Ухвала суду № 30803305, 17.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12807/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбонові технології» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карбонові технології» (далі - позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача, що оформлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки від 21 червня 2012 року № 2007/22-9/37144663.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 червня 2012 ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Карбонові технології» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2012 по 30.04.2012 року, згідно з висновками якого: укладені позивачем правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; вказані правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою приховування сплати податків третіх осіб; позивач є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером) - суб'єктом господарювання (платником податку на додану вартість), який здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем.

Не погоджуючись із протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Виходячи із норм чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність дій відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п.п. 2, 3 Порядку про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232 (далі -Порядок про проведення зустрічних звірок) зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п. 4 Порядку про проведення зустрічних звірок орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

З аналізу викладених норм видно, що обов'язковою умовою проведення зустрічної звірки є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документальне підтвердження.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, всупереч вимог ст. 73 ПК України та Порядку про проведення зустрічних звірок запит ТОВ «Карбонові технології» про надання інформації та її документальне підтвердження за адресою вказаною в ЄДРПОУ не надсилався.

Крім того, згідно з наявними у матеріалах справи копіями висновків № 870 та № 888 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, які використано відповідачем при складанні акту про неможливість проведення звірки, а також копією акту перевірки відповідності податкової адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 29 травня 2012 року, ГВПМ ДПІ у Печерському районі міста Києва проведено перевірку місцезнаходження позивача та встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. № 3, позивач не знаходиться, хоча згідно з наявною у матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 29 серпня 2012 року єдиним записом місцезнаходження позивача є адреса: м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. № 5.

Викладене, за переконанням суду, є підтвердженням проведення звірки позивача з порушенням вимог ПК України та відомчих нормативно-правових актів.

Таким чином, у ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не було належних правових підстав для проведення зустрічної звірки ТОВ «Карбонові технології» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2012 по 30.04.2012 року.

Стосовно викладеного в акті про неможливість проведення звірки висновку відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів суд зазначає наступне.

Відповідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Визнання правочинів такими, що не відповідають умовам публічного порядку їх укладення або реалізації належить виключно до юрисдикції суду відповідної спеціалізації.

Виходячи з вищенаведеного податкові органи не вправі робити висновок про наявність або відсутність невиконаного податкового зобов'язання на підставі припущень про недійсність чи нікчемність правочину між позивачем та його контрагентами, оскільки до компетенції податкових органів не віднесено повноваження вірогідного визнання нікчемним або недійсним, зокрема, правочину, в межах якого позивачем було сформовано валові витрати або податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.