Постанова № 3081262, 16.02.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16.02.2009 Справа № 22-а-2112/08

Попередній № справи 2-19/6141-2008А Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Єланської О.Е. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняПетрашова Ю.Б. за участю представників сторін:

представник позивача Фірми "Агрокрим" не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,

представник відповідача Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи ,

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 14.10.08 у справі № 2-19/6141-2008А

за позовом Фірми "Агрокрим" (мкрн 1, буд 18 кв. 63,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визннання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим від 14.10.2008. (суддя Мокрушин В.І.) у справі № 2-19\6141-2008А (№ 22а-2112\08) позов Фірми «Агрокрим» до відповідачів Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція м. Красноперекопськ звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 14.10.2008. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви фірми «Агрокрим»відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарським судом АРК неповно зясовані обставини справи та невірно застосовані норми матеріального права. Апелянт зазначає, що позивачем до суми податкового кредиту включені податкові накладні, які відповідач вважає оформленими з порушенням вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Апелянт зазначає, що у розділі «місцезнаходження покупця»податкової накладної позивачем вказана адреса: м. Крсноперекопськ, вул. Гекало,26, але фактично за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

У судове засідання 16 лютого 2009 року представник апелянта не зявився. Клопотанням від 13.02.2009. просить відкласти слухання справи, у звязку з неможливістю явки в суд спеціаліста. Але доказів поважності причин неявки в суд представника не надав.

Представник позивача у судове засідання 16 лютого 2009 року не зявився. Причини неявки суду не відомі. Про час, день і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідачаГоловного управління Державного казначейства України в АР Крим в судове засідання 16 лютого 2009 року не зявився. Листом № 11.0-08.4\67-1205 від 13.02.2009. заявив клопотання про слухання справи у відсутності представника. Доводи апеляційної скарги підтримує.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи позивач фірма «Агрокрим»звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим та Красноперекопського управління державного казначейства ГУ ДК України в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення Красно перекопської ОДПІ в АР Крим від 20.05.2008. № 0000092304\0 та стягнення з бюджету заборгованості з податку на додану вартість у сумі 688633 грн.

З 12.05.2008. по 16.05.2008. Красноперекопською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року, про що складено акт за № 502\23-4\30933340\79 від 16.05.2008. (т.1 а. с. 10-26).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту «д»п.п. 7.2.1 п.7.2 та пункту «а»п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997. № 168\97 ВР ( із змінами та доповненнями).

20.05.2008. Красноперекопською ОДПІ на підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092304\0, яким визначено суму перевищення заявленого позивачем бюджетного відшкодування у розмірі 688633 грн. (т.1 а. с. 9).

Ухвалою Господарського суду АРК від 19.08.2008. у порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України проведена заміна відповідача Красноперекопське управління Державного казначейства ГУ ДК України в АР Крим на належного відповідача Головне управління державного казначейства України в АР Крим (т. 3 а. с. 146).

Усною ухвалою від 14.10.2008. Господарський суд АРК на підставі п.6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України здійснив заміну позивача у звязку із зміною ним назви.

В березні 2008 року позивач подав до Красноперекопської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за № 3660 від 03.04.2008. та розрахунок суми бюджетного відшкодування № 3082 від 19.03.2008. на суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у розмірі 688633 грн.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем до суми податкового кредиту включені податкові накладні, які відповідач вважає оформленими з порушенням вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порушенням відповідач вважає те, що у розділі «місцезнаходження покупця» вказана адреса: м. Крсноперекопськ, вул. Гекало,26, але фактично за вказаною адресою підприємство не знаходиться. При проведенні обстеження по місту реєстрації платника ПДВ відповідачем встановлено, що за даною адресою позивач не знаходиться, про що був складений акт та 09 квітня 2008 року державному реєстратору направлено повідомлення для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про що така відмітка була зроблена у реєстрі.

Відповідач вважає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у звязку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість.

