Постанова № 30797884, 16.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5019/1219/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на постановувід 20.12.2012 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 5019/1219/12 господарського суду Рівненської області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до - Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрвал" - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 провизнання недійсними договору оренди № 1 від 05.06.2011р., договорів суборенди від 05.06.2011р. та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

В С Т А Н О В И В :

Регіональне відділення ФДМ України по Рівненській області звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд", фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ТОВ "Юрвал" (з урахуванням заяви б/н від 04.09.2012 р. том 1 а.с. 142-143) про:

- визнання недійсним договору № 1 від 05.06.2011 р. оренди будівлі АДРЕСА_1 загальною площею 394,2 кв.м., укладеного між Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" та ФОП ОСОБА_5;

- визнання недійсними договорів суборенди нежитлових приміщень від 06.06.2011 р. № 1/1, № 1/3, № 1/4, № 1/5, № 1/6, № 1/9, укладених ФОП ОСОБА_5 з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, та ОСОБА_12, відповідно;

- усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення із займаних приміщень фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 203, 215, частини 1 статті 317, частини 1 статті 319, статті 391, 761 Цивільного кодексу України та статтю 207 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2010 р. у справі № 2-424/10, яке набрало законної сили 28.10.2010 р., визнано право власності на приміщення по АДРЕСА_1 за державою в особі РВ ФДМ України по Рівненській області.

Згідно вказаного судового рішення КП "Рівненське МБТІ" було видано витяг про державну реєстрацію прав № 30270046 від 10.06.2011 р., відповідно якого власником будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є держава в особі РВ ФДМ України по Рівненській області.

Проте, всупереч судовому рішенню, 05.06.2011 р. між Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди двоповерхової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 394,2 кв.м., а 06.06.2011 р. ФОП ОСОБА_5 з фізичними особами - підприємцями були укладені договори суборенди приміщень у вказаній будівлі.

Позивач зазначав, що договір оренди нерухомого майна № 1 Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" у 2011 році укладений незважаючи на рішення суду від 12.03.2010 р. про визнання права державної власності на вказане майно, за відсутності повноважень на укладення договору оренди державного та комунального майна, всупереч вимогам статей 1, 5, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з перевищенням обсягу дієздатності, що є підставою для визнання цього договору недійсним, як і підставою для визнання недійсними укладених в подальшому договорів суборенди приміщень.

Позивач також зауважував, що рішенням господарського суду Рівненської області від 06.06.2012 р. у справі № 5049/453/12 було відмовлено у задоволенні позовних вимог Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" про визнання за ним права власності на будівлю по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Крім того, позивач зазначав, що направлені РВ ФДМ України 22.06.2012 р. відповідачам листи щодо необхідності явки для вирішення питання подальшого перебування в приміщенні адмінбудівлі по АДРЕСА_1, відповідачами залишені без реагування.

У відзиві на позовну заяву СПД ОСОБА_5 просив відмовити у її задоволенні, вказуючи на те, що позивач не є стороною та законно заінтересованою особою, яка вправі відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України оспорювати укладені між відповідачами договори, тобто не є особою, права якої порушені, оскільки, як вказує відповідач, заочне рішення суду від 12.03.2010 р. у цивільній справі № 2-424/10, на яке посилається позивач, є таким, що суперечить закону , обставини, що мають значення для цієї справи у цивільній справі не встановлювались, а саме рішення суду є наслідком неправильного правозастосування із посиланням на обставини, що сфальсифіковані позивачем.

Відповідач у відзиві також зазначає, що ні заочним рішенням суду у цивільній справі, ні будь - яким іншим рішенням чи законом не визнане неправомірним набуття Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" права власності на спірні приміщення на підставі рішення третейського суду при ТПП Рівненської області від 18.05.2006 р., а скасування заочним рішенням суду у цивільній справі права власності НКК асоціації "Рівнеагробуд" не скасовує законності набуття відповідачем права власності на спірні приміщення.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.09.2012 р. (суддя Андрійчук О.В.) позовні вимоги задоволені повністю, з урахуванням останньої заяви позивача від 04.09.2012 р.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

