Постанова № 3083050, 23.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.02.2009 р.                                                                                 № 6/75

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Трейд"

до Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м.Києва

проскасування повідомлення-рішення від 18.12.2007р. №0009732304/0

Представники:

від позивача: Микита Я.Б. (довіреність № 09-02/09 від 09.02.2009р.)

від відповідача: Гучок В.В.(довіреність №1428/9/10-114 від 25.04.2007р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 23.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Трейд»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 18.12.2007 р. № 0009732304/0.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при проведенні перевірки, дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) а саме, занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 421360 грн., оскільки відповідачем в акті перевірки не відображено факт заниження позивачем податкового кредиту у деклараціях по ПДВ за листопад і грудень 2004р. А тому, прийняте податкове повідомлення –рішення від 18.12.2007 р. № 0009732304/0 не відповідає діючому законодавству України.

          Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за №168/97-ВР, що призвело до заниження суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 421360 грн. На думку відповідача, позивач не мав права відносити вказані суми до податкового кредиту з ПДВ, оскільки в деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «К-Трейд»в додатку №2 «розрахунок коригування сум ПДВ»відсутня підстава проведених товариством коригувань. А тому, визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ відповідають чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «К-Трейд»(надалі-позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р.

          За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 07.12.2007 р. №4571/23-4/32558820 (далі - Акт перевірки) та встановлено, що позивач порушив вимоги пп. 7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97р. за №250/2054. що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість у вересні 2004р. –на суму 1210542 грн., заниження від’ємного значення з податку на додану вартість у вересні 2004р. –на суму 1221644 грн. та до завищення від’ємного значення по ПДВ за січень 2005р. – 421360 грн.

          В зв’язку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0009732304/0 від 18.12.2007 р. в сумі 632040,00 грн., з яких: 421360,00 грн. –основний платіж, 210680,00 грн. –штрафні санкції.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням –рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатом розгляду первинних та повторних скарг ТОВ «К-Трейд»у ДПІ у Шевченківському районі м. Києві, ДПА у м. Києві та ДПА України, податкове повідомлення –рішення залишено без змін, скарги підприємства –без задоволення.

          Позивач з прийнятим податковим повідомленнями-рішенням не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у листопаді 2004 року в книзі придбання зафіксовано загальний податковий кредит у розмірі 3584245 грн. (з наявними податковими накладними), в декларацію з ПДВ за листопад 2004р. (рядок 10.1 декларації) підприємством віднесено суму 3561945 грн.; у грудні 2004 року в книзі придбання зафіксовано загальний податковий кредит у розмірі 8144639 грн. ( з наявними податковими накладними), в декларацію з ПДВ за грудень 2004р. (рядок 10.1 декларації) підприємством віднесено суму 7758969 грн.; у січні 2005 року в книзі придбання зафіксовано загальний податковий кредит у розмірі 3711782 грн. (з наявними податковими накладними), в декларацію з ПДВ за січень 2005 р. (рядок 10.1 декларації) підприємством віднесено суму 4133142 грн.

Це призвело до заниження податкового кредиту у листопаді 2004 року на суму ПДВ 22301 грн. (3584245 грн. –3561945 грн.), до заниження податкового кредиту у грудні 2004 року на суму ПДВ 385670 грн. та до завищення податкового кредиту за січень 2005 року на суму ПДВ 421360 грн. (4133142 грн. –3711782 грн.)

          Крім того, позивач вважає, що лише відповідно до пп.7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг), вказані документи, а саме податкові накладні, книга обліку придбання, регістри бухгалтерського обліку, декларації з ПДВ надані для перевірки.

Відповідач в запереченнях на позов зазначає, що ТОВ «К-Трейд»включено до складу загального податкового кредиту (р. 16.1 декларації з ПДВ –коригування податкового кредиту) за липень 2004р. –1373452,00 грн., за серпень 2004р. –1428951,00 грн. та за січень 2005р. –421360,00 грн. без підтверджуючих документів, що призвело до завищення податкового кредиту на зазначені суми у відповідних періодах.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

З акту проведеної відповідачем перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового. Валютного та іншого законодавства вбачається, що ТОВ «К-Трейд»включено до складу загального податкового кредиту (р. 16.1 декларації з ПДВ –коригування податкового кредиту) за липень 2004р. –1373452,00 грн., за серпень 2004р. –1428951,00 грн. та за січень 2005р. –421360,00 грн. без підтверджуючих документів, що призвело до завищення податкового кредиту на зазначені суми у відповідних періодах.

В акті перевірки вчинено запис, що у додатках №2 до декларацій з податку на додану вартість - «розрахунок коригування сум ПДВ»відсутня підстава проведених товариством коригувань.

Також, в акті перевірки зазначено, що встановлено невідповідність даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2004р. з даними, відображеними платником у книзі обліку придбання товарів, робіт, послуг. Так у вересні 2004р. в книзі придбання зафіксовано загальний податковий кредит у розмірі 2723735,00 грн., в декларації з ПДВ за вересень 2004р. (р. 10.1) ТОВ «К-Трейд»задекларовано суму ПДВ 1 502 091.00 грн., у жовтні 2004р. в книзі придбання зафіксовано загальний податковий кредит у розмірі 9 850 852,00 грн., в декларації з ПДВ за жовтень 2004р. (р. 10.1) ТОВ «К-Трейд»задекларовано суму ПДВ 11 061 421,00 грн. Тобто, перевіркою було встановлено заниження податкового кредиту у вересні 2004р. на суму 1 221 644,00 грн. та завищення податкового кредиту у жовтні 2004р. на суму 1210 569,00 грн.

Згідно з карткою особового рахунку ТОВ «К-Трейд»по податку на додану вартість сума заявлена до відшкодування у податковій декларації з ПДВ за січень 2005р. у розмірі 4 131 145,00 грн. було зараховано у сплату майбутніх податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Зазначена сума була зарахована 30.03.05р. у сплату податкових зобов'язань з ПДВ по декларації за лютий 2005р. (3 716 957,00 грн.) та по декларації за червень 2005р. (414 188.00 грн.).

За результатами вищевикладеного перевіряючими зроблено висновки про порушення ТОВ «К-Трейд»пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (далі - Порядок №166), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у липні 2004р. - на суму 1210 542,00 грн., заниження від'ємного значення податку на додану вартість у вересні 2004р. - на суму 1 221 644,00 грн. та до завищення від'ємного значення по ПДВ за січень 2005р. - 421 360, 00 грн.

За висновками акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було враховано вимоги ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-111 податок на додану вартість у сумі 421 360,00 грн. і застосовано штрафні санкції у розмірі 210 680,00 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.12.2007р. №0009732304/0. Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Позивач не надав суду документів, підтверджуючих що операціях, що відбулися, а саме, договорів, щодо правовідносин, акти прийому-передачі, банківські документи. Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно з п. 9 Порядку заповнення книги обліку придбання затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165 книга обліку придбання містить в собі порядок обліку операцій і визначає основу для можливості віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) продавцю у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 11.16 вищезазначеного порядку графа 16 книги придбання заповнюється у випадках наявності будь-яких змін компенсації за продаж товарів (робіт, послуг) на підставі отриманого від продавця розрахунку коригування кількісних і вартісних показників. Згідно з п. 3.4 Порядку №166 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку. Під час перевірки встановлено невідповідність даних наведених у деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2004 року та жовтень 2004 року з даними, відображеними платником у книзі обліку придбання товарів, робіт, послуг зареєстрованій в ДШ від 21.07.2003 № 977/04, що призвело до перекручення показників. Так у вересні 2004 року в книзі придбання зафіксовано загальний податковий кредит у розмірі 2 723 735 грн. (з наявними податковими накладними), в декларацію з ПДВ за вересень 2004р. (рядок 10.1 декларації) платником віднесено суму ПДВ в розмірі 1 502 091,00 грн.; у жовтні 2004 року в книзі придбання зафіксовано загальний податковий кредит у розмірі 9 850 852 грн., в декларацію з ПДВ за жовтень 2004 р. (рядок 10.1 декларації) платником віднесено суму ПДВ в розмірі 11 061 421,00 грн. Підпунктом 5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 регламентовано порядок проведення коригувань. Зокрема передбачено, що коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображаються у рядку 16, при заповненні рядка 16 декларації обов'язковим є подання додатку 2 до податкової декларації. Підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що за винятком випадків, визначених пп. 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом другим ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. №1251-ХИ, фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Відповідно до абзацу другого п. 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затвердженої наказом ДПА України № 110 від 17.03.01р. (далі - Інструкція) у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Штрафні санкції згідно з абзацами другим та третім цього пункту застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 Інструкції.

Згідно з пп. 6.1.3 р. 6 Інструкції у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчить про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така не доплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти

неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Абзацом п'ятим п. 8 Інструкції передбачено, що штрафна (фінансова) санкція згідно з абзацом другим цього пункту застосовується, починаючи з податкового періоду, на який припадає граничний термін подання такої податкової декларації, згідно з якою платником податків заявлено відшкодування податку на додану вартість з бюджету у завищеній сумі, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу.

Відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення - рішення від 18.12.2007р. № 0009732304/0 та визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 421360,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції –210680,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.