Постанова № 3083041, 26.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № 240209

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26.02.2009 р. № `6/54

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Акціонерне товариство фірма "Укргазбуд"

до Державна податкова інспекція у Солом"янському районі міста Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство фірма «Укргазбуд» з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0001812307/0 від 06.10.2004р. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р, які є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»СУЕМР-20 неправомірно включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 462997,40 грн. по операціям із отримання від АТФ «Укргазбуд»матеріалів. Тому, підприємству було нараховано 605796,00 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість, з яких: 465997,00 грн. основного платежу, 139799,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва проведено позапланова перевірку спеціалізованого управління електромонтажних робіт №20 Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»з питання відшкодування податку на додану вартість за липень 2004 року.

СУЕМР-20 АТФ «Укргазбуд»до податкового кредиту за липень 2004 року в рядок 10.1 розділу ІІ «Податковий кредит»віднесено суму в розмірі 478012,00 грн. (обсяги придбання без врахування ПДВ 2390060 грн.)

Причиною виникнення відємного значення з податку на додану вартість є закупівля продукції в значних розмірах на території України.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 06.10.2004р. №319/23-0711/01291347.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»СУЕМР-20 неправомірно включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 462997,40 грн. за операціями із отримання від АТФ «Укргазбуд»матеріалів.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2004р. №0001812307/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 605796 грн., з яких 465997 грн. основного платежу, 139799 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізоване управління електромонтажних робіт 20 АТ фірми «Укргазбуд»є самостійним підрозділом АТФ «Укргазбуд»без права юридичної особи, але знаходиться на обліку як платник податку і має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №35690147 серії НВ №938478 від 29.06.1997р.

Загальними зборами АТФ «Укргазбуд»прийнято рішення щодо сплати консолідованого податку.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

АТФ «Укргазбуд»згідно накладної №31 від 30.07.2004р. передало СУЕМР-20 АТФ «Укргазбуд»продукцію (гранулят твердого мастила ТУ У 24.6-32632516-001-2004) в кількості 1643 кг, на загальну суму 2777984,40 грн., в т.ч. ПДВ 462997,40 грн.

По передачі продукції АТФ «Укргазбуд»виписало податкову накладну №1197 від 30.07.2004р. на загальну суму 2777984,40 грн., в т. ч. ПДВ 462997,40 грн.

СУЕМР-20 отримало від АТФ "Укргазбуд" матеріали (товари), що включаються до складу валових витрат, податкового кредиту ПДВ за липень 2004 року. В липні 2004 року СУЕМР-20 отримано продукції від АТФ "Укргазбуд" на загальну суму 2 777 984,40 грн. в т.ч. ПДВ 462 997,40 грн.

Згідно акту на повернення №ВН-0000008 від 12.10.2004р. та відомості по балансовому рахунку №203 за жовтень 2004р. гранулят в кількості 1643 кг. на загальну суму 2777984,40 грн. було повернуто на АТФ «Укргазбуд».

Пунктом 4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно позивачем було здійснено коригування податкових зобовязань та податкового кредиту відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

П.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач правомірно скористався своїм правом включити суму податку на додану вартість у розмірі 462997,40 грн., згідно податкової накладної N1197 від 30.07.2004 р., до податкового кредиту звітного періоду, а саме за липень 2004 року, коли таку податкову накладну було ним отримано, тобто за правилом першої події.

В підтвердження викладеного вище позивач посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.11.2007 р. по справі № 11/108, в якій позовні вимоги АТФ «Укргазбуд»до ДПІ у Соломянському районі м. Києва, щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення про неправомірність зарахування позивачем суми вартості даної операції (отримання СУЕМР-20 від позивача гранулята твердого мастила в кількості 1643 кг. на загальну суму 2777798,40 грн.) до валових витрат, було задоволено в повному обсязі. Цією ухвалою ВАСУ підтвердив належність податкової накладної, оформленої при здійсненні вказаної операції.

Таким чином відповідачем зроблено помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення СУЕМР-20 податкового кредиту по операціях із отримання від АТФ "Укргазбуд" матеріалів (товарів) за липень 2004р. на суму 462 997,40 грн.

А відтак, застосування ДПІ у Соломянському районі м. Києва штрафних (фінансових) санкцій до СУЕМР-20 АТФ «Укргазбуд»на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ, є неправомірним.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним рішень. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001812307/0 від 06.10.2004р.

3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.