Постанова № 30797883, 16.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5023/2243/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М.,суддів:Воліка І.М., Коваленко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (позивач)на рішення та постановугосподарського суду Харківської області від 04.07.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р.у справі№ 5023/2243/12 господарського суду Харківської областіза позовом Прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харковідо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" (відповідач-1); 2. Товарної біржі "Всеукраїнський торговельний центр" (відповідач-2); 3. Приватного підприємства "Ефективні торгові операції" (відповідач-3); 4. арбітражного керуючого Клочка Олександра Миколайовича (відповідач-4)провизнання недійсними результатів проведення аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу,за участю представників: від Генеральної прокуратури УкраїниБаклан Н.Ю.від Прокуратури Київського району міста Харковане з'явилисьвід позивачаСизова Л.В.від відповідача-1Клоченко В.І.від відповідача-2не з'явилисьвід відповідача-3не з'явилисьвід відповідача-4не з'явилисьВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Прокурор Київського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" (далі - ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій"), Товарної біржі "Всеукраїнський торговельний центр", Приватного підприємства "Ефективні торгові операції" (далі - ПП "Ефективні торгові операції") та арбітражного керуючого Клочка Олександра Миколайовича (далі - арбітражний керуючий Клочко О.М.) про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 03.05.2012 р. Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр", та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та ПП "Ефективні торгові операції", від 05.05.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом за реєстровим № 129.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2012 року у справі № 5023/2243/12 (суддя Задорожна І.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.), у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2012 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. у справі № 5023/2243/12, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті при неповному встановленні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2013 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. прийнято касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.04.2013 р. о 10 год. 25 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відовідачі-2, 3, 4 не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.11.2007 р. між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" було укладено генеральну угоду № 6807N10 від 30.11.2007 р. (далі - Генеральна угода).

У рамках Генеральної угоди було укладено кредитні договори № 6805К112 від 23.12.2005 р., № 6806К93 від 22.11.2006 р., № 6807К63 від 30.11.2007 р., № 6805К2 від 24.01.2008 р., № 68108К63 від 19.11.2008 р. та № 68108К64 від 25.11.2008 р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою та укладеними в її рамках вищевказаними кредитними договорами ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" надано іпотеку і заставу нерухоме майно та обладнання, що підтверджується іпотечними договорами № 6807Z265 від 30.11.2007 р. та № 68110Z41 від 18.08.2010 р., а також договорами застави № 6807Z266 від 30.11.2007 р. та № 68110Z42 від 18.08.2010 р.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що 16.05.2011 р. господарським судом Харківської області порушено провадження у справі за № 5023/3687/11 про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Позивач на підставі оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" від 21.06.2011 р. № 111 (5111) про порушення господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", подав до суду заяву з грошовими вимогами до боржника.

14.09.2011 р. господарським судом Харківської області було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" з включенням кредиторських вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 50 991 283,30 грн., як таких, що забезпечені заставою.

Постановою від 17.01.2012 р. у справі № 5023/3687/11 ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клочка О.М.

Відповідно до положень закону та рішень комітету кредиторів ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" ліквідатором здійснювались заходи щодо реалізації заставного майна боржника.

Так, згідно з рішенням комітету кредиторів від 20.02.2012 р., оформленим протоколом № 5, ліквідатором були здійснені заходи щодо організації проведення тендеру з продажу майна боржника. Для цього у газеті "Урядовий кур'єр" було опубліковано відповідне оголошення. Однак у зазначені в оголошенні терміни 2, 7, 14 та 16 березня 2012 року жодних заявок на участь у тендері не надійшло.

На засіданні комітету кредиторів, що відбулося 16.03.2012 р. (протокол засідання № 6), було прийняте рішення про зміну порядку продажу майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та проведення аукціону відповідно до норм діючого законодавства.

З метою проведення вказаного аукціону та на виконання рішення комітету кредиторів, ліквідатором 23.03.2012 р. були розміщені оголошення в газеті "Голос України" та газеті "Сьогодні. Харківський випуск" про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій". Проте, жодних заявок на участь в аукціоні від потенційних покупців не надходило, у зв'язку з чим заставне майно боржника реалізоване не було.

10.04.2012 р., на черговому засіданні комітету кредиторів, оформленому протоколом № 8, було прийняте рішення доручити ліквідатору ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" арбітражному керуючому Клочку О.М. залучити для продажу майна банкрута товарну біржу, що надає послуги з організації аукціону з продажу майна, та встановлено, що спочатку продається майно боржника, що є предметом застави, одним лотом на аукціоні зі зниженням ціни відповідно до діючого законодавства України, з початковою вартістю у 52 500 000,00 грн., за умови внесення гарантійних внесків у розмірі 10% від початкової вартості.

11.04.2012 р. ліквідатором було укладено з Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр" угоду на організацію та проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій".

Оголошення про продаж майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" було опубліковано у Всеукраїнському інформаційному виданні "Товарообіг та аукціони" № 8 (11) від 12.04.2012 р., у Всеукраїнському щомісячнику "Еко-Панорама" № 4(53) від 12.04.2012 р. та у Всеукраїнському інформаційному виданні "Трибуна-фінанси" № 7 (14) від 12.04.2012 р.

Бажання взяти участь в аукціоні з продажу майна ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" висловили два учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поезія" (далі - ТОВ "Поезія") та ПП "Ефективні торгові операції".

27.04.2012 р. на ліквідаційний рахунок ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" були перераховані гарантійні внески від кожного з учасників аукціону в розмірі 10% початкової вартості об'єкта продажу, тобто по 5 250 000,00 грн. від кожного учасника.

03.05.2012 р. Товарною біржею "Всеукраїнський торговельний центр" було проведено аукціон за методом зниження ціни з двома учасниками: ТОВ "Поезія" та ПП "Ефективні торгові операції", переможцем якого стало ПП "Ефективні торгові операції", з яким було укладено договір купівлі-продажу майна від 05.05.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. за реєстровим № 129.

В обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 03.05.2012 р., зазначається, що Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" здійснено реалізацію заставного майна без обмеження мінімальної ціни та реалізовано за ціною 5 250 000,00 грн., тобто за нижчою ціною, ніж повинна була бути відповідно до рішення комітету кредиторів (протокол № 8 від 10.04.2012 р.) та вимог ст.ст. 16, 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент проведення спірного аукціону, ліквідатор з дня свого призначення реалізує майно банкрута, для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку передбаченому цим законом. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент проведення спірного аукціону, передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Частиною третьою статті 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта. Зазначені грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний поточний рахунок.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліцитатор, відповідно до умов угоди з органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта, але не більш як на 10 відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт не вдається продати, торги припиняються

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів на аукціоні за методом зниження ціни здійснюється за рішенням державного органу приватизації у разі, якщо об'єкти не продані на аукціоні, конкурсі. Під час проведення аукціону за методом зниження ціни можливе зменшення початкової ціни об'єкта. Ціна продажу об'єкта на аукціоні за методом зниження ціни може знижуватися до рівня фактичного попиту без обмеження мінімальної ціни продажу.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, врахувавши, що заставне майно ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" відповідно до рішення комітету кредиторів, прийнятого на засіданні 16.03.2012 р. (протокол засідання № 6), виставлялося на аукціон, проте, жодних заявок на участь в аукціоні від потенційних покупців не надходило, у зв'язку з чим заставне майно боржника не було реалізоване, а також положення ст. 181 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", дійшли обґрунтованих висновків про те, що спірний аукціон, що проводився за методом зниження ціни, передбаченим ст. 181 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та відповідно до рішення комітету кредиторів боржника, проведено ліквідатором згідно з нормами діючого законодавства України.

Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів в обґрунтування заявлених позовних вимог про порушення вимог ст. 21 Закону України "Про заставу" при організації та проведенні спірного аукціону порядку продажу заставленого майна банкрута, оскільки відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута здійснюється в порядку, встановленому комітетом кредиторів та Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу позивач посилається на вимоги ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Як зазначено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9, відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, зміст спірного договору купівлі-продажу не суперечить діючому законодавству України, особи, які укладали вказаний договір, мали необхідний обсяг дієздатності, волевиявлення сторін було вільним, договір був укладений у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

З огляду на викладене, підставними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено невідповідності спірного договору вимогам ст. 203 ЦК України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та прийнято правомірне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження оскаржувача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2012 р. у справі № 5023/2243/12 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.С. Коваленко