Постанова № 30792304, 15.10.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15.10.2012 р. Справа № 2а-4392/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54007

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул.. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000601701, № 0000621701,

встановив:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000601701, № 0000621701.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 24.04.2012 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення № 0000601701, № 0000621701, згідно яких ФОП ОСОБА_1 на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.04.2012 року № 924/17-200-НОМЕР_1 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 174 666,66 грн. та з податку на доходи фізичних осіб на суму 104 800,00 грн. Позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлявся, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

06.04.2012 року було проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, про що був складено Акт № 924/17-200-НОМЕР_1. Перевіркою встановлено порушення:

1. перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу (чистого доходу), відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки встановлено його заниження на 698 666,97 грн., у т.ч. у 2010 році на 698 666,97 грн., в зв'язку з включенням до складу витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Море», чим порушено ч. 2 ст. 13 розділу І\/ ДКМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок громадян»(зі змінами та доповненнями), з урахуванням пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, п. 22.10 ст. 22 Закону України від 22.05.2003 року № 889-І\/ «Про податок з доходів фізичних осіб»(зі змінами та доповненнями). В зв'язку з заниженням доходу, що підлягає оподаткуванню донарахованого податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 104 800,00 грн.;

2. п. 7.1. ст.. 7, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-І\/ «Про податок з доходів фізичних осіб»(зі змінами та доповненнями), ч. 1 п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, 168.1.2 ст. 168 розділу І\/ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-\/І (зі змінами та доповненнями) в перевіряємому періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ФОП ОСОБА_1, який відповідно до п. 1.15 Закону України від 22.05.2003 року № 889-І\/ «Про податок з доходів фізичних осіб»(зі змінами та доповненнями), п. 18.1 ст. 18 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-\/І (зі змінами та доповненнями) виступає податковим агентом, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, з виплаченої заробітної плати (доходу) громадян в сумі 27 000,00 грн. за надані послуги по вантажним роботам. Зазначені виплати є об'єктом оподаткування відповідно п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 року № 889-І\/ «Про податок з доходів фізичних осіб»(зі змінами та доповненнями) та пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.1, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розділу І\/ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-\/І;

п.п. «б»п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-І\/ «Про податок з доходів фізичних осіб»(зі змінами та доповненнями), п.п. «б»п. 176.2 ст. 176 розділу І\/, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-\/І (зі змінами та доповненнями), ФОП ОСОБА_1 до ДПІ не надано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за І-І\/ квартали 2010 року, та І-І\/ кВ. 2011 року при встановленому строку подання протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу;

3. п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в періоді, що перевірявся з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року;

п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228, ст.. 626, ст.. 629, ст.. 650, ст.. 655, ст.. 658, ст.. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді штучно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «Море»у розмірі 139 733,33 грн. (у лютому 2010 року -на суму 32 200,00 грн.; у березні 2010 року -на суму 27 683,33 грн.; у квітні 2010 року -на суму 51 516,67 грн.; у травні 2010 року -на суму 28 333,33 грн.).

4. неналежне ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності, а саме Книга обліку доходів і витрат форми № 10 ФОП ОСОБА_1 велась у електронному вигляді, в органах Державної податкової інспекції Ленінського району м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби не зареєстрована, чим порушено п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України № 436-І\/ від 16.01.2003 року.

Позивач зазначає, що висновки Акту, а саме: безпідставне відображення позивачем в складі податкового кредиту з ПДВ сум податку сплаченого по правочинах з ТОВ «Торговий дім «Море»у розміри 139733,33 грн. у зв'язку з чим порушено п.4.1 ст.4, пп.7.4.1 ,пп. 7.4.5, пп.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження позивачем оподаткованого (чистого) доходу в сумі 698667,67 грн. у 2010році за рахунок включення до складу витрат пов'язаних з отриманим доходом витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Торговій дім «Море», чим порушено ч.2 ст.13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»суперечать фактичним обставинам та діючому законодавству України.

Пунктом 2.2.4 Акту який з'явився підставою прийняття оскаржуваних Рішень здійснено посилання на те, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеса 31.08.2010 року складено акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Море»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року по результатах якої встановлені з боку даного підприємства порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в результати чого даним підприємством завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ в розміри 2152542,00грн., завищено суму податкового кредиту в розміри 2149724,00 грн., а також порушено вимоги Цивільного кодексу України в частини укладення та вчинення правочинів,які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

На підстави наведеного здійснено висновок про те, що угоди укладені та виконані даним підприємством, в тому числі з позивачем протягом лютого-травня 2010 року, не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач не згодний з даним висновком Акту з наступних підстав.

Пунктом 8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 р. N 80 передбачено, що -у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків. Перевірка розпочинається протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим.

На веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»на якому розташовується інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців зазначена інформація згідно якої ТОВ «Торговий дім «Море» було визнано банкрутом 10.09.2010 року.

Враховуючи строки та порядок провадження судової справи з банкрутства юридичної особи, наявність в ДПІ у Суворовському районі м. Одеса де знаходило на обліку ТОВ «Торговий дім «Море»інформації про дану судову справу, в даному випадку податковий орган був повинний здійснювати не невиїзну документальну перевірку в ході якої не досліджувалися ніякі первинні документи даного підприємства (в тому числі по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1.), а гаразд раніше по факту повідомлення від суду про наявність в провадженні суду справи про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Море»у відповідності до п.8.2 вищенаведеного Порядку здійснити позапланову виїзну перевірку з дослідженням всіх документів даного підприємства.

Вказане свідчить про порушення порядку проведення перевірок у зв'язку з чим висновки акту від 31.08.2010 року невиїзної документальної перевірці даного підприємства не можуть з'являтися належним обґрунтуванням порушень вимог податкового законодавства з боку ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинах з даним підприємством.

Здійснюючи посилання на вищеозначений акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Море»яка згідно вимог Податкового кодексу України здійснюється без дослідження первинних документів лише на підставі аналізу податкової звітності платника податків, враховуючі те що даним актом не визначено саме за які податкові періоди: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010р., з яких підстав та в яких обсягах за ці місяці не прийняти податкові зобов'язання з ПДВ ТОВ «Торговий дім «Море відносно позивача, тобто відсутні конкретні дані щодо підстав порушення даним підприємством вимог податкового законодавства зокрема по взаємовідносинах з Позивачем.

Враховуючи викладене висновки Акту які засновані лише на акті від 31.08.2010 року невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Море» не можуть свідчити про порушення податкового законодавства з боку позивача.

При цьому при формуванні висновків Акту не досліджувалися та були оставлені поза увагою наступні первинні документи позивача по взаємовідносинах з даним підприємством які свідчать про виконання господарських операцій Позивача з даним постачальником:

- видаткова накладна № РН-0000021 від 19.02.2010 року, податкова накладна № 64 від 19.02.2010 року, платіжне доручення №30 від 19.02.2010 року, платіжне доручення № 31 від 23.02.2010 року товарна транспортна накладна № 109 від 19.02.2010 року.

- видаткова накладна №РН-0000035 від 03.03.2010 року, податкова накладна №89 від 03.03.2010 року, платіжне доручення № 40 від 17.03.2010 року товарна транспортна накладна № 142 від 03.03.2010 року.

- видаткова накладна № РН-0000061 від 13.04.2010 року, податкова накладна № 96 від 12.04.2010 року, платіжне доручення №147 від 12.04.2010 року товарна транспортна накладна № 223 від 12.04.2010 року.

- видаткова накладна № РН-0000063 від 27.04.2010 року, податкова накладна № 140 від 27.04.2010 року, платіжне доручення № 30 від 19.02.2010 року товарна транспортна накладна № 131 від 27.04.2010 року.