З урахуванням порушення позивачем вимог пункту «Д» п.п. 7.2.1 п.7.2 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач вважає, що до складу розділу 25 Декларації («сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню») за березень 2008 року зайво включені суми залишків відємного значення попередніх податкових періодів (рядок 18.2 декларації з ПДВ), які виникли за рахунок формування податкового кредиту за період лютий 2007 року лютий 2008 року у розмірі 688633 грн., у тому числі: декларація за лютий 2007 року 8447 грн. (фактично 24601 грн.), декларація за березень 2007 року 80597 грн., декларація за квітень 2007 року 55622 грн., декларація за травень 2007 року 0,00 грн., декларація за червень 2007 року 0,00 грн., декларація за липень 2007 року 0,00 грн., декларація за червень 2007 року 0,00 грн., декларація за липень 2007 року 0,00 грн., декларація за серпень 2007 року 0,00 грн., декларація за вересень 2007 року 0,00 грн., декларація за жовтень 2007 року 158720 грн., декларація за листопад 2007 року 121093 грн., декларація за грудень 2007 року - 173410 грн., декларація за січень 2008 року 66605 грн., декларація за лютий 2008 року 24139 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обїм); є) повну або скорочену назву, зазначеному у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, вимоги щодо відомостей про покупця (отримувача) товарів (робіт, послуг) передбачені підпунктами «г» та «є» п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а решта вимог стосується платника податку продавця при оформленні податкових накладних.

Позивачем для перевірки за вказаний період надані податкові накладні, у яких під місцезнаходженням покупця вказано: м. Красноперекопськ, вул. Гекало,26. Вказана адреса визначена у свідоцтві позивача як платника ПДВ від 22.06.2007. за № 100024073 (т.1 а. с. 55).

Судова колегія приймає до уваги лист фірми «Агрокрим» № 33 від 08.06.2007., яким позивач просив Красноперекопську ОГНІ про направлення можливої кореспонденції на фактичну адресу Фірми «Агрокрим» - м. Красноперекопськ, мкрн.1, д. 18, кв. 63, про що на зазначеному листі є відповідна відмітка про отримання цього листа податковим органом 11.06.2007. (т.1 а. с. 40).

Також повідомлення зазначеним листом відповідача про місце фактичного знаходження позивача за адресою м. Красноперекопськ, мкрн.1 будинок 18, кв. 63 прийнято до уваги Севастопольським апеляційним господарським судом при розгляді справи за позовом Красно перекопської обєднаної державної податкової інспекції АР Крим до фірми «Агрокрим», що відображено у постанові від 28 травня 2008 року у справі № 2-24\16833-2007А (т.4 а. с. 2-5).

Відповідно до ч.6 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003. № 755, у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, повязаних із зміною місцезнаходження юридичної особи, проводиться заміна свідоцтва про державну реєстрацію.

Така заміна була проведена 20.05.2008., про що свідчить надане позивачем Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 530600 (т. 1 а. с. 39).

Згідно Постанови Верховного суду України від 06.12.2005. у справі № 21-105 недоліки в заповненні податкових накладних, виявлених ДПІ в результаті перевірки, зокрема: відсутність у деяких з них порядкового номера, одиниці виміру, адреси одержувача не є підставою для визнання недійсними податкових накладних.

Отже, судова колегія погоджується з доводами позивача, що в Україні склалася судова практика, відповідно до якої не дотримання позивачем порядку, встановленого п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є підставою для висновків про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вищі рівня відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку , що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», має відємне значення, то згідно з п.п. 7.7.2:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податкової декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно вимог п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податкової декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу при її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997. №209\72 затверджено Порядок відшкодування податку на додану вартість, в редакції наказу ДПА та Держказначейства від 21.05.2001. № 200\86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001. за № 489\5680.

Відповідно п.1.3. Порядку бюджетна заборгованість з податку на додану вартість це суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування. Згідно до п.4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем представлені податковому органу усі необхідні документи для відшкодування з бюджету сум ПДВ, а саме: копії декларацій з ПДВ за перевірений період з відповідними додатками з визначенням відємного значення різниці податкових зобовязань та податкового кредиту окремого звітного періоду, яке частково збереглося за наслідками наступного податкового періоду; копії вантажних митних декларацій, підтверджуючих факт вивезення (експортування) товару за межі митної території України відповідно до митного законодавства; копії виданих податкових накладних на продані товари за межі митної території України, на підстав яких сформовано податкові зобовязання; копії виписок, завірених банком, про перерахування коштів на користь іншого платника, в оплату придбаних товарів (послуг), з урахуванням ПДВ в частині, заявленої до відшкодування; копіями отриманих податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит за період з лютого 2007 року по березень 2008 року та реєстрів отриманих податкових накладних за вказаний період.

Як вбачається з акту перевірки (додаток 6 «Реєстр платіжних доручень про сплату постачальникам за товари (роботи, послуги) проведеною фірмою «Агрокрим» та включеної до розрахунку суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року, на підставі наданих позивачем платіжних доручень відповідачем перевірено перерахування позивачем коштів постачальникам товарів (робіт, послуг) по кожній податковій накладній за період з лютого 2007 року по лютий 2008 року та встановлено, що відємне значення різниці податкових зобовязань та податкового кредиту окремого звітного періоду, яке часткове зберігалося за наслідками наступного податкового періоду, було оплачено постачальникам товарів (послуг).

Перерахування коштів постачальникам товарів (робіт, послуг) за період з лютого 2007 року по лютий 2008 року підтверджується наданими суду завіреними банком виписками, що підтверджує факт надмірної сплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 688633 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем надані належні докази для отримання бюджетного відшкодування у сумі 688633 грн., а факт зазначеного відповідачем порушення слід вважати неналежно встановленим.

Разом с тим, як свідчать матеріали справи та зазначено вищі, позивач фірма «Агрокрим» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим та Красноперекопського управління державного казначейства ГУ ДК України в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення Красно перекопської ОДПІ в АР Крим від 20.05.2008. № 0000092304\0 та стягнення з бюджету заборгованості з податку на додану вартість у сумі 688633 грн.

Господарський суд Автономної Республіки Крим визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 20.05.2008. № 0000092304\0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 688633 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17, пунктом 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Рішення суб'єкта владних повноважень - це нормативно-правові акти (акти, які поширюються на невизначене коло осіб - постанови Верховної Ради України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, накази міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування) та правові акти індивідуальної дії (акти застосування норм права, які поширюються на окремих осіб або на окремі ситуації).

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Нормативно-правові акти - це рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визнаються нечинними нормативно-правові акти.

Правові акти індивідуальної дії - рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

Спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є актом індивідуальної дії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень.

Акт індивідуальної дії має бути визнаний протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд визнати недійсним податкового повідомлення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 20.05.2008. № 0000092304\0 та стягнення з бюджету заборгованості з податку на додану вартість у сумі 688633 грн., суд враховуючи викладене вище, вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 20.05.2008. № 0000092304\0

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, судова колегія вважає за необхідним, керуючись частиною 2 статті 11, пунктом 1 частини 2 статті 162, частиною 11 статті 171, пунктом 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, змінити резолютивну частину постанови, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 20.05.2008. № 0000092304\0

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, резолютивна частина постанови суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись статтями 11, 162, 171, ч.1 ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської обєднаної Державної податкової інспекції АР Крим на постанову Господарського суду АР Крим від 14 жовтня 2008 р. у справі № 2-19\6141-2008А (№ 22а-2112\08) залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2008 р. У справі № 2-19\6141-2008 А (№ 22а-2112\08) змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 20.05.2008. № 0000092304\0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 688633 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку отримувача ДУДКУ в АРК м. Сімферополь) на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим»(96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мікрорайон 1, б. 18, кВ. 63, ідентифікаційний номер 30933340, поточний рахунок 26005301001050980 в Севастопольській філії ВАТ ВТБ Банк, м. Севастополь, МФО 384997) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 688633 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку отримувача ДУДКУ в АРК м. Сімферополь) на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим»(96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мікрорайон 1, б. 18, кВ. 63, ідентифікаційний номер 30933340, поточний рахунок 26005301001050980 в Севастопольській філії ВАТ ВТБ Банк, м. Севастополь, МФО 384997) судовий збір у розмірі 6,80 грн. та зайво сплачений судовий збір в сумі 1696,60.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова