Постанова № 3081398, 26.02.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.02.09Справа №2а-1852/08/5 13:15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В. , при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників:

від позивача Стиранка І.Є. юрисконсульт, дов. б/н від 19.01.09р.,

від відповідача Патраш В.І. держ. податк. інсп., дов. № 3232/10 від 31.05.07р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ "Нова Алушта"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: ТОВ «Нова Алушта» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Алушті АР Крим про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення № 0006452301/3 від 07.08.2008р., яким донараховано 46235,50 грн. податкового зобовязання, у тому числі 30824,00 грн. основного платежу та 15411,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про податок на додану вартість» та мотивовані тим, що правила п. 4.9 ст. 4 цього Закону не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у звязку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншим способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

Відповідач проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов зазначив, що при проведенні перевірки від 30.01.2008р. встановлено порушення позивачем вимог п. 4.9 ст. 4 та п.п. 7.1.3 п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем занижено податкові зобовязання в січні 2007р. в сумі 37255,00 грн. Перевіркою зменшено відємне значення податку на додану вартість в сумі 80974,00 грн. за січень 2007р.

У судовому засіданні 18.12.2008р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006452301/3 від 07.08.2008р., яким донараховано 46235,50 грн. податкового зобовязання, у тому числі 30824,00 грн. основного платежу та 15411,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У судовому засіданні 26.02.2009р. позивач надав суду додаткові документи в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 15.01.2008р. № 17/23 ДПІ в м. Алушті АР Крим 30.01.2008р. проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Нова Алушта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р.

В ході зазначеної перевірки встановлені, зокрема, порушення п. 4.9 ст. 4 та п.п. 7.1.3 п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем занижено податкові зобовязання в січні 2007р. в сумі 37255,00 грн. Перевіркою зменшено відємне значення податку на додану вартість в сумі 80974,00 грн. за січень 2007р.

За результатами перевірки складений Акт № 111/23/33955477 від 30.01.2008р., який покладений у підставу винесення податкового повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 08.02.2008р., яким позивачу донараховано податкового зобовязання на суму 55837,50 грн., у тому числі 37225,00 за основним платежем та 18612,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішення позивач 18.02.2008р. звернувся із скаргою до ДПІ у м. Алушті АР Крим (а.с.35-36), у якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 08.02.2008р.

Рішенням від 06.03.2008р. вих. № 1137/10/23 (а.с.37-39) ДПІ у м. Алушті АР Крим залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 08.02.2008р. без змін. Прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000152301/1 від 06.03.2008р.

17.03.2008р. позивач не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000152301/1 від 06.03.2008р. звернувся до ДПА в АР Крим із скаргою (а.с.40-41), у якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152301/1 від 06.03.2008р.

Рішенням від 15.05.2008р. вих. № 1261/10/25-023 (а.с.42-45) ДПА в АР Крим задовольнила скаргу частково, скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000152301/1 від 06.03.2008р. у частині донарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 6401,00 грн. та застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 3200,50 грн. Прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0006452301/2 від 23.05.2008р. (а.с.46), яким позивачу донараховано податкового зобовязання на суму 46236,00 грн., у тому числі 30824,00 грн. за основним платежем та 15412,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0006452301/2 від 23.05.2008р. позивач 29.05.2008р. звернувся до ДПА України із скаргою (а.с.47-49), в якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152301/1 від 06.03.2008р.

Рішенням від 31.07.2008р. вих. № 7392/6/25-0115 (а.с.50-52) ДПА України залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 08.02.2008р. (№ 0000152301/1 від 06.03.2008р.) з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 15.05.2008р. № 1261/10/25-023 (податкове повідомлення-рішення від 23.05.2008р. № 0006452301/2) без змін.

07.08.2008р. ДПІ у м. Алушті АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006452301/3, яким позивачу донараховано податкового зобовязання на суму 46235,50 грн., у тому числі 30824,00 грн. за основним платежем та 15411,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі Закон № 168).