- видаткова накладна №РН-0000089 від 14.05.2010 року, податкова накладна № 173 від 14.05.2010 року, платіжне доручення №70 від 14.05.2010 року, платіжне доручення №77 від 28.05.2010 року товарна транспортна накладна № 173 від 14.05.2010 року, які свідчать про отримання Позивачем товару (цукру) від постачальника - ТОВ «Торговий дім «Море», які були у встановленому порядку відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Перелічені документи, які оформлені належним чином у відповідності до вимог діючого законодавства України є достатньою підставою для відображення результатів господарських операцій з даним підприємством в бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі акту перевірки від 06.04.2012 року № 924/17-200-НОМЕР_1 відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000601701.

Пунктом 4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Таким чином даний пункт Закону визначає лише базу для нарахування податку на додану вартість. Актом не наведені дані про порушення Позивачем порядку визначення сум податку, яка розраховувалася виходячи з договірної вартості отриманого товару та знайшла відповідне відображення в податкових накладних оформлених згідно вимог діючого законодавства України у зв'язку з чим посилання податкового повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000601701 на порушення позивачем даного пункту Закону є безпідставним

Пунктом 7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Даний пункт Закону також лише встановлює порядок формування розміру податкового кредиту платника ПДВ виходячи із договірної вартості придбаних товарів.

Враховуючи те, що згідно отриманих від постачальника податкових накладних з ПДВ розрахунок податку на додану вартість здійснено за ставкою передбаченою Законом України «Про податок на додану вартість»(20 %) посилання податкового повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000601701 на порушення позивачем даного пункту Закону також є безпідставним.

Пп. 7.4.5. даної статті Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку враховуючі наявність податкових накладних з ПДВ оформлених відповідно до вимог пп.7.2.1 даного Закону, здійснення оплати за отриманий товар позивач мав право на віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ с вартості придбаного товару у зв'язку з чим посилання податкового повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000601701 на порушення позивачем даного пункту закону також є безпідставним.

Пунктом 7.5.1 даного Закону передбачено, що - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В даному випадку позивачем було здійснено оплату за отриманий товар, що підтверджується платіжними документами та фактом отримання податкових накладних з ПДВ у зв'язку з чим у відповідності з вимогами даного пункту Закону в Позивача виникло право на податковий кредит по оплачених та отриманих товарах.

Враховуючи наведене посилання податкового повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000601701 на порушення вимог даного пункту Закону також є безпідставним.

Висновок Акту (без будь якого посилання та обґрунтування підстав визнання укладених правочинів недійсними) на те, що правочині укладені позивачем з ТОВ «Торговий дім «Море»в період: лютий-травень 2010р. не спричиняють реального настання правових наслідків є цілком безпідставним та необґрунтованими належним чином.

На підставі акту перевірки від 06.04.2012 року № 924/17-200-НОМЕР_1 відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000621701.

Частиною 2 ст.13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»передбачено, що - оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно ч.3 даної статті Декрету - до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.2.1 даного Закону - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що позивачем згідно заявленого виду діяльності здійснювалася оптова торгівля продовольчими товарами, придбаний в постачальника товар - цукор надалі реалізовувався покупцям позивача зазначення податкового повідомлення -рішення від 24.04.2012 року № 0000621701 про порушення позивачем вимог ч. 2 ст.13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»здійснено безпідставно, у зв'язку з чим дане рішення е протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже КАС України надає можливість звернутись до адміністративного суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідач є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, прийняття даним органом рішень, які зачіпляють майнові інтереси суб'єктів господарювання пов'язані із здійсненням його владних управлінських функцій, а тому визнання протиправними даних рішень підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті в порушення норм податкового законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 24.04.2012 року № 0000601701, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 24.04.2012 року № 0000621701, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Стягнути судові витрати в сумі 2 164,00 грн. (дві тисячі шістдесят чотири гривні 00 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034404) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа