Рішення № 30785129, 16.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" квітня 2013 р. Справа № 906/412/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ахметов Р.Р. - довір. №14-16 від 18.01.2013;

від відповідача: Захарчук І.С. - доруч. №142 від 01.04.2013

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Новогуйвинського виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (смт. Новогуйвинське Житомирської області)

про стягнення 221187,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 221187,68грн., з яких 174643,27грн. основного боргу за поставлений природний газ, 35968,56грн. пені, 8892,69грн. 3% річних та 1683,17грн. інфляційних.

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що при визначенні суми позовних вимог, позивачем була допущена арифметична помилка, оскільки при складанні заявлених в описовій частині 174643,27грн. основного боргу, 35968,56грн. пені, 8892,69грн. 3% річних та 1683,17грн. інфляційних, сума позовних вимог має складати 221187,69грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п.1.1 та п.п.4.5, 4.6 договору №7-2012-ТЕ-1134-БО на постачання природного газу за регульованим тарифом від 04.01.2012, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує послуги по споживанню природного газу, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за Новогуйвинським виробничо житлово ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством рахується заборгованість на суму 174643,27грн. боргу за переданий природний газ та супутні послуги.

Пояснення представника позивача в судовому засіданні 16.04.2013 не заслуховувались, оскільки останній прибув після повернення суду з нарадчої кімнати і був присутній лише при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення суду.

Представник відповідача згідно відзиву на позовну заяву №143 від 02.04.2013 (а.с.70-71) щодо факту існування заявленої до стягнення заборгованості за послуги зі споживання природного газу за спірний період не заперечив; позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, однак нарахування позивачем штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних вважає безпідставним, з огляду на відсутність в договорі №14/5420/12 про відступлення права вимоги розрахунку сум, щодо їх стягнення. Оскільки станом на дату відступлення вимоги розмір пені, 3% річних та інфляційних між сторонами договору визначено не було, представник відповідача вважає, що вимоги позивача в частині стягнення вказаних сум є необґрунтованими.

Крім того, представник відповідача зазначив, що Новогуйвинське ВЖРЕКП є збитковим підприємством та являється надавачом послуг населенню смт.Новогуйвинське з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також інших комунальних послуг. Стягнення в повному обсязі штрафних санкцій з підприємства потягне за собою тяжке фінансове становище відповідача, неможливість надання в повному обсязі послуг населенню та може призвести до банкрутства підприємства. У зв'язку з викладеним, представник відповідача просив суд відмовити у стягненні штрафних санкцій або зменшити їх розмір.

На підтвердження вищевказаного, представником відповідача в судовому засіданні було надано лист №168 від 01.04.2013, що містить інформацію по розрахункам Новогуйвинського ВЖРЕКП та статут підприємства (а.с.94-101). Крім того, представник відповідача повідомив, що у зв'язку з частково здійсненою проплатою боргу, станом на дату судового засідання заборгованість відповідача за отримані послуги зі споживання природного газу склала 154643,27грн., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення №201 від 15.04.2013, яке разом з іншими документами просив долучити до матеріалів справи, з приводу чого надав відповідне клопотання, яке було задоволено судом (а.с.91-92).

Позивач згідно письмових заперечень б/н від 15.04.2013 на відзив відповідача №143 від 02.04.2013 (а.с.83-90) проти зменшення штрафних санкцій заперечив, вказав, що останнє суперечить інтересам ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Зауважив, що відповідачем не надано жодного доказу існування виняткових обставин, що може бути підставою для зменшення розміру нарахованої пені; що зменшення розміру штрафних санкцій дасть змогу відповідачеві і в подальшому порушувати договірні зобов'язання з оплати природного газу; що існування невідшкодованої різниці в тарифах, збитковість підприємства, несприятливі наслідки стягнення в повному обсязі штрафних санкцій є недоведеними відповідачем обставинами, а довідка про розрахунки за підписом головного бухгалтера підприємства не є належним доказом наявності та розміру заборгованості. Разом з тим, представник позивача просив врахувати майновий стан ПАТ "НАК "Нафтогаз України", чистий збиток якого за звітний період склав понад 10 мільярдів гривень; наявність великих кредитних зобов'язань перед банківськими установами та жорстке регулювання державного ринку природного газу в Україні, внаслідок чого позивач вимушений постачати природний газ комунальним підприємствам за ціною, нижчою від ціни придбання такого газу. На підтвердження викладеного, позивачем надано копію звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік та баланс станом на 31.12.2012 (а.с.86-89).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (постачальник) та Новогуйвинським виробничо житлово ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (споживач/відповідач) договору №7-2012-ТЕ-1134-БО на постачання природного газу за регульованим тарифом від 04.01.2012 з додатками до нього (далі - договір, а.с.10-16), постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Згідно п.10.1 договору, останній набирає чинності з 1 січня 2012 року та укладається на строк до 1 січня 2013 року.

Додатковою угодою до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-БО від 04.01.2012 (а.с.17), було внесено зміни щодо строку дії вищевказаного договору. Зокрема, зазначено, що в частині постачання природного газу договір припиняє свою дію з 01.09.2012.

Пунктами 4.1,4.2,4.4 договору сторони погодили, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом та додаток на додану вартість. Також сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності, а визначена на її основі вартість газу буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Додатком №2 до даного договору сторони визначили обсяги постачання природного газу по місяцях 2012 року (а.с.15).

Крім того, п.п.2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (а.с.14). Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживачу, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №7-2012-ТЕ-1134-БО від 04.01.2012 за період з січня по квітень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 161089м3 на загальну суму 684256,76грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками на сплату вартості природного газу (послуг транспортування) №ОУ-0001951 від 30.01.2012, №ОУ-0001952 від 30.01.2012, №ОУ-0005489 від 29.02.2012, №ОУ-0005490 від 29.02.2012, №ОУ-0009242 від 30.03.2012, №ОУ-0009243 від 30.03.2012, №ОУ-0012459 від 28.03.2012 та №ОУ-0012458 від 28.04.2012 (а.с.19,20,22,23,25,26,28,29), а також актами приймання - передачі природного газу від 01.02.2012, від 01.03.2012, від 02.04.2012 та від 26.04.2012 (а.с.18,21,24,27). Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, оскільки передбачені умовами п. 2.6 договору.

Сторони погодили, що розрахунковий період за договором від 04.01.2012 становить один місяць - з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору, виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.4.5,4.6,4.7 договору).

Відповідач в порушення умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-БО від 04.01.2012, а також положень ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши на рахунок ПАТ "Житомиргаз" 509613,49грн., внаслідок чого станом на 15.10.2012 його борг за переданий природний газ та супутні послуги склав 174643,27грн. (684256,76грн.-509613,49грн.).

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено, що 15.10.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (первісний кредитор) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор/позивач) був укладений договір про відступлення права вимоги №14/5420/12 (а.с.34-35), згідно умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора "Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство" за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-БО від 04.01.2012 у сумі 174643,27грн. (п.1.1).

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги №14/5420/12, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Водночас, договором про відступлення права вимоги (п.п.2.1,2.3) встановлено, що первісний кредитор зобов'язаний в термін до 19.10.2012 передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують право вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Також первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимог письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

У відповідності до ст.ст.512-519 ЦКУ та ст.195 ГКУ, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" повідомило божника про укладення між ПАТ "Житомиргаз" та ПАТ "НАК" Нафтогаз України" договору про відступлення права вимоги №14/5420/12, доказом чого є наявний в матеріалах справи лист №7059/19 від 16.10.2012 (а.с.37).

Таким чином, з огляду на наведені норми чинного законодавства України та умови укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач - ПАТ "НАК" Нафтогаз України" отримало право кредитора та право позивача щодо грошових зобов'язань Новогуйвинського виробничо житлово ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства за надані останньому ПАТ "Житомиргаз" послуги з постачання природного газу згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-БО від 04.01.2012.

З метою досудового врегулювання спору та у зв'язку зі зміною кредитора у зобов'язанні, позивачем 17.12.2012 було направлено на адресу відповідача вимогу №26/2-388-12 про сплату заборгованості у сумі 174643,27грн., однак остання була залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.38).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору щодо термінів проведення оплат, несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого за період з січня по квітень 2012 року виникла заборгованість по оплаті поставленого природного газу та супутніх послуг, яка з урахуванням частково проведених оплат, становить 174643,27грн., на підтвердження чого в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі природного газу (а.с.18,21,24,27), рахунки на сплату вартості природного газу (послуг транспортування) (а.с.19,20,22,23,25,26,28,29), розрахунки позивача (а.с.40-41), акт звірки взаєморозрахунків (а.с.30) та інші докази у справі.

Водночас, судом встановлено, що в процесі розгляду справи, а саме 15.04.2013, відповідачем було частково оплачено за спірний період основний борг у сумі 20000,00грн., доказом чого є наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №201 (а.с.92).

Оскільки вказана сума була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині стягнення 20000,00грн. слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на час розгляду справи в суді заборгованість перед позивачем за надані послуги зі споживання природного газу склали 154643,27грн. (174643,27грн. - 20000,00грн.).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Аналогічні положення містять і в ст.193 ГК України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожитий природний газ та супутні послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 154643,27грн.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно п.6.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-БО від 04.01.2012 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, в т.ч. з урахуванням п.1.2 договору про відступлення права вимоги, а також перевіривши правильність її нарахування за визначений позивачем період її нарахування, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 35968,56грн.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені (а.с.70-71), яке обґрунтоване збитковістю підприємства, а також невідповідністю тарифів за послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також інших комунальних послуг, які надає відповідач, економічно обґрунтованим, слід зазначити наступне.

Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме порушення відповідачем зобов'язань за договором від 04.01.2012 потягло за собою завдання значних збитків ПАТ "НАК "Нафтогаз України". У той же час, відповідач подав докази в підтвердження об'єктивності причин прострочення виконання договірних зобов'язань з оплати за газ, та документи, які свідчать про спрямованість відповідача на врегулювання спору мирним шляхом, серед яких: лист №157 від 08.04.2013, адресований позивачу з пропозицією щодо реструктуризації вищевказаних боргів (а.с.93), довідки №146 від 01.04.2013, №168 від 01.04.2013 з різниці в тарифах по наданим послугам та по заборгованості населення, підприємств, організацій перед відповідачем (а.с.76,101), з яких вбачається, що Новогуйвинське виробничо житлово ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство є збитковим підприємством, основним видом діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Враховуючи викладене, а також специфіку діяльності відповідача, його важливе соціальне значення, проведення часткового розрахунку, зважаючи на положення п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ч.1 ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, господарський суд прийшов до висновку про винятковість вказаних обставин та про наявність підстав для зменшення на 30 % розміру пені - до 25177,99грн., з огляду на що, в частині стягнення 10790,57грн. пені слід відмовити.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.40-41), позивач просить стягнути з відповідача 1683,17грн. інфляційних та 8892,69 3% річних (а.с.9).

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 190397,12грн., з яких: 154643,27 грн. основного боргу по оплаті спожитого газу; 25177,99 грн. пені; 8892,69грн. 3% річних та 1683,17 грн. інфляційних. В стягненні 10790,57грн. пені слід відмовити. В частині стягнення 20000,00грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,49,69,80,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (12441, Житомирська обл., Житомирський район, смт.Новогуйвинське, вул.9-ої П'ятирічки, буд.15, ідент. код 30273396)

на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, ідент. код 20077720):

- 154643,27грн. основного боргу;

- 25177,99грн. пені;

- 8892,69грн. 3% річних;

- 1683,17грн. інфляційних;

- 4423,75грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20000,00грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.04.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - рек. з повід.