За апеляційною скаргою Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Юрчук М.І., Василишин А.Р., Крейбух О.Г.) переглянувши рішення господарського суду Рівненської області від 18.09.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 20.12.2012 р. скасував його частково, а саме:

- в частині визнання недійсними договорів суборенди від 06.06.2011 р. № 1/1, № 1/3, № 1/4, № 1/5, № 1/6, укладених ФОП ОСОБА_5 з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, відповідно;

- в частині задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні РВ ФДМ України по Рівненській області майном шляхом виселення з будівлі АДРЕСА_1 загальною площею 394,2 кв.м., фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_11 та ТОВ "Юрвал".

Прийняв нове рішення, яким у задоволенні в цих частинах позовних вимог позивачу відмовив.

В решті рішення господарського суду Рівненської області від 18.09.12 р. у даній справі залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції в частині визнання недійсними договору оренди № 1 від 05.06.2011 року дійшов висновку щодо їх обґрунтованості зазначивши, що оскільки відповідно до заочного рішення суду від 12.03.2010 року було визнано право власності за державою Україна на приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, управління та розпорядженням від імені якої здійснюється РВ ФДМ України по Рівненській області, орендодавцем за такими правовідносинами мало виступати саме РВ ФДМ України по Рівненській області, а відтак Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" перевищено обсяг повноважень щодо майна, яке після набрання законної сили заочним рішенням суду, не є його власністю, і, відповідно до норм закону, підстави для укладання договору оренди із третіми особами у нього були відсутні.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договорів суборенди приміщень суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем ОСОБА_5 надано до апеляційного суду копії договорів про розірвання спірних договорів суборенди від 06.06.2011 р. та копії діючих договорів оренди від 07.06.2011 р., укладених між Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" та ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_16 (як приватним нотаріусом), ОСОБА_11, які у встановленому порядку не оспорені, тобто на момент розгляду справи про визнання недійсними договорів суборенди, вказані договори суборенди були розірвані, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності порушеного права позивача в цій частині вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідачів з приміщень суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку здійснюючи права органу уповноваженого державою на володіння, користування, розпорядження як законного власника, довівши належними та допустимими доказами, що він є власником, позивач мав би на підставі статті 387 Цивільного кодексу України звернутися за захистом свого порушеного права шляхом пред'явлення віндикаційного позову як титульний володілець.

РВ ФДМ України по Рівненській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Рівненської області від 18.09.2012 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги прийняттям апеляційним судом постанови при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2010 р. у справі № 2-424/10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 28.10.2010 р., визнано право державної власності в особі РВ ФДМ України по Рівненській області на приміщення по АДРЕСА_1, а також витребуване вказане приміщення з незаконного володіння та скасовано запис № 289-2543 від 23.04.2008 р. в книзі № 16про реєстрацію права власності на нерухоме майно за Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд". Тобто, зазначеним судовим рішенням здійснено захист права державної власності шляхом визнання такого права (стаття 392 Цивільного кодексу України) та шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Заявник касаційної скарги зазначає, що згідно зі статтею 35 та пункту 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 факти, які мають значення для вирішення спору, встановлені рішенням суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу.

При цьому, судом першої інстанції були досліджені всі докази та надано оцінку всім доводам, зокрема, викладеним у відзиві на позовну заяву, у якому зазначалось про дійсність договорів оренди та суборенди, натомість судом апеляційної інстанції всупереч статті 101 Господарського процесуального кодексу України були прийняті докази про розірвання договорів суборенди приміщень за відсутності обґрунтувань неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 12.03.2010 року заочним рішенням Рівненського міського суду у справі № 2-424/10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 28.10.2010 року (том 1 а.с. 17-19, 113-115):

- встановлено, що договір купівлі - продажу від 14.10.2008 р. № 48/100 частини приміщення ар АДРЕСА_1 укладений між Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та ОСОБА_5 з доповненнями, внесеними 20.11.2009 р., є нікчемним;

- визнано право власності на приміщення по АДРЕСА_1 за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області ;

- витребувано вказане майно з чужого незаконного володіння Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд";

- скасовано запис від 23.04.2008 р. № 289-2543 в книзі № 16 про реєстрацію права власності на нерухоме майно права власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1, за Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд".

10.06.2011 року право державної власності на приміщення по АДРЕСА_1 зареєстроване за РВ ФДМ України по Рівненській області в КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", що стверджується відповідним витягом.

Предметом спору у даній справі є вимога РВ ФДМ України по Рівненській області про визнання недійсним договору оренди будівлі АДРЕСА_1 загальною площею 394,2 кв.м. № 1 від 05.06.2011 р., укладеного між Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" та ФОП ОСОБА_5; визнання недійсними договорів суборенди нежитлових приміщень від 06.06.2011 р. № 1/1, № 1/3, № 1/4, № 1/5, № 1/6, № 1/9, укладених ФОП ОСОБА_5 з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, та ОСОБА_12 та усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення із займаних приміщень, з посиланням на приписи статей 203, 215, частини 1 статті 317, частини 1 статті 319, статті 391, 761 Цивільного кодексу України та статтю 207 Господарського кодексу України, з огляду на укладення вказаних угод у 2011 році та передачу майна, яке є відповідно до рішення суду від 12.03.2010 р. державною власністю.

Судами під час розгляду справи було встановлено, що 05.06.2011 р., тобто після набрання заочним рішенням Рівненського міського суду від 12.03.2010 р. у справі № 2-424/10, між Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди № 1, згідно пунктів 1 та 4.3 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування всі приміщення, що складають належну орендодавцю двоповерхову будівлю АДРЕСА_1, загальною площею 394,2 кв.м. строком на 2 роки та 360 днів, тобто до 01.06.2013 року.

Відповідно до пункту 1.2. договору оренди мета оренди приміщень - використання для підприємницької діяльності, для здавання в суборенду в інтересах орендодавця, а також для підтримання технічного стану будівлі.

06.06.2011 року ФОП ОСОБА_5 було укладено ряд договорів суборенди приміщень, отриманих ним в оренду за договором оренди від 05.06.2011 р.

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Вказаною нормою визначено суб'єктний склад осіб, які можуть виступати наймодавцями в договорі майнового найму (оренди) та передбачено, що право передавати майно в оренду як окремий випадок реалізації повноваження користування та розпорядження майном реалізує його власник. При цьому, у випадку передачі в оренду майна уповноваженою особою, відповідні повноваження не власнику можуть бути надані законом або самим власником.

Статтею 287 Господарського кодексу України встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна, зокрема, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом (пункт 1 вказаної норми).

Аналогічні приписи закріплені у статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що оскільки відповідно до заочного рішення суду від 12.03.2010 року, яким визнано право власності за державою Україна на приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, управління та розпорядженням від імені якої здійснюється РВ ФДМ України по Рівненській області в силу підпункту 9 пункту 4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження положень про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України у районі, місті" №412 від 15.06.1994р. (з наступними змінами та доповненнями), яке діяло на момент виникнення спірних відносин у цій частині, то орендодавцем за такими правовідносинами мало виступати саме РВ ФДМ України по Рівненській області.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 цього Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З позовами про визнання недійсними правочинів мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, у разі порушення їх прав або законних інтересів.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" при укладенні 05.06.2011 р. договору оренди приміщення з ФОП ОСОБА_5 перевищено обсяг повноважень щодо майна, яке після набрання 28.10.2010 р. законної сили судовим рішенням від 12.03.2010 р., не є його власністю, і, відповідно до зазначених норм закону, підстави для укладання договору оренди із третіми особами у нього були відсутні.

За приписами статей 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вказаною нормою передбачено, що власник майна має право шляхом подання негаторного позову вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач - РВ ФДМ України по Рівненській області позбавлений однієї із правомочностей власника - користування, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності позивачем факту належності йому спірного майна на праві власності та вчинення відповідачами порушення цього права володіння та користування нерухомим майном, внаслідок чого, з урахуванням судового рішення від 12.03.2010 р. у справі № 2-424/10, яким зокрема, на підставі статті 388 Цивільного кодексу України витребуване приміщення по АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" та ОСОБА_5 визнав обґрунтованими вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення із займаних приміщень відповідачів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 06.06.2012 р. у справі № 5019/453/12 у задоволенні позовних вимог Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" до РВ ФДМ України по Рівненській області про визнання права власності на об'єкти нерухомості - будівлі АДРЕСА_1 за набувальною давністю відмовлено (том 1 а.с. 22-24). При цьому, зі змісту вказаного рішення вбачається, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд посилався на факти, встановлені у судовому рішенні від 12.03.2010 р. у справі № 2-424/10, зокрема, щодо визнання права власності на вказане майно за державою, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів від 23.04.2008 р. та 29.01.2009 р. реєстрації у реєстрі права власності на нерухоме майно за Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" та ОСОБА_5, яка в свою чергу відбулась на підставі рішення третейського суду, а також вказавши на недоведеність асоціацію "Рівнеагробуд" добросовісного заволодіння спірним майном та безперервного користування ним протягом строків, встановлених статтею 344 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи із встановлених обставин стосовно того, що за спірними договорами оренди та суборенди, змістом яких є права та обов'язки, спрямовані на виникнення орендних правовідносин щодо майна, яке не належить орендодавцю, з огляду на що сторони за спірними договорами набули прав та обов'язків всупереч вимогам статей 316, 317, 321, 761 Цивільного кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України, пункту 1частини 1 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що свідчить про наявність підстав для визнання недійсними цих договорів.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, тобто довести обставини, що об'єктивно перешкоджали стороні подати такі докази місцевому господарському суду.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Як вбачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договорів суборенди судом було зазначено, що представником відповідача - Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" ОСОБА_5, який також є відповідачем у даній справі, було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі та долучено до вказаного клопотання додаткові письмові докази, серед яких копії договорів про розірвання договорів суборенди від 06.06.2011 р. та копії діючих договорів оренди від 07.06.2011 р., укладених Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" з ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_11, з посиланням на неможливість подання вказаних договорів про розірвання до суду першої інстанції з огляду на те, що відповідачі не були присутні на жодному судовому засіданні суду першої інстанції через неналежне їх повідомлення про час та день розгляду справи.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції таким, що не відповідає матеріалам справи та вимогам процесуального законодавства, оскільки як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції розгляд справи відкладався неодноразово, а саме ухвалами від 07.08.2012 р., 21.08.2012 р., 04.09.2012 р., 18.09.2012 р. із направленням всім сторонам відповідних ухвал, які отримувались відповідачами за дорученням чи особисто, зокрема, Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд", ОСОБА_5, а також ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6 (том 1 а.с. 57, 60, 66, 87-88, 95, 125, 130-131). При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 як відповідачем, так і як представником відповідача - адвокатом Навчально-курсового комбінату асоціації "Рівнеагробуд" до суду першої інстанції 21.08.2012 р. та 28.08.2012 р. подавались відзиви на позовну заяву (том 1 а.с. 97-98, 138-39), що свідчить про неспроможність доводів про неналежне повідомлення про розгляд справи, а також спростовує неможливість подання чи надіслання до суду першої інстанції доказів, зокрема, договорів про розірвання договорів суборенди від 06.06.2011 р.

Враховуючи викладене, виходячи з приписів процесуального законодавства, зокрема, статей 43, 101, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. у даній справі підлягає скасуванню в частині скасування рішення суду першої інстанції. В решті вважає постанову суду такою, що відповідає приписам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. у справі № 5019/1219/12 та рішення господарського суду Рівненської області від 18.09.2012 р. в частині визнання недійсним договору оренди № 1 від 05.06.2011 р., укладеного між Навчально-курсовим комбінатом асоціації "Рівнеагробуд" та ФОП ОСОБА_5, залишити без змін.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. в частині пунктів 2 та 3 резолютивної частини постанови щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів суборенди від 06.06.2011 р. № 1/1, 1/3, 1/4, 1/5, 1/6, 1/9 та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, скасувати, і в цій частині рішення господарського суду Рівненської області від 18.09.2012 р. залишити в силі.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач