Ухвала суду № 30793799, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 134055/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробниче підприємство ,,Закарпатмедінжсервіс" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробниче підприємство ,,Закарпатмедінжсервіс" до державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробниче підприємство ,,Закарпатмедінжсервіс" (далі - ТзОВ ,,НВП ,,Закарпатмедінжсервіс") звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у місті Ужгороді Закарпатської області за № 0005921640/0 (3745/15-2/33265833/8730) від 17 листопада 2010 року, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 136055,84 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,НВП ,,Закарпатмедінжсервіс" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував доводів позивача про те, що 10.09.2010 року, не розуміючи значення вчинюваних дій на підставі роз'яснень працівників ДПІ в м. Ужгороді, директор товариства за відсутності жодних підстав подав до ДПІ в м. Ужгороді уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 рік, березень, квітень, травень, червень 2010 року. Загальна сума донарахованого податкового зобов'зання з податку на додану вартість становить 1 360 614,00 грн..

При цьому, жодних документів, що підтверджували б виникнення та обов'язок сплати податку на додану вартість (акти виконаних робіт, довідки, що підтверджують вартість виконаних робіт) не було. Не було і самого факту перерахування грошових коштів на рахунки товариства чи внесення грошових коштів у касу товариства, як у період, за який подавались уточнюючі розрахунки, так і на момент їх подання.

15.09.2010 року директор товариства подав до ДПІ в м. Ужгороді уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 рік, березень, квітень, травень, червень 2010 року, якими товариство зняло суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій, які відображались в уточнюючих розрахунках, поданих 10.09.2010 року.

Однак, ДПІ в м. Ужгороді розцінила це як порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість терміном 5 календарних днів (10.09.2010 року - 15.09.2010 року) та нарахувала штрафну санкцію в розмірі 136 055,84 грн. (10% від суми задекларованого податку на додану вартість, зазначеного в уточнюючих розрахунках, поданих 10.09.2010 року).

З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що на підставі висновків проведеної перевірки дотримання ТзОВ ,,НВП ,,Закарпатмедінжсервіс" вимог податкового законодавства, оформленої актом №3725/15-2 від 05 листопада 2010 року, ДПІ у м.Ужгороді прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2010 року №0005921640/0, яким застосовано штрафної санкції в сумі 136055,84 грн. (10% несвоєчасно сплаченої суми податку на додану вартість).

Висновки податкового органу базуються на тому, що у вересні 2010 року позивачем подано до ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 рік, березень, квітень, травень, червень 2010 року. Загальна сума донарахованого податкового зобов'зання з податку на додану вартість становить 1 360 614,00 грн..

Спірні правовідносини були урегульовані чинним на той час Законом України від 21.12.2000 року № 2181-III ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Пунктом 5.1 статті 5 вказаного Закону визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі викладеного, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач не сплатив в зазначені строки узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в поданих 10 вересня 2010 року уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 рік, березень, квітень, травень, червень 2010 року.

Покликання позивача на подання 15 вересня 2010 року нових уточнюючих розрахунків апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки позивач не надав суду доказів необхідності подання таких уточнюючих розрахунків та не довів обґрунтованості зменшення податкових зобов'язань.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому скарга є безпідставною та такою, що не належить до задоволення.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Науково-виробниче підприємство ,,Закарпатмедінжсервіс" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року у справі № 2а-0770/72/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль