Рішення № 30785149, 15.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" квітня 2013 р. Справа № 906/172/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Гриценко А.С. - довір. б/н від 15.02.2013;

від відповідача (за первісним позовом): Данькевич І.В. - довір. №16/2 від 06.02.2013

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелектромонтаж 2007" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (м.Радомищль, Житомирська область)

про стягнення 48861,99 грн.

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (м.Радомищль, Житомирська область)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелектромонтаж 2007" (м.Київ)

про стягнення 100000,00 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

У відповідності до ст.77 ГПК України, в судових засіданнях 14.03.2013 та 09.04.2013 були оголошені перерви до 12:00 26.03.2013 та 15:00 15.04.2013 відповідно.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 44746,78грн. основного боргу за договором №П 1191110 від 19.11.2010, 2638,56грн - 3% річних від простроченої суми та 1476,65грн. - інфляційне збільшення основного боргу.

04.03.2013 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" надійшла зустрічна позовна заява №45 від 28.02.2013, згідно якої останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелектромонтаж 2007" 100000,00грн. реальних збитків, завданих розірванням договору сторін №П 1191110 від 19.11.2010.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.03.2013 вищевказану зустрічну позовну заяву ТОВ "СТС-Генпідряд" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, в обґрунтування позову, зокрема, вказав, що відповідач за первісним позовом не надав позивачу всіх вихідних даних, необхідних для здійснення проектних робіт у повному обсязі, чим грубо порушив п.4.2.1 договору та ст.888 ЦК України; що відповідач за первісним позовом прийняв без зауважень виконані позивачем проектні роботи, про що свідчать підписані сторонами Акти здачі-приймання робіт №№1,1 за березень та липень 2011 року; що відповідач за первісним позовом не провів розрахунки за виконані роботи, заборгувавши 44746,78грн.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом подав заяву від 15.04.2013, згідно якої просив стягнути з відповідача 6800,00грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката (а.с.175-176).

Враховуючи, що витрати на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 44 ГПК України є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, суд прийняв до розгляду вищевказану заяву позивача, спір вирішується з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача за первісним позовом проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №54 від 04.03.2013 (а.с.130-133) та поясненнях №81 від 15.04.2013 (а.с.115-116), зустрічні позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних у зустрічній позовній заяві №45 від 28.02.2013 (а.с.91-95), зауваживши, зокрема, що кінцевим замовником будівництва ПрАТ "МТС-Україна" було змінено вихідні дані для проектування, проте від виконавця не надходило жодних письмових пропозицій щодо продовження строку виконання робіт та укладення додаткової угоди до договору; що акти №№1,1 за березень та липень 2011 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), які, на думку позивача за первісним позовом, є підставами для проведення розрахунків, не містять вказівок на посади та прізвища осіб, що їх підписали, тому не є допустимими доказами приймання-передачі сторонами виконаних робіт; що ТОВ "СТС-Генпідряд" не надавало відповідних повноважень особам, підписи яких стоять на актах здачі-прийняття проектних робіт від 03.02.2011, від 28.03.2011, від 11.08.2011 (2), від 16.08.2011 та від 20.06.2012, та не схвалювало в подальшому таких дій. Також позивач за зустрічним позовом вказує, що виконавець неналежним чином виконав умови договору, а саме: не надав проектної документації у чотирьох примірниках відповідно до вимог ДБН; істотно порушив графік виконання робіт без надання обґрунтованих пропозицій щодо його зміни; не передав замовнику відповідно до змінених вихідних даних Робочої документації (РД) по трансформаторній підстанції та зовнішньому освітленні об'єкту та не усунув зауважень щодо прийнятих робіт відповідно до п.6.5 договору. Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що договір є розірваним в односторонньому порядку згідно його листа № 657/1 від 23.10.2012 на підставі п. 9.2.2 договору у зв'язку з порушенням виконавцем терміну виконання робіт.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві №33 від 13.03.2013 (а.с.160-163), посилаючись, зокрема, на те, що замовник порушив умови договору в частині строку сплати авансу, внаслідок чого виконавець був змушений розпочати виконання робіт на стадії "Проект" лише з 11.01.2011; що виконавець неодноразово звертався до замовника з проханням надати вихідні дані для здійснення проектування за стадією "Робоча документація", які мали бути передані ще 22.11.2010, однак відсутність останніх та несплата авансу від замовника за стадією "РД" унеможливили виконання проектних робіт в повному обсязі; що Акти здачі-приймання робіт №№1,1 за березень та липень 2011 року, які є підставою для проведення розрахунків, підписані з боку замовника генеральним директором В.В.Запорожцем, а підпис останнього скріплено печаткою товариства, аналоги яких містяться на договорі та усіх додатках до нього; що замовником не надано жодних доказів звернення до виконавця та складення акту, згідно п.6.5 договору, з переліком необхідних доопрацювань, датою їх виявлення та терміном їх виправлення; що акти здачі-прийняття проектних робіт від 03.02.2011, від 28.03.2011, від 11.08.2011 (2), від 16.08.2011 та від 20.06.2012 є тільки документами внутрішнього користування та не є підставою для розрахунків; що за відсутності повідомлення про часткову зміну вихідних даних та їх передачі підряднику є неможливим розрахувати строк виконання робіт згідно змінених даних; що відсутні підстави, які дають право замовнику розірвати договір в односторонньому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

Відповідно до умов договору №П 1191110 на виконання проектних робіт від 19.11.2010 (далі - договір, а.с.12-15), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецелектромонтаж 2007" (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, замовник за договором) , замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проектні роботи стадії "Проект" та "Робоча документація" об'єкту: "Реконструкція майнового комплексу для розміщення Лівобережного технічного центру ПрАТ "МТС" за адресою: м.Київ, вул.Зрошувальна, 5 (п.1.1).

Згідно ч.1 ст.887 ЦКУ за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема додатком №2 до договору від 19.11.2010 (а.с.16), відповідач взяв на себе зобов'язання по виконанню проектних робіт стадії "Проект" та "Робоча документація" об'єкту: "Реконструкція майнового комплексу для розміщення Лівобережного технічного центру ЗАТ "УМС". Розділи для опрацювання: "Внутрішнє електрообладнання та електроосвітлення", "Електропостачання", "Електропостачання будівельних механізмів", "Блискавкозахист" та "Зовнішнє електроосвітлення".

Вартість робіт та порядок розрахунків визначено п. 3 договору сторін, зокрема загальна вартість проектних робіт стадії "Проект" складає 76999,10грн., загальна вартість проектних робіт стадії "Робоча документація" - 326877,68грн., а загальна вартість усіх робіт - 403876,78грн. (пп.3.1.1,3.1.2,3.1.3 п.3.1 договору)

Оплата вартості робіт здійснюється згідно графіка фінансування (Додаток №4 (а.с.18)), що передбачає здійснення наступних авансових платежів за стадією "Проект": 22.11.2010 та 03.02.2011 по 38499,55 грн., а за стадією "Робоча документація" - 04.02.2011 та 20.06.2011 по 163438,84 грн.

Сторони погодили (п. 2 договору), що виконавець розпочинає виконання проектних робіт на наступний день після отримання авансу. Терміни виконання робіт згідно графіка виконання проектних робіт (Додаток №3 (а.с.17)) стадії "Проект" встановлено з 23.11.2010 по 28.01.2011, а стадії "Робоча документація" - з 07.02.2011 по 14.06.2011. При виникненні обставин, які не залежать від виконавця та які перешкоджають виконанню ним своїх зобов'язань (несвоєчасне виконання замовником обов'язків за договором, в тому числі зменшення фінансування, виникнення необхідності виконання додаткових робіт), строк виконання робіт за письмовим погодженням замовника може бути подовжено на час дії таких обставин, що оформлюється додатковою угодою по договору (пп. 2.2 договору).

Судом встановлено, що замовником в порушення п. 3 договору та Додатку №4 до нього було здійснено одноразове авансування проектних робіт за договором в сумі 100000,00грн. лише 10.01.2011 згідно платіжного доручення №5 від 10.01.2011 (а.с.28).

Згідно наданих позивачем за первісним позовом письмових пояснень від 13.03.2013 (а.с.160-163), частина вказаних коштів в сумі 76999,10грн. була зарахована виконавцем на стадію "Проект", а залишок в розмірі 23000,90грн. - на стадію "Робоча документація".

Крім того, відповідно до п. 4.2.1 договору, замовник зобов'язується передати виконавцю вихідні дані, необхідні для виконання робіт, передбачених договором.

Згідно ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2004, затверджених наказом Держбуду України 20.01.2004 №8 (чинних до 01.07.2012), до складу вихідних даних належать: архітектурно-планувальне завдання, технічні умови на приєднання до мереж і комунікацій щодо інженерного забезпечення об'єкта, дані про види застосовуваних будівельних конструкцій, виробів, імпортного обладнання з показниками енергоефективності, наявні топографічні плани, наявні висновки щодо інженерно-геологічних, гідрологічних та екологічних умов (особливостей) території, та інші данні необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Ці вихідні дані у формі завдання замовник зобов'язаний передати підрядникові. Вихідні дані замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-пошукових робіт.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що під завданням розуміється необхідний обсяг робіт, який повинен бути виконаний підрядником, включаючи тривалість та якість таких робіт. Завданням пошукових робіт є підготовка необхідних даних для розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва і наступного складання технічної документації. Другий етап підготовчих робіт - проектування, яке має завершуватися підготовкою комплексу технічної документації. Вона складається з техніко-економічного обґрунтування, креслень, схем, пояснювальної записки до них, специфікації тощо, які визначають обсяг і зміст роботи.

Для виконання проектних робіт, згідно додатку №2 до договору від 19.11.2010 (а.с.16), сторони погодили перелік вихідних даних зі строком їх передачі 22.11.2010, серед яких: архітектурні плани по поверхам в електронному та друкованому вигляді (з візою замовника); технічні завдання від суміжників (з візою замовника); технічні завдання на проектування (з візою замовника); технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок; генеральний план М 1:2000; вертикальне планування М 1:500 (погоджений на стадії "П"); вертикальне планування М 1:500 (погоджений на стадії "Р") та кадастровий план.

Водночас умовами договору, а саме пп.4.2.6 п.4.2, передбачено, що замовник має право вносити у процесі робіт зміни та доповнення до вихідних даних, наданих виконавцю для виконання робіт згідно договору. Зміни та доповнення до проектних робіт оформлюються додатковою угодою з урахуванням виявлення впливу на ціну і строки робіт, узгодження порядку оплати та (або) перегляду строків виконання робіт згідно п.2.1 даного договору.

В матеріалах справи містяться листи виконавця №77 від 21.04.2011, №113 від 20.06.2011, №174 від 18.07.2011, №224 від 17.08.2011, №111 від 19.07.2012 (а.с.29-33), згідно яких останній повідомляв замовника про необхідність отримання завдань на стадії "РД" для виконання проектних робіт розділу "Електроосвітлення та електрообладнання" та додаткових документів для подальшого проектування та завершення розділів ЕМ.ЕО, ЕП, ЕЗ, ЗП.

Згідно пояснень позивача за первісним позовом, вказані листи були залишені відповідачем без відповіді і задоволення, що стало перешкодою для закінчення виконання проектних робіт.

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів передачі виконавцю вихідних даних, необхідних для виконання робіт згідно додатку №2 до договору, в т.ч. запитуваних виконавцем згідно вищевказаних листів.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ "СТС-Генпідряд" №582 від 17.09.2012 (а.с.98-99), адресований виконавцю, в якому повідомляється, що через часткову зміну замовником будівництва ПрАТ "МТС-Україна" вихідних даних для проектування відбулися зміни у Графіку виконання проектних робіт за спірним договором.

Згідно наданих відповідачем за первісним позовом письмових пояснень № 81 від 15.04.2013 (а.с.215-216) змінені вихідні дані у вигляді технічного завдання були надані замовником 01.10.2012, однак належних доказів на підтвердження цього суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що замовник, в порушення пп. 4.2.1-4.2.3 договору неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо передачі виконавцю вихідних даних, сприяння виконавцю у виконанні робіт та забезпечення у повному обсязі фінансування робіт.

Поряд з цим, судом встановлено та підтверджено представниками сторін, що сторонами не укладались додаткові угоди на подовження строків виконання робіт, згідно пп. 2.2 договору, та на оформлення змін до проектних робіт у зв'язку зі зміною вихідних даних, згідно пп. 4.2.6 договору.

Частиною 2 ст. 887 ЦК України визначено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 851 ЦК України передбачає, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Згідно ч.2 ст. 850 ЦК України якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Пунктом 6.2 договору визначено, що здача-приймання робіт оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт, що підписується уповноваженими представника сторін. Складання актів приймання-передачі виконаних робіт покладається на виконавця (п.6.2).

З акту №1 за березень 2011 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.21, оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні) вбачається, що виконавцем були виконані, а замовником прийняті роботи по договору №П 1191110 від 19.11.2010 стадії "Проект" на загальну суму 76999,10грн. Сторони погодили, що документація передана в повному обсязі, а вищевказаний акт є підставою для розрахунків по договору №П 1191110 від 19.11.2010.

Згідно акту №1 за липень 2011 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.22, оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні) виконавець здав, а замовник прийняв виконані на стадії "РД" проектні роботи, серед яких:

"Внутрішнє електрообладнання та електроосвітлення будівель: лабораторний корпус, склад №1, склад №2";

"Електропостачання будівель: КЛ-0,4 кВ, лабораторний корпус, склад №1, склад №2";

"Блискавкозахист";

"Електроосвітлення".

У вказаному акті сторони погодили, що загальна вартість робіт склала 67747,68грн., яка включає 23000,90грн. авансової плати, що документація передана в повному обсязі, а вищевказаний акт є підставою для розрахунків по договору №П 1191110 від 19.11.2010 на суму 44746,78 грн.

Слід зазначити, що підпис особи, яка підписала вищевказані акти з боку замовника засвідчений відтиском печатки товариства, візуальна форма якої є аналогічна печатці, проставленій на договорі №11909 від 19.09.2011, договорі №П 1191110 від 19.11.2010 та додатках до нього, що свідчить про погодження товариством вчинених представниками дій. Крім того, в листі № 582 від 17.09.2012 (а.с.52, абз.7) замовник не заперечує прийняття проектної документації за актами приймання-передачі, до яких ПрАТ "МТС Україна" висунуто зауваження. Також матеріалами справи підтверджується часткове виконання підрядних робіт згідно розробленої позивачем за первісним позовом проектної документації, зокрема внутрішнє електрообладнання, електроосвітлення та блискавкозахист складу № 1 (а.с.183-214)

Враховуючи вищевикладене, безпідставними є твердження відповідача за первісним позовом про те, що ним не приймались проектні роботи, а лише була попередньо передана йому на розгляд та перевірку проектна документація: "Робоча документація" по розділу "Внутрішнє електрообладнання, електроосвітлення та блискавкозахист. Склад № 1 ", що акти №№1,1 за березень та липень 2011 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) не є допустимими доказами приймання-передачі сторонами виконаних робіт, оскільки не містять вказівок на посади та прізвища осіб, що їх підписали.

Також в матеріалах містяться проміжні (для внутрішнього користування) акти здачі-прийняття проектних робіт від 03.02.2011 та від 28.03.2011 на стадії "Проект" (а.с.19,20) та акти здачі-прийняття проектних робіт на стадії "Робоча документація"(а.с.23-26). В останніх підпис особи, яка їх підписала з боку замовника засвідчені печаткою товариства, однак вказані акти також безпідставно заперечуються відповідачем за первісним позовом з посиланням на відсутність відповідних повноважень осіб.

Щодо зауважень ПрАТ "МТС Україна" до прийнятої проектної документації, про які йдеться в листі відповідача за первісним позовом №582 від 17.09.2012 (а.с.52-53) суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Згідно п.п.6.4,6.5 договору якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору або інші недоліки в роботі чи матеріалах, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані виконавцем, він зобов'язаний негайно повідомити про це виконавця.

У випадку надання замовником мотивованих зауважень по договору, сторони протягом 5-ти робочих днів складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, датою їх виявлення та терміном їх виправлення. Недоліки проектної документації, встановлені згідно акту, усуваються виконавцем безкоштовно у визначений актом термін. Після усунення виконавцем недоліків та прийняття виправлень замовником, сторони підписують акт приймання-передавання виконаних робіт, на підставі якого і здійснюється оплата виконаних робіт. Акт, підписаний однією стороною, вважається недійсним. У випадку ухилення однієї із сторін від підписання акту, інша сторона може залучити до складання такого акту, третіх осіб, які мають відповідну кваліфікацію у даній галузі. Висновки, викладені у такому акті, є обов'язковими для виконання сторонами.

Слід зазначити, що останній акт приймання-передачі проектних робіт датований липнем 2011, а про зауваження до проектних робіт викладені в листі ПрАТ "МТС Україна" №АД-12-4856 від 28.03.2012 (а.с.54-58), та які частково (пункти 1,2) відносяться до проектних робіт по договору №П 1191110 від 19.11.2010 було повідомлено лише у вересні 2012 року та після зміни вихідних даних. Вказане свідчить про недотримання відповідачем за первісним позовом, як замовником робіт, порядку надання зауважень до виконаних проектних робіт.

Оскільки, станом на дату вирішення спору заборгованість відповідача за первісним позовом по оплаті фактично виконаних робіт за стадією "Робоча документація" склала 44746,78грн., суд вважає, що вимоги первісного позивача в частині стягнення вказаного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Що стосується заявлених до стягнення з первісного відповідача 2638,56грн 3% річних та 1476,65грн. інфляційних втрат, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.7-8), первісний позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 1476,65грн. за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року, а також 2638,56грн. 3% річних за період з 05.11.2011 по 21.01.2013.

Враховуючи, що лист позивача за первісним позовом №158 від 20.09.2012 (а.с.34), в якому містилася вимога про сплату заборгованості за фактично надані послуги, відповідачем за первісним позовом був отриманий лише 24.09.2012, зважаючи, при цьому, на положення ч.2 ст.530 ЦК України, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено помилку, у зв'язку з невірним визначенням періоду нарахування 3% річних, оскільки прострочення відповідача зі сплати заборгованості за виконані роботи виникло не з 05.11.2011, як зазначив позивач, а з 02.10.2012 (24.09.2012 + 7 днів). Здійснивши перерахунок річних, виходячи з вищевказаного початку періоду їх нарахування, суд вважає правомірно заявленою до стягнення їх суму у розмірі 411,00грн. У стягненні 2227,56грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних в сумі 1476,65грн., слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за лютий 2011 року по грудень 2012 року, враховуючи Рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №6.2.-97р. від 04.04.1997 та встановлену судом дату виникнення прострочення заборгованості, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявленою до стягнення сума інфляційних становить 44,66грн. за період з жовтня по грудень 2012 року.

Тому у стягненні 1431,99грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Щодо зустрічних позовних вимог слід зазначити наступне.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ч.3 ст.612, ч.2 ст.651, ч.ч.2,5 ст.653 ЦК України та ст.188 ГК України, відповідач у своєму листі №657/1 від 23.10.2012 (а.с.48-49) посилається на неналежне виконання позивачем умов договору від 19.11.2010, вказуючи, що ним не було надано проектної документації у чотирьох примірниках відповідно до вимог ДБН; істотно порушено графік виконання робіт без надання обґрунтованих пропозицій щодо зміни графіку виконання робіт; не передано замовнику робочої документації (РД) по трансформаторній підстанції та зовнішньому освітленні об'єкту та не усунуто зауваження щодо прийнятих робіт відповідно до п.6.5 договору. Вказані обставини відповідач за первісним позовом вважає такими, що призвели до істотного порушення виконання умов договору, у зв'язку з чим, замовник значною мірою позбавився того, на що розраховував при його укладенні. Через втрату інтересу для кредитора відповідач, на підставі ч.3 ст.612 ЦК України, повідомив позивача про відмову від прийняття виконаного, запропонував розірвати договір №П 1191110 від 19.11.2010 та вимагав сплати збитків у вигляді перерахованих замовником коштів відповідно до договору на суму 100000,00грн. Повідомив, що у випадку недосягнення згоди про розірвання договору та відшкодування збитків, відповідний спір буде передано на розгляд господарського суду м.Києва.

У відповідь на пропозицію відповідача щодо розірвання спірного договору, позивач листом №201 від 13.11.2012 (а.с.43-46) повідомив останнього, що питання можливості його розірвання буде вирішено тільки після погашення замовником наявної заборгованості по договору за фактично виконані роботи, на підставі та у відповідності до п.4.2.4 договору. Вказав, що виконавець не допустив жодного з порушень умов договору, викладених в пп.9.2.1-9.2.3, що могли бути підставами для його розірвання; що повідомлення про виявлення будь-яких недоліків у прийнятих за актами здачі-приймання проектних робіт від замовника з додержанням процедури встановленої п.6.4 та п.6.5 договору, на адресу позивача не надходило.

Оскільки як на підставу своїх вимог про стягнення 100000,00грн. збитків відповідач у своїх поясненнях посилається на те, що на дату подання зустрічного позову договір №П 1191110 від 19.11.2010 є розірваним в односторонньому порядку, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором, а саме п.п.9.1,9.2, визначено, що призупинення робіт та розірвання договору є виключним заходом вирішення конфліктів і розбіжностей, що виникли між сторонами. Сторона, що приймає рішення про призупинення робіт та розірвання договору, зобов'язана в 10-денний термін письмово повідомити про це іншу сторону та обґрунтувати причини такого розірвання.

Замовник вправі розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це виконавця за 10 (десять) днів, в таких випадках: затримки виконавцем терміну початку робіт більш ніж на 15 днів з причин, що не залежать від замовника (пп.9.2.1); порушення виконавцем термінів виконання робіт, що призведе до збільшення терміну виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів (пп.9.2.2) та недотримання виконавцем вимог щодо якості робіт, якщо виправлення неякісно виконаних робіт призведе до збільшення терміну закінчення робіт більш як на 30 днів (пп.9.2.3).

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено недоведеність вини позивача у порушенні строків виконання робіт, оскільки саме невиконання відповідачем вимог ст.888 ЦК України обумовило збільшення строків виконання проектних робіт, згідно п.4.3 договору від 19.11.2010.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у зв'язку з недоведеністю відповідачем за первісним позовом факту істотного порушення первісним позивачем умов договору №П 1191110 на виконання проектних робіт від 19.11.2010, останній, станом на дату розгляду спору в суді, сторонами не розірваний і є дійсним, що вказує на помилковість тверджень відповідача щодо його розірвання. Про вказані обставини також свідчить факт відсутності в матеріалах справи доказів звернення ТОВ "СТС-Генпідряд" до суду з вимогою про розірвання договору та стягнення збитків, як-то зазначено в листі відповідача №657/1 від 23.10.2012.

Водночас, суд зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом, умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.

Так, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до правових позицій, викладених у п. 1.3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 30.03.1995 №02-5/218 умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Таким чином, у разі заподіяння збитків боржник може бути звільненим від цієї відповідальності, якщо він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання (стаття 209 ЦК України).

Враховуючи, що невиконання в повному обсязі підрядником умов договору на проектні роботи було обумовлено бездіяльністю замовника, що полягала в ненаданні позивачу необхідних для виконання ним погоджених сторонами завдань на проектування, з одночасним частковим виконанням умов договору з боку позивача, суд вважає, що сплачені відповідачем авансові платежі є нічим іншим як господарськими витратами, які були обумовлені договором №П 1191110 від 19.11.2010 та не можуть ототожнюватися зі збитками, спричиненими діями (бездіяльністю) позивача. До того ж, суд не вбачає, що невиконання в повному обсязі проектних робіт сталося з вини підрядника.

Частиною 1 ст.225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Суд вважає, що відповідачем за первісним позовом не надано суду належних доказів що авансові витрати, понесені на оплату проектних робіт є збитками, спричиненими діями (бездіяльністю) позивача та не доведено, у встановленому ст. 33 ГПК України порядку, як факту заподіяння заявлених до стягнення збитків, так і факту виникнення у позивача обов'язку по їх відшкодуванню.

Таким чином, зважаючи на приписи ст.853 ЦК України та те, що акти №№1,1 за березень та липень 2011 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи, підписані сторонами без будь-яких застережень з боку відповідача щодо неправильності та неповноти проведених позивачем проектних робіт; враховуючи, що зауваження, викладені в листі МТС №АД-12-4856 від 28.03.2012, адресовані ТОВ "СТС-Генпідряд", а не ТОВ "Спецелектромонтаж 2007", без дотримання порядку встановленого п.п.6.4,6.5 договору, суд прийшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо проведення проектних робіт, що вказує на необґрунтованість та безпідставність зустрічних позовних вимог.

У відповідності до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, господарський суд вважає вимоги зустрічного позову безпідставними, тому в їх задоволенні відмовляє, а вимоги первісного позову обґрунтованими, такими що підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи та підлягають частковому задоволенню на суму 45202,44грн., з яких: 44746,78грн. основного боргу, 411,00грн. 3% річних та 44,66грн. інфляційних. У стягненні 2227,56грн. 3% річних та 1431,99грн. інфляційних відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд".

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача послуг адвоката в сумі 6800,00 грн., то ст. 44 ГПК України передбачено, що оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

На обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката було надано договір про надання правової допомоги від 15.02.2013, укладений між адвокатом Гриценко А.С. та ТОВ "Спецелектромонтаж 2007" (а.с.177-178); Додаток 1 до вказаного Договору від 15.02.2013 (а.с.179); Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3069 (а.с.182); акт наданих послуг від 10.04.2013 (а.с.180) та квитанцію №8011 від 10.04.2013 (а.с.181) про сплату позивачем адвокату Гриценко А.С. коштів в сумі 6800,00грн., згідно договору від 15.02.2013 (копії яких долучено до матеріалів справи).

У відповідності до пункту 28 Інформаційного листа від 18.03.2008 №01-8/164 та абзацу третього п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", у визначенні розумного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Абзацом 1 підпункту 6.3 та абзацом 2 підпункту 6.5 пункту 6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши обсяг послуг, що були надані позивачу адвокатом, складність справи, суд дійшов висновку, що витрати на послуги адвоката в сумі 6800,00грн. по даній справі є неспіврозмірними сумі позову та об'єму отриманих юридичних послуг, а тому вважає за необхідне зменшити розмір витрат на послуги адвоката, що підлягають стягненню з відповідача до 3515,38грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м.Радомишль, вул. Котовського, буд.35, ідент. код 32375423)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелектромонтаж 2007" (03061, м.Київ, вул. Ярослава Галана, буд.2 А, ідент. код 35525452):

- 44746,78грн. основного боргу;

- 411,00грн. 3% річних:

- 44,66грн. інфляційних;

- 1591,64грн. судового збору

- 3515,38 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.04.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.