Ухвала суду № 30803304, 04.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17671/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Кучми А.Ю., Федотова І.В.,

при секретарі Павленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0037351502 від 10 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та складено акт від 22 жовтня 2012 року № 522/15-36620331, яким встановлено порушення статті 201 Податкового кодексу України, пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, підпункту 3.3.2 пункту 3 наказу Державної податкової служби України від 15 травня 2012 року № 420, а саме: згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних та Реєстру отриманих та виданих податкових накладних підприємства, відсутня податкова накладна № 15 від 16 лютого 2012 року на суму ПДВ 41666,67 грн. з контрагентом ТОВ «Карпатигаз», відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД від 10 червня 2002 року № 3 з ДК «Укргазвидобування», в зв'язку з чим збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 41667 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті камеральної перевірки позивач надіслав свої заперечення, в яких повідомив, що ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» була допущена технічна помилка в номері податкової накладної, а саме: замість № 19 від 16 лютого 2012 року в реєстрі податкових накладних було вказано № 15 від 16 лютого 2012 року. В запереченнях позивач також повідомив податковий орган, що 30 листопада 2012 року після отримання на адресу акту камеральної перевірки та вважаючи його попередженням щодо виправлення помилки, підприємством по системі електронної звітності МЕДОК направлено на адресу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби порція 2 реєстру податкових накладних за жовтень 2012 року з виправленням номеру з 15 на № 19 за 16 лютого 2012 року.

На підставі складеного акту 10 грудня 2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0037351502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за основним платежем на суму 41667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10417 грн. за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), код платежу 3014010100.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» подано до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), з яких вбачається, що позивачем включено до складу податкового кредиту послуги отримані, зокрема, при взаємовідносинах з ТОВ «Карпатигаз».

З Реєстру отриманих податкових накладних підприємства, надісланого позивачем до податкового органу 16 березня 2012 року, вбачається, що позивачем зазначено, що ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» отримано від ТОВ «Карпатигаз» податкову накладну № 15 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 400000 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн., та № 15 від 16 лютого 2012 року на загальну суму 250000 грн., в тому числі ПДВ 41666,67 грн.

Після отримання позивачем акту камеральної перевірки, 30 листопада 2012 року ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» надіслала податковому органу Реєстр отриманих податкових накладних, в якому позивачем виправлено номер податкової накладної від 16 лютого 2012 року № 15 на № 19.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» 16 лютого 2012 року на користь позивача була виписана податкова накладна №19 на загальну суму 250000 грн., в тому числі ПДВ 41666,67 грн.

Факт видачі Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія» саме податкової накладної № 19 від 16 лютого 2012 року на загальну суму 250000 грн., в тому числі ПДВ 41666,67 грн., а не № 15 від 16 лютого 2012 року, підтверджується також Реєстром виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз».

Згідно Реєстру виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», ТОВ «Карпатигаз» видано на користь позивача податкову накладну № 15 від 15 лютого 2012 року на загальну суму 400000 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн., та № 19 від 16 лютого 2012 року на загальну суму 25000 грн., в тому числі ПДВ 41666,67 грн.

Зокрема, правовідносини, пов'язані з формуванням податкового кредиту з ПДВ, починаючи з 01.01.2011 року регулюються з урахуванням наступних норм ПК України (в редакції на час здійснення спірних операцій).

Так, згідно з п/п. 14.1.178. ПК України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Пунктом 201.7. ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з цим, п. 201.10. статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В контексті наведеного суд зазначає, що абзацом п'ятим та шостим п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010.

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається податковим органом протягом операційного дня.

Згідно пункту 201.15 Податкового кодексу України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Абзацом другим пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» податкова накладна № 15 від 16 лютого 2012 року не видавалася, відповідно вона й не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, з витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 4112137 від 4 квітня 2012 року вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 16 лютого 2012 року на суму ПДВ 41666,67 грн.

Як зазначив відповідач, Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби повідомляла позивача про виявлені розбіжності.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що під час розгляду справи з боку ДПІ не було надано доказів надіслання продавцю квитанція про неприйняття вищезгаданої накладної із зазначенням причин неприйняття, а отже, в силу положень п. 201.10. ПК України, вищевказана податкова накладна є поданою та зареєстрованою (включеною) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим є підставою для формування спірних сум податкового кредиту.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.В. Федотов

(Повний текст Ухвали виготовлений 09.04.2013 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Федотов І.В.