Рішення № 30814842, 19.04.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/2818/13-ц

Провадження № 2/520/2838/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю секретаря Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Одеська міська рада, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила та згідно останньої редакції від 10.04.2013 року та просила суд постановити рішення, яким визнати за нею ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. К, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 21; визнати право власності за ОСОБА_1 на частину житлового будинку, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Садовського, 21 та складається з наступних будівель: прибудова літ а, гараж літ В, літня кухня літ М, сарай літ Л, діш літ Ж, вбиральня літ З, колодязь літ ІІ, погреб літ Е.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником житлового будинку з спорудами, що знаходиться у місті Одесі по вул. Садовського, буд. 21. Вказує на те, що 11.08.2010 року вона разом з ОСОБА_2 уклали простий письмовий договір, відповідно до якого домовилися про будівництво ще одного будинку на тій самій земельній ділянці, на якій розташовані вищевказані споруди.

Основними положеннями договору було передбачено, що фінансування такого будівництва буде здійснювати ОСОБА_2 за власний рахунок. Після закінчення будівництва будинку право власності на будинок буде оформлено на імя позивача, оскільки на даній земельній ділянці вже знаходиться нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, надав заяву, в якій просив слухати справу в його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи ОМР, залучений судом до участі у справі, у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини не явки суду не повідомив.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно довідки, наданої колгоспом ім. Карла Лібкнехта, ОСОБА_4 для будівництва була відведена земельна ділянка площею 0,12 га по вул. Садовського, 21 в м. Одесі, на якій в 1958 році ОСОБА_4 був побудований житловий будинок (а.с. 15).

За час користування даним домоволодінням ОСОБА_4 були здійснені прибудови, які зазначені в технічному паспорті як «самовільно зведені», а саме: добудова літ. «а», збільшеною площею 19,1 кв.м.; гараж літ. «В», площею 23,2 кв.м.; веранда літ. «Г», площею 20,2 кв.м.; літня кухня літ. «Д», площею 18,4 кв.м.; погреб літ. «Е», площею 16,5 кв.м.; душ літ. «Ж», площею 2,5 кв.м.; вбиральня літ. «З», площею 1,5 кв.м.; сарай літ. «И», площею 7,9 кв.м.; теплиця ІІІ, площею 44,9 кв.м (а.с. 8-14).

21 квітня 2002 року ОСОБА_4 помер.

Спадкоємцем першої черги щодо майна померлого ОСОБА_4 була його дружина, позивач по справі ОСОБА_1.

06 листопада 2002 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, відповідно до якого стала власником в тому числі житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у місті Одесі по вул. Садовського, будинок під № 21 та в цілому складається з камяної житлової будівлі, загальна житлова площа якої становить 25, 9 кв.м. та надвірних споруд: «Б» сарай, №1-3 огорожа, І-мостіння, І-колодязь, розташованих на земельній ділянці площею 1652 кв.м., на самовільно побудовані споруди: прибудова «а» - збільшена на 19,1 кв.м., гараж «В», веранда «Г», літня кухня «Д», льох «Е», душ - «Ж», вбиральня «З», сарай «И», , теплиця ІІІ, - свідоцтво про право власності на спадщину не видавалось (а.с. 6-7).

11 серпня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про будівництво будинку (а.с. 21).

Зі змісту вказаного договору вбачається, що предметом договору є будівництво житлового будинку по адресі: м. Одеса, вул. Садовського, 21. Сторони домовились здійснювати будівництво будинку власними зусиллями.

Відповідно до п. 3 Договору ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися спільно сплатити послуги по підготовці проекту на будівництво будинку та сплачувати витрати на будівництво будинку.

Згідно п.4 Договору сторони домовились, що після закінчення будівництва оформлять право власності на нову будову на імя ОСОБА_1.

В п. 5 Договору ОСОБА_1 зобовязалась надати ОСОБА_2 та його членам родини право на мешкання в будинку за адресою м. Одеса, вул. Садовського, 21.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України, сторони за договором про спільну діяльність зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі обєднання вкладів учасників (просте товариство) або без обєднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В матеріалах справи міститься будівельно - технічне дослідження № 25-03/13 про можливість вводу в експлуатацію (подальшій експлуатації) домоволодіння за адресою: м. Одеса вул. Садовського, 21, в якому встановлено наступне: можливо ввести в експлуатацію (подальша експлуатація) житлового будинку літ. «А» з прибудова літ «а», гараж літ. «В», літня кухня літ. «М», сарай літ. «Л», душ літ. «Ж», вбиральня літ «З», колодязь літ ІІ, погреб літ. «Е»; домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 21 відповідає діючій нормативно-технічній літературі (а.с. 35-40).

Згідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно ст.331 ч.1 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Згідно ст.331 ч.2 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності. Відповідно до п.10 додатку №1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002 року, підставою для реєстрації прав власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності на обєкти нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи, що створена позивачем нова річ здатна для подальшої експлуатації, відповідає вимогам чинного законодавства, права суміжних користувачів не порушені, ОСОБА_1 набуто право власності на цю річ.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 328, 331, 357, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 208 - 215, 225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Одеська міська рада, про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. К, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 21.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 21 та складається з наступних будівель: прибудова літ а, гараж літ В, літня кухня літ М, сарай літ Л, діш літ Ж, вбиральня літ З, колодязь літ ІІ, погреб літ Е.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.