Марківський районний суд
Справа № 1216/96/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.04.2013 року Марківський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Чернік А.П.
при секретарі Білянській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Марківці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту,
в с т а н о в и в:
28.03.2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись у своїх вимогах на те, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений в письмовій формі договір кредиту №LGB0RX05040004 від 10.10.2006 року, відповідно до якого банк надав боржнику кредит у сумі 9944,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов укладеного договору Договір складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати. Відповідач повинен був надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, комісії, а також інших витрат згідно Умов. ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 27.02.2012 року має заборгованість 107155,54 грн , яка складається з наступного:
9944 грн.00 коп.- заборгованість за кредитом ;
38813грн.86 коп.- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
5031 грн.71 коп - заборгованість по комісії за користування кредитом ;
47787 грн. 13 коп.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
500 грн.00 коп штраф(фіксована частина) ;
5078 грн. 84 коп штраф (процентна складова).
Представник позивача ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача вказану суму та судові витрати в сумі 1071,56 грн.
Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав , просив відмовити в задоволенні позову ,зазначивши , що 10.10.2006 року відповідач вирішив придбати ноутбук,цифрову відеокамеру та цифровий копірувальний апарат. Він заповнив та підписав заяву позичальника ,але у видачі кредиту йому було відмовлено, оскільки необхідна була згода дружини, яка не дала згоди на придбання вказаного товару в кредит, відмовилась підписати необхідні документи.В заяві позичальника виконаний підпис від її імені іншою людиною. Оскільки відповідач ні товару, ні грошових коштів не отримав, то відповідно він немає ніякого зобовязання перед банком. Позивач не довів факт перерахування коштів з рахунку банку на рахунок ПП ОСОБА_4 та отримання ОСОБА_1 товару, і це є підставою вважати ,що договір кредиту не був укладений.
Крім того, згідно заяви позичальника строк дії договору кредиту закінчився 10.10.2008 року, позовна заява подана до суду в березні 2012 року, після спливу строку позовної давності.
Строк позовної давності у пять років, на яку вказав представник позивача, представник відповідача не визнав ,оскільки з Умовами надання споживчого кредиту відповідач ознайомлений не був.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із таких підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України «Позика»; особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Так, згідно ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем ,відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах ,встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обовязок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця .
Судом встановлено, що 10.10.2006 року позивач підписав заяву про надання йому послуг по кредитуванню, а саме надання споживчого кредиту в сумі 9944 гривні строком з 10.10.2006 року по 10.10.2008 року. Згідно цієї заяви позичальник зобовязується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов. Товар позичальника є предметом застави та відповідно до п.2.3, 2.4, 2.5 Умов забезпеченням зобовязань. Позичальник доручає Банку , без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту: в сумі 9040 гривень на поточний рахунок №26004053769003 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою №035 від 10.10.2006 року; в сумі 904 гривні на поточний рахунок №61111909903117 з призначенням платежу: «Сплата одноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором».
Відомості про те, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, в договорі відсутні. В судовому засіданні представник позивача також не надав жодного доказу на підтвердження цієї обставини.
Відповідно до п.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.
Той факт, що позивач не отримав оригіналу договору , вказує не тільки на позбавлення можливості споживача скористатися зазначеним правом, а й є підставою вважати,що договір про надання споживчого кредиту між сторонами укладений не був. Підтвердженням цьому є також те,що відповідач з моменту підписання заяви не здійснив жодного платежу, а відповідач протягом шести років не приймав ніяких заходів для повернення кредиту , не перевіряв наявність заставного майна.
Крім того ,згідно ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
На підтвердження перерахування коштів за договором споживчого кредиту позивач надав меморіальні ордери, які суд не може вважати доказами в цій справі, тому як вони не являються ні оригіналами, ні їх копіями. Ці документи не були долучені до кредитної справи при укладенні договору, про що повідомив представник позивача в судовому засіданні.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів, що з відповідачем був укладений 10.10.2006 року договір споживчого кредиту, тому підстав для стягнення боргу немає.
Відповідач в своїх запереченнях посилається також на пропуск позивачем строку позовної давності.
Суд вважає доведеною цю обставину в звязку з таким.
Відповідно до ст.ст.257,261,266 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки. За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається ,що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Строк виконання за вказаним договором закінчився в жовтні 2011 року .
Позивач звернувся з позовом до суду 28.03.2012 року, після закінчення строку позовної давності.
Строк у 5 років ,який передбачений п.5.5 Умов, судом не може бути застосований ,оскільки не доведено, що відповідач ознайомлений саме з цими Умовами.
Згідно ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6,10,15, 60, 215-218 ЦПК України, ст. ст. 257,261,267,1046,1054 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів " від 12.05.1991 року ,
в и р і ш и в:
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Марківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя: А. П. Чернік
Судове рішення № 30826653, Марківський районний суд Луганської області було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1216/96/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: