Ухвала суду № 30799612, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К-27364/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-РС» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 по справі №2а-11763/09/2570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-РС» до Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-РС» (далі-ТОВ «Регіон-РС», позивач) до Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (далі-ДПІ Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: №0000342340/0 від 30.04.2009, №0000342340/1 від 02.06.2009 в його не скасованій частині, з урахуванням рішення ДПА в Чернігівській області від 03.08.2009 року №1279/10/25-020, мотивуючи позовні вимоги безпідставністю визначення позивачеві податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 203042,00грн. основного боргу та 66537,00грн. штрафних фінансових санкцій.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010, в задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення судів мотивовано тим, що у зв'язку з відсутністю державної реєстрації змін до статутного фонду щодо збільшення його розміру сума перерахованих засновником коштів на користь позивача відповідно до протоколу зборів учасників товариства не вважається сумою поповнення (формування) статутного капіталу і відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безповоротною фінансовою допомогою.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 13.08.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 08.10.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, пп.4.2.5 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.04.2006 здійснена планова виїзна перевірка ТОВ «Регіон-PC» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 16.04.2009 №191/23/17/31188239, на підставі якого було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Під час перевірки встановлено, що по внесених фізичною особою ОСОБА_1 30.07.2008 на рахунок позивача коштам в сумі 907785,00грн. за призначенням платежу «поповнення статутного фонду» реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін щодо збільшення статутного фонду TOB «Регіон-РС» проведено лише 21.01.2009, кошти внесені 30.07.2008 не повернені товариством фізичній особі на кінець звітного періоду, та відповідно для TOB «Регіон-PC» є безповоротною фінансовою допомогою, яка в порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не віднесена товариством до складу валового доходу декларації за 3 квартали 2008 року.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду.

Валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником у звітному періоді, вартості товарів (робіт та послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді (ст. 4 зазначеного Закону).

У п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи не включаються до складу валового доходу платника податку.

Згідно з п.п. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 цього Закону пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю утворюється за корпоративною формою її організації, яка полягає у закріпленні частки статутного капіталу за кожним власником шляхом емісії корпоративних прав.

Відомості щодо розміру статутного капіталу, складу учасників товариства, розмір часток кожного з них та порядок внесення вкладів фіксуються в статуті товариства на підставі якого товариство створюється і діє.

Відповідно до частини другої статті 87 Господарського кодексу України товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про господарські товариства» прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу можливе лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.

У випадку збільшення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю розмір, форма і порядок внесення учасниками додаткових вкладів встановлюється загальними зборами товариства з дотриманням вимог статей 13, 16, 51, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», які узгоджуються з положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Статтею 7 зазначеного Закону визначено, що товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Положення частини третьої статті 87 Господарського кодексу України, з якими кореспондуються і положення Закону України «Про господарські товариства», встановлюють, що рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру.

Отже, закон зобов'язує господарське товариство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов'язаних з цим, а не факту зміни (у цьому випадку збільшення) статутного фонду.

Про це свідчить і порядок здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який не містить вимоги до юридичної особи щодо надання будь-яких даних про сплату учасниками внесків до статутного фонду при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що кошти, отримані товариством від учасників як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документу (статуту), в якому саме і містяться відомості щодо розміру та порядку внесення вкладів до статутного фонду, не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані таким товариством корпоративні права в розумінні абзацу другого п.п. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки такі права не можуть виникнути до набрання ними чинності.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-РС» залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв