Ухвала суду № 30804476, 17.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р. м. Львів № 9104/145536/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби України про визнання протиправним дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

16.03.2012 р. позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус» ( далі ТзОВ «БК «Сервус» ) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області в якому просить:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі протиправними щодо висновків викладених в акті перевірки № 782/23-8/33628385 від 11.11.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БК Сервус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по придбанню товарів у ТзОВ «Лінда Стар» за травень 2011 року;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі від 24.11.2011 № 0001922301 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму - 15954 грн.; № 0001932301 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму - 50 000 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що з вказаним актом перевірки та повідомленнями рішеннями не погоджується оскільки, товариство надало відповідачу всі первинні документи які підтверджують фактичність та реальність господарських операцій між ТзОВ «БК «Сервус» та ТзОВ «Лінда Стар». Відповідач необґрунтовано прийшов до висновку, що господарські операції між даними підприємствами не відповідають дійсним намірам сторін і спрямовані на ухилення від сплати податків тощо.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу зазначивши, що постанова винесена при неповному встановленні обставин у справі та невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке слід скасувати. Зокрема, позивач не надав товарно-транспортні накладні які б засвідчували факт переміщення товару від ТзОВ «Лінда Стар».

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 11.11.2011 р. Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Будівельна компанія «Сервус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по придбанню товарів в ТзОВ «Лінда Стар» за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 р. та подальшого їх використання.

Перевіркою встановлено нікчемний правочин між ТзОВ «Будівельна компанія «Сервус» та ТзОВ «Лінда Стар».

В порушення п. 138.1 п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивач занизив податок на прибуток в сумі 15954 грн. за 2 квартал 2011 року.

Крім того, позивач ТзОВ «Будівельна компанія «Сервус» в порушення п. 198.1, п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України занизив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 50000 грн. за травень 2011 року.

На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001922301 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 15 954 грн., та № 0001932301 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму - 50000 грн.

Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішення від 24.11.2011 року № 0001922301, № 0001932301 суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про нікчемність угод є безпідставними оскільки, відповідач не надав суду належних доказів які свідчать про те, що укладений правочин позивача з контрагентом порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи тощо.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 20.05.2011 року Продавець - ТзОВ «Лінда Стар» продав, а Покупець - ТзОВ БК «Сервус» купив матеріали будівельного призначення та зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах даного договору.

В подальшому ТзОВ «БК «Сервус» реалізувало придбаний у ТзОВ «Лінда Стар» товар покупцям які не є платниками податку на додану вартість, що підтверджується видатковими накладними.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата виникнення першої з події або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг ), дата виписки відповідного рахунку ( товарного чека ) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг ).

Отже, вказана норма пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів ( послуг ) для використання таких у господарській діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «БК «Серву» сформував податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформленого договору з ТЗОВ «Лінда Стар» предметом якого є купівля-продаж матеріалів і обладнання.

Згідно ч. 2 п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України передбачено, що саме податкова накладна виписана отримувачем послуг у відповідному періоді є підставою на віднесення сум податку до складу податкового кредиту.

п. 198.6 Податкового кодексу України передбачено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого ( нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивач надав суду: договір купівлі-продажу від 20.05.2011 року, податкову накладну, видаткову накладку від 27.05.2011 р., виписку з ПАТ «Укргазпромбанк».

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає. Не були визнані судом недійсними (які мають ознаки фіктивності) договори, первинні та інші документи суб'єктів господарювання, з якими ТзОВ «БК «Сервус» мало взаємовідносини, про що вказано в акті перевірки позивача.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних ТзОВ «БК «Сервус»» та ТзОВ «Лінда Стар» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року ( далі Закон ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність ) здійснення господарських операцій між ТзОВ «БК «Сервус» з ТзОВ «Лінда Стар» по придбанню товарно-матеріальних цінностей та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цим контрагентом в період охоплений перевіркою.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Податкові інспектори посилаються в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували фактичне виконання поставок товару позивачу.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» підтверджуючим документом на вантаж є товарно-транспортна накладна або інший документ.

Однак, відповідно до вимог Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2009 р. № 207 наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою тільки для особи, що здійснює перевезення на договірних умовах тобто, надає послуги з перевезення вантажів.

Тому, відсутність товарно-транспортної накладної не може вважатись доказом відсутності реального характеру господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішень вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Проте, не підлягає до задоволення за безпідставністю вимога позивача про визнання дії Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі протиправними щодо висновків викладених в акті перевірки № 782/23-8/33628385 від 11.11.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БК Сервус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по придбання товарів у ТзОВ «Лінда Стар» за травень 2011 року. Оскільки, це право податкового органу викладати свої висновки в акті перевірки який виступає носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Таким чином, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. В решті вимог слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198,202,207,212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби України задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення які винесені Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби України № 0001922301, № 0001932301 від 24.11.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постанови законної сили.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель