Ухвала суду № 30810934, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 125112/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Костіва М.В., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання - Корнієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року у справі за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2012 року Тернопільський обласний центр зайнятості, робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування, звернулося з позовом до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» про стягнення штрафу в сумі 12.876, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було безпідставно відмовлено в працевлаштуванні трьох осіб квотної категорії, передбачених ст.5 Закону України «Про зайнятість населення», з числа безробітних громадян, у зв»язку з чим запропоновано у 30 - денний строк сплатити штраф в сумі 12876, 00 грн. Штраф в добровільному порядку сплачено не було, а тому позивач просив стягнути суму штрафу в примусовому порядку.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року в задоволенні позовних вимог- відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Тернопільський обласний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування, подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по її суті.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері» зареєстроване як юридична особа 11.05.2011 року Бучацькою районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код 31274359. Відповідно до статуту ПрАТ «Галіція Дистилері» товариство є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ЗАТ «Галспирт».

21.12.2010 року голова Бучацької районної державної адміністрації видав розпорядження № 761 «Про бронювання робочих місць для соціально незахищених категорій громадян на підприємствах, установах, організаціях, які знаходяться на території Бучацького району на 2011 рік». За змістом розпорядження та на виконання ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення», для працевлаштування безробітних з числа соціально незахищених категорій громадян ЗАТ «Галспирт» доведена квота на І квартал 2011 року в кількості 1 чол., на посаду підсобного робітника, із категорії осіб передпенсійного віку.

На виконання вказаного розпорядження, начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Тернопільського обласного центру зайнятості було проведено перевірку ПрАТ «Галіція Дистилері», щодо дотримання Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За результатами даної перевірки складено акт № 21 від 22.03.2012 року, в якому зафіксовано факт порушення ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» при працевлаштуванні трьох осіб квотної категорії з числа безробітних.

Однак, як було встановлено в судовому засіданні і не спростовано позивачем, Бучацьким районним центром зайнятості 06.01.2011року було видано направлення за № 19051101040001011 для працевлаштування в рахунок квоти безробітного ОСОБА_2, зареєстрованого в центрі зайнятості 16.02.2010 року. Проте, відповідачем йому було відмовлено в прийнятті на роботу з мотивації зайнятості вакансії. На дану вакансію планувалось прийняти ОСОБА_3, хоча зазначена безробітна сама відмовилась від запропонованої вакансії, про що свідчить корінець направлення виданого їй 05.01.2011 року. З аналогічних причин, підприємством відмовлено у працевлаштуванні безробітної ОСОБА_4, зареєстрованої у центрі зайнятості 11.01.2011 року, за направлення, виданим 18.01.2011 року № 19051101040001018, та безробітної ОСОБА_5, зареєстрованої у центрі зайнятості 10.01.2011 року, за направленням, виданим 17.01.2011 року № 19051101040001017.

Згідно п. 3 ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення», у разі відмови в прийомі на роботу громадян із числа категорій, зазначених у пункті 1 цієї статті (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку), у межах установленої броні з підприємств, установ та організацій, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову в розмір чотирьох мінімальних заробітних плат.

Таким чином, до відповідача Тернопільським обласним центром зайнятості було застосовано штрафну санкцію на загальну суму 12.876, 00 грн.

Поряд з тим, у відповідності до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, оскаржувана подія мала місце в січні 2011 року, а з позовом про застосування відповідних санкцій апелянт звернувся в травні 2012 року, відтак колегія суддів вважає, що застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення неможливе, оскільки сплив строк протягом якого можливе застосування адміністивно-господарської санкції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року у справі № 2а-2113/12/1970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Костів М.В.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 08.04.2013 року