Ухвала суду № 30810939, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 125430/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Запотічного І.І., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання - Корнієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропродукт» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропродукт» до Тернопільської митниці, Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій та скасування першої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західагропродукт» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій Тернопільської митниці щодо надіслання подання Бучацькій МДПІ від 06 травня 2008 року №3 про здійснення заходів з погашення податкового боргу та скасування першої податкової вимоги від 13 травня 2008 року №1/81 Бучацької МДПІ.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що актом перевірки від 14.04.2008р. комісії Тернопільської митниці було встановлено необхідність донарахування сум ввізного мита, ПДВ та інших платежів позивачеві у зв'язку з продажем корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВ АПК «Гідіна ЗК Україна» (нова назва юридичної особи - ТОВ «Захід агропродукт»), яка була внеском іноземного інвестора - Товариство «Гідіна ЗК а.т. Кошіце».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропродукт» до Тернопільської митниці, Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій та скасування першої податкової вимоги - задоволено частково.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західагропродукт» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а вищезгадана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2005 року загальними зборами учасників АПК «Гідіна ЗК Україна», згідно Протоколу №20 від 18 жовтня 2005 року, прийнято рішення про погодження продажу паю учасника - продавця «Гідіна З.К. а.т. Кошіце», який складає 50% у Статутному фонді АПК «Гідіна ЗК Україна», учаснику покупцю - ТОВ «Західагросервіс» при умові взяття на себе обов'язку продавця, що полягає в несплаченому вкладі, поруки в повному обсязі і фінансового розрахунку - суми сплаченого вкладу, що складає 305 582 долари США, домовлених у договорі купівлі продажу. Цими ж зборами учасників затверджено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, згідно якого «Гідіна З.К. а.т. Кошіце» продає свою частку ТОВ АПК «Західагросервіс».

Продавець продає свою частку, а Покупець купує і приймає у власність частку в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю АПК «Гідіна ЗК Україна», вартістю 1 802 000 доларів США, що становить 50% в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю АПК «Гідіна ЗК Україна».

08.12.2005 року відбувся перехід права власності на частку у статутному фонді, а також прав та обов'язків від Товариства «Гідіна ЗК а.т. Кошіце» (іноземного інвестора) до ТОВ АПК «Західагросервіс» (резидента України), як учасника товариства, також з цього часу апелянт втратив статус підприємства з іноземними інвестиціями.

Згідно з п.1.1. Статуту ТОВ «Західагропродукт» (в новій редакції), який затверджено Протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» від 20.02.2007р. №36 та зареєстрованого Бучацькою районною державною адміністрацією 20.02.2007р. за №16411050004000077, ТзОВ «Західагропродукт» є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю АПК «Гідіна ЗК Україна».

З належно зібраних та проаналізованих судом доказів, які були покладені в основу рішення по справі, вбачається, що :

- 09.01.2008р. Державна податкова адміністрація в Тернопільській області листом №55/10/22-120/10 «Про надання інформації» повідомила Тернопільську митницю про виявлення 25.12.2007р. в ході проведення комплексної виїзної документальної перевірки ТОВ «Західагропродукт» факту відчуження Товариством «Гідіна ЗК а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Західагропродукт» резиденту України - ТОВ АПК «Західагросервіс», згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р.;

- 24.01.2008р. Державною податковою адміністрацією в Тернопільській області в доповнення до листа №55/10/22-120/10 проінформовано Тернопільську митницю про зміну назви ТОВ АПК «Гідіна ЗК Україна» на ТОВ «Захід агропродукт», згідно протоколу загальних зборів засновників від 03.11.2006р. №31;

- 12.02.2008р. Бучацькою МДПІ, за результатами комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Західагропродукт», складено Акт №83/23-31877853 у якому зафіксовано факт відчуження Товариством «Гідіна ЗК а.т. Кошіце» частки у статутному фонді ТОВ «Західагропродукт» резиденту України, згідно договору купівлі - продажу від 18.10.2005р..

- листом Держмитслужби України від 19.03.2008р. за № 11/2-15/3097-ЕП та інформацією наданою податковим органом з приводу відчуження іноземним інвестором частки у статутному фонді ТОВ «Західагропродукт» резидентові України, комісією було доведено до відома начальника Тернопільської митниці необхідність підготовки та надіслання ТОВ «Захід агропродукт» подання на суму несплаченого ввізного мита та податкових повідомлень-рішень на суму податку на додану вартість та штрафних санкцій. А складений Акт від 11.04.2008р. погоджено начальником Тернопільської митниці 14.04.2008р

Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними та цільовими фондами», Тернопільською митницею сформовано та надіслано Бучацькій МДПІ Подання №3 від 06.05.2008р. про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкового зобов'язання у встановлений термін за платежем: мито на товари, які ввозяться на територію України субєктом підприємницької діяльності на суму 35 530,06грн. Зазначена сума ввізного мита була обчислена позивачем самостійно виходячи з митної вартості ввезеного, як іноземна інвестиція майна і вказана позивачем у ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р.у рядку 48 і «В» та перерахована у валюту України Тернопільською митницею, за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 09.12.05р..

У статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» майно, що ввозиться в Україну, як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

З аналізу вказаних норм матеріального права вбачається, що іноземне інвестування передбачає собою передачу свого майна до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права, емітовані такою особою, без наступної прямої компенсації вартості такого майна протягом трьох років. Отже, внесене майно стає власністю такого підприємства, а іноземний інвестор володіє своїм внесеним майном через надані йому корпоративні права і має право на управління та отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи. Іншого способу внесення іноземної інвестиції майном до підприємства без отримання права власності таким підприємством на це майно в обмін на корпоративні права іноземному інвестору, чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин не передбачалося.

Таким чином, діючим законодавством прямо передбачено постійний зв'язок іноземного інвестора із внесеним ним майном до підприємства через корпоративні права протягом трьох років з часу зарахування такої іноземної інвестиції на баланс підприємства без прямої компенсації вартості внесеного майна та тільки з метою отримання відповідної частки прибутку або досягнення соціального ефекту.

Тому, проаналізувавши дійсні обставини по справі, колегія суддів прийшла до переконання про те, що ТзОВ «Західагропродукт» та його контрагент (іноземний інвестор), ввізши на територію України майно в якості внеску до статутного фонду, не мали на меті здійснити іноземну інвестицію в підприємство позивача для отримання прибутку або досягнення соціального ефекту, а мали намір продати відповідний товар, оформивши його як внесок іноземного інвестора до статутного фонду та безпідставно уникнути сплати ввізного мита та податку на додану вартість до державного бюджету, тобто між сторонами фактично відбулася купівля продаж майна, ввезеного в якості іноземної інвестиції.

Зазначене є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих їм пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів, а здійснення митного контролю не обмежено строками давності їх застосування.

В пункті 5.1. статті Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Документом, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, є вантажна митна декларація.

Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

На підставі аналізу зазначеного законодавства та встановлених обставин по справі, колегія суддів прийшла до висновку, що апелянтом самостійно визначено суму зобов'язань за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності з ввезеного на митну територію України майна у поданих до митного оформлення ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. та ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р.

За договором купівлі - продажу частки в статутному фонді АПК «Гідіна ЗК Україна» від 18.10.2005 року, перехід права власності на частку у статутному фонді від Товариства «Гідіна ЗК а.т. Кошіце» (іноземного інвестора) до ТОВ АПК «Західагросервіс» (резидента України) відбувся 08.12.2005р.

Відповідно до розрахунку суми ввізного мита станом на 08.12.2005р., сума ввізного мита за ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р., ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. перерахована у валюту України, за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України станом на 08.12.05р. становить 35 429,09грн. (а.с. 54-55., т.2).

Таким чином, по матеріалах справи неспростовно встановлено, що апелянтом всупереч ч.5 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», сума ввізного мита визначена у ВМД №40302/4/034735 від 18.08.2004р., ВМД №40302/4/034736 від 18.08.2004р. та ВМД №40302/4/034659 від 03.08.2004р.,- сплачена не була.

Тернопільська митниця, як суб'єкт владних повноважень діяла в межах своєї компетенції і відповідно до вимог Закону і її дії пов'язані з надісланням боржнику подання від 06 травня 2008р. №3 є правомірними. Іноземну Інвестицію відчужено до закінчення трирічного терміну, а тому ввізне мито повинно бути сплачено на загальних підставах.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагропродукт» залишити без задоволення, а постанову Тернопіського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року у справі № 2а-1441/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Запотічний І.І.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 08.04.2013 року