Постанова № 3081263, 16.02.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                                                                    Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16.02.2009 Справа № 22-а-2108/08

Попередній № справи 2-19/6555-2008А                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Єланської О.Е. , Лядової Т.Р. секретар судового засідання           Петрашова Ю.Б.                              

за участю представників сторін:

представник позивача Приватного підприємства "Віват" не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив , представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя Мокрушин В.І. ) від 02.10.08 у справі № 2-19/6555-2008А

за позовом Приватного підприємства "Віват" (вул. Дражінського, 6 кв. 1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)

до           Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання нечинним податковвого повідомлення - рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим від 02 жовтня 2008 року (суддя Мокрушин В.І.) у справі № 2-19\6555-2008А (№ 22а-2108\08) позов Приватного підприємства «Віват» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі при визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 02.10.2008., в позові «Віват» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що видання газети не призвело до одержання прибутку, тому витрати на видання газети не повинні бути віднесені на валові витрати.

В судове засідання 16 лютого 2009 року представники апелянта та позивача не з’явилися. Причини неявки суду не відомі. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, позивач –Приватне підприємство «Віват» звернувся в суд із адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 19.05.2008. № 0006782301\0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43743 грн. Заявою № 12\02 від 09.09.2008. позивач уточнив позовні вимоги та просить також визнати нечинним першу податкову вимогу від 04.06.2008. № 1\1619 (а. с. 116).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі проведено перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного підприємства «Віват» за період з 01.10.2005. по 31.12.2007., за результатами якої складено акт № 3539\23-2\32496843 від 07.05.2008. (а. с. 10 - 20).

По результатам перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0006782301\0 від 19.05.2008. про нарахування зобов’язань з податку на прибуток в сумі 36453, а також штрафні санкції у розмірі 7290 грн. (а. с. 5).

Згідно переліку видів діяльності, вказаних у Статуті Приватного підприємства «Віват» (а. с. 3-8), позивач здійснює видавничу діяльність, до якої слід віднести і видання газети.

Свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації № 1258-011 пр. підтверджується право позивача на видання газети «Вестник Тавриди»(а. с. 9)

Відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997. № 283\97-ВР господарська діяльність –будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, та суттєвою.

Згідно п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно із ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва –підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Як слідує із акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі від 07 травня 2008 року № 3539\23-2\32496843 позивачем у 2006 році до складу валових витрат включена сума витрат на випуск газети в сумі 42303 грн., в 2007 році - 103478 грн. Реалізації газети перевіркою не встановлено, здійснення операції по виготовленню газети не призвело до отримання доходу.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції спростовує відсутність факту реалізації, але ж відмовив ДПІ у м. Сімферополі у задоволенні клопотання про зобов’язання позивача надати зворотну –сальдову відомість по 281 рахунку, яка є носієм первинного бухгалтерського обліку та підтвердженням факту руху товару у бухгалтерському обліку, судова колегія не приймає до уваги, оскільки, по –перше, відповідач при перевірці перевіряв первинні бухгалтерські документи позивача; по –друге, відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача –орган публічної влади, який повинен надати суди всі докази, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, позивач не мав прибутку від видання газети, що підтверджується самим відповідачем у акті перевірці у зв’язку з чим судова колегія погоджується з висновком Господарського суду АРК, що дії ДПІ у м. Сімферополі щодо прийняття податкового повідомлення – рішення № 0006782301\0 від 19.05.2008. не відповідають вимогам діючого законодавства.

Разом с тим, як свідчать матеріали справи та зазначено вищі, позивач – Приватне підприємство «Віват»звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 19.05.2008. № 0006782301\0 та першої податкової вимоги від 04.06.2008. № 1\1619.

Господарський суд Автономної Республіки Крим визнав нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0006782301\0 від 19.05.2008. про нарахування зобов’язань з податку на прибуток в сумі 36453 грн. та штрафних санкцій у розмірі 7290, а також визнано нечинною перша податкова вимога ДПІ у м. Сімферополі від 04.06.2008. № 1\1619.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17, пунктом 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Рішення суб'єкта владних повноважень - це нормативно-правові акти (акти, які поширюються на невизначене коло осіб - постанови Верховної Ради України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, накази міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування) та правові акти індивідуальної дії (акти застосування норм права, які поширюються на окремих осіб або на окремі ситуації).

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Нормативно-правові акти - це рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визнаються нечинними нормативно-правові акти.

Правові акти індивідуальної дії - рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

Спірні податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є актами індивідуальної дії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Акт індивідуальної дії має бути визнаний протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд визнати нечинними податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Сімферополі від 19.05.2008. № 0006782301\0 та першої податкової вимоги від 04.06.2008. № 1\1619 , суд враховуючи викладене вище, вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у м. Сімферополі від 19.05.2008. № 0006782301\0 та першу податкову вимогу від 04.06.2008. № 1\1619

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, судова колегія вважає за необхідним, керуючись частиною 2 статті 11, пунктом 1 частини 2 статті 162, частиною 11 статті 171, пунктом 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, змінити резолютивну частину постанови, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у м. Сімферополі від 19.05.2008. № 0006782301\0 та першу податкову вимогу від 04.06.2008. № 1\1619

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а резолютивна частина постанови суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись статтями ст. 11, 162, 171, ч.1 ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі на постанову Господарського суду АР Крим від 02 жовтня 2008 р. у справі № 2-19\66555-2008А (№ 22а-2108\08) залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2008 р. у справі № 2-19\66555-2008А (№ 22а-2108\08) змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 19.05.2008. № 0006782301\0 про нарахування зобов’язань з податку на прибуток в сумі 36453 грн. та штрафних санкцій у розмірі 7290 грн.

Визнати протиправної та скасувати першу податкову вимогу ДПІ у м. Сімферополі від 04.06.2008. № 1\1619.

Стягнути з Державного бюджету України (31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку отримувача ДУДКУ в АРК м. Сімферополь) на користь Приватного підприємства «Віват»(АР Крим, м. Сімферополь, вул.Балаклавська,89, кВ. 66, р\р 26000000130982 в АКБ »ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 32496843) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              З.І.Курапова

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя                                                             З.І.Курапова