Відповідно до ч. 1 п. 4.9 ст. 4 Закону № 168 якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Частиною 2 п. 4.9 Закону № 168 передбачено, що правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

При проведенні перевірки 30.01.08р. відповідач відобразив у Акті (стор.17 Акту) (а.с.26), що у січні 2007р. відбулось зменшення ОФ на 591146,72 грн., до складу яких входять: корпус № 5 242905,80 грн., корпус № 6 198776,97 грн., корпус № 7 85016,45 грн., корпус № 8 64447,49 грн. Отже балансова вартість ліквідованої частини корпусів дорівнює 591146,72 грн.

З наявних у матеріалах справи Висновків Науково-виробничого підприємства «Південсейсмобуд» за результатами обстеження з оцінкою технічного стану несущих конструкцій корпусів №5, №6, №7, №8 ТОВ «Нова Алушта», які були надані при проведенні перевірки, вбачається, що проведена класифікація технічного стану основних несущих конструкцій корпусів №№ 5,6,7,8 із наступними результатами:

-фундаменти не пригідні для нормальної експлуатації у сейсмічних районах без посилення (категорія ІІІ);

-стіни та внутрішні рами не пригідні для нормальної експлуатації без посилення (категорія ІІІ);

-перекриття не пригідне для нормальної експлуатації без посилення (категорія ІІІ);

-крівля не пригідна для нормальної експлуатації без заміни.

Разом з тим, у матеріалах справи є Акти Типової форми № ОЗ-3 (бюджет) про списання основних засобів, а саме корпусів №№ 5, 6, 7, 8, оскільки несущі конструкції знаходяться у стані не пригідному для подальшої експлуатації, не відповідають вимогам СНІТ по сейсмостійкості.

Стосовно зазначеного Державна податкова адміністрація України у своєму Листі від 06.05.2001р. № 2235/6/16-1215-26 вказала, що перелік документів щодо знищення, розібрання або перетворення незамортизованого основного фонду, які повинні подаватися податковому органу, то такий перелік залежить від того, до якої групи основних фондів належить об'єкт, що знищується, розбирається або перетворюється, і за якою встановленою типовою формою оформляється акт на їх списання ("Акт на списання основних засобів" чи "Акт на списання автотранспортних засобів").

Крім того, у матеріалах справи є Договори підряду від 21.12.2006р., укладених між позивачем та ТОВ «Агропромспецбуд», предметом яких є демонтаж корпусів №№ 5, 6, 7, 8.

На виконання зазначених Договорів між позивачем та ТОВ «Агропромспецбуд» були складені акти прийому виконаних підрядних робіт за січень 2007 року демонтаж корпусу № 5, за січень 2007 року демонтаж корпусу № 8, за лютий 2007 року демонтаж корпусу № 6, за лютий 2007 року демонтаж корпусу № 7, які підписані обома сторонами.

Таким чином, ліквідація основних фондів була здійснена позивачем вимушено, у звязку із неможливістю використання їх у майбутньому за первинним призначенням і відповідно не може розглядатись як продаж у розумінні ч. 1 п. 4.9 ст. 4 Закону № 168.

Згідно з п.п. 7.3.1 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти;

-дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із частиною 2 п. 4.9 ст. 4 Закону № 168, якщо є документ, який підтверджує, що ліквідований обєкт не може бути використаний за його первісним призначенням, податкові зобовязання з ПДВ не виникають. Таким чином, наявність у позивача зазначених вище первинних документів, що засвідчують вимушену причину ліквідації корпусів №№ 5,6,7,8 виключають обовязок позивача на нарахування податкових зобовязань.

Вимушене вибуття основних фондів з експлуатації повязується вказаними вище правовими нормами не стільки з волею (виною) платника податку на ліквідацію основного фонду і прийняття відповідного рішення, скільки з непридатністю основного фонду до належної, зокрема, за первісним призначенням експлуатації.

Відповідно до викладених норм Закону спростовуються висновки відповідача щодо заниження позивачем у січні 2007р. податкового зобовязання, у звязку з чим відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0006452301/3 від 07.08.2008р., яким донараховано 46235,50 грн. податкового зобовязання, у тому числі 30824,00 грн. основного платежу та 15411,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 26.02.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 03.03.2009р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0006452301/3 від 07.08.2008р., яким донараховано 46235,50 грн. податкового зобовязання, у тому числі 30824,00 грн. основного платежу та 15411,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Алушта» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Сергєєва-Ценського, 41: ЄДРПОУ 33955477) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Сидоренко Д.В.