Постанова № 30783204, 11.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 135390/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року у адміністративній справі №2а-12253/11/1370 за позовом ТзОВ «Блейд Транс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блейд Транс» звернулося до суду з адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 21.06.2011 року за №0001782300/15490, №0001792300/15489 та №0001802300/15488.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки відповідача про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності є безпідставними та необґрунтованими та суперечать фактичним даним обліку позивача і нормам законодавства України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 21.06.2011 року за №0001782300/15490, №0001792300/15489 та №0001802300/15488. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норма матеріального та процесуального права, зокрема вважає, що позивачем не доведено реальність здійснених господарських операцій, тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. Відповідачем була проведена виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Блейд Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої було складено акт від 01.06.2011 року за №964/151/23-121/35621156 та яким встановлено порушення: п.п. 1.22.1 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п. 5.1., п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 485041.00 грн., у тому числі за 4 кв. 2010 року у сумі 60967,00 грн., 1 кв. 2011 року у сумі 424074,00 грн., завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на прибуток за 2010 рік у сумі 2 607 102 грн., 1 кв. 2011 року в сумі 1734938,00 грн.; п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.3.1., п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 332685,00 грн., в т.ч. за липень 2010 року у сумі 12219,00 грн., вересень 2010 року у сумі 29834,00 грн., грудень 2010 року у сумі 16442,00 грн., лютий 20111 року у сумі 274190,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за липень 2010 року у сумі 19337,00 грн., серпень 2010 року у сумі 1865,00 грн., вересень 2010 року в сумі 7545,00 грн., жовтень 2010 року в сумі 318,00 грн., грудень 2010 року в сумі 6,00 грн., січень 2010 року в сумі 14190,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач винесено податкові повідомлення-рішення від 21.06.2011 року за №0001782300/15490, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток підприємства, код платежу 11021000, на загальну суму 606301,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 485041,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -121260,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001792300/15489, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100, на загальну суму 415856,00 грн., зокрема: за основним платежем - 332685,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83171,00 грн., податкове повідомлення - рішення №0001802300/15488, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на 14190,00 грн. та нарахована 1,00 грн. штрафної санкції.

Перевіркою встановлено, що позивач в періоді, що перевірявся, здійснював операції з придбання кукурудзи, кукурудзяної дрібки та пшениці від ПП «Блекберн Компані», ПП «Аграрна компанія», СТ ТОВ «Зоря», ТОВ «Агрофірма Основа», ТОВ «Алміс ЛД», ЗАТ філіал «Зерно продукт»МХП «Перспектив», ФГ «Щурівецьке», ПАТ «Компанія Райз», ПАТ «Калиновський агрохім», ФГ «Степ», ПП «Атлант», ТОВ «Леополіс М», ТОВ «А.В. Агро Транс».

Вартість придбаної кукурудзи, кукурудзяної дрібки та пшениці у сумі 12117641,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат, суми ПДВ по операціях з вищевказаними контрагентами позивач відніс до складу податкового кредиту на загальну суму 2120 546,00 грн.

Отриманий від ПП «Блекберн Компані», ПП «Аграрна компанія», СТ ТОВ «Зоря», ТОВ «Агрофірма Основа», ТОВ «Алміс ЛД», ЗАТ філіал «Зерно продукт»МХП «Перспектив», ФГ «Щурівецьке», ПАТ «Компанія Райз», ПАТ «Калиновський агрохім», ФГ «Степ», ПП «Атлант», ТОВ «Леополіс М», ТОВ «А.В. Агро Транс» товар було реалізовано позивачем на ДП «Лопатинський спиртовий завод» та ДП «Суходільський спиртовий завод», ДП спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт». Доходи з продажу товарів даним спиртзаводам в сумі 12827984,00 грн. було включено позивачем у валові доходи в 3 кв. 2010 року - 1 кв. 2011 року, а ПДВ по вказаних операціях на загальну суму 2645504,00 грн. включено до податкових зобов'язань.

Відповідач вказує, що господарські операції між позивачем та зазначеними вище контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, позивачем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з його контрагентами без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини, а отже є нікчемними. Відповідач вважає усі операції купівлі-продажу ТзОВ «Блейд - Транс» від постачальників не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є безтоварними та нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Оскільки відсутні товари по факту придбання у зазначених постачальників, відповідно відсутній продаж даних товарів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження, зокрема спростовуються наданими позивачем первинними документами, контрагенти позивача були платниками ПДВ, здійснені операції підтверджуються виданими податковими та видатковими накладними, банківськими виписками.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та помилковими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в періоді, що перевірявся відповідачем, між позивачем, як покупцем, були укладені договори поставки товару (кукурудзи, пшениці, кукурудзяної подрібки (дрібки)) з такими контрагентами - постачальниками (продавцями): ПП «Леополіс - М» (договір №01/04-1 від 01.04.2010 року, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності згідно замовлення останнього, а покупець зобов'язується прийняти поставлений товар та здійснити оплату за нього згідно рахунків постачальника, датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар); ТОВ «Агрофірма «Основа» (договір №26/08-1 від 26.08.2010 року, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця пшеницю, а покупець зобов'язується провести оплату за товар згідно рахунку постачальника і прийняти поставлений товар, датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар); ТОВ «А.В. Агро - Транс» (договір №01/03-11ЗР від 01.03.2011 року, згідно якого продавець продасть, а покупець купить та оплатить кукурудзу насипом урожаю 2010 року у кількості 1200 тонн, транспортування всього товару з місця завантаження до пункту призначення здійснюється покупцем, завантаження кукурудзи в автотранспорт входить у вартість товару); ПП «Аграрна компанія 2004» (договір №10/03-1 від 10.03.2011 року, відповідно до якого продавець продасть, а покупець купить та оплатить кукурудзу насипом урожаю 2010 року в кількості 400 тонн, продавець зобов'язаний передати покупцю товар за накладними, завантаження кукурудзи в автотранспорт входить у вартість товару); ТзОВ «Алміс ЛД» (договір поставки товару №11/03-1 від 11.03.2011 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності згідно замовлення останнього, а покупець зобов'язується прийняти поставлений товар та здійснити оплату за нього згідно рахунків постачальника, датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар), ПП «Блекберн Компані» (договір поставки товару № 26/08-2 від 26.08.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця зерно (пшеницю, кукурудзу), а покупець зобов'язується провести оплату за товар згідно рахунку постачальника і прийняти поставлений товар, датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар); СТОВ «ЗОРЯ» (договір поставки товару № 01/10-1 від 01.10.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця зерно (пшеницю, кукурудзу), а покупець зобов'язується провести оплату за товар згідно рахунку постачальника і прийняти поставлений товар, датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар); ЗАТ «Зернопродукт МХП» в особі філії «Перспектив» (договір купівлі-продажу продукції № 7 від 12.03.2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передавати товар (продукцію) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у договорі, асортимент, кількість та ціна продукції, погоджена сторонами в наступному вигляді: кукурудза недороблена, очищена в кількості 857 тонн, сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) продукції, завантаження здійснюється за рахунок продавця, за погодженням сторін доставка продукції покупцю може бути здійснена продавцем за окрему плату); ПАТ «Компанія «РАЙЗ» (договір поставки сільськогосподарської продукції №10004/0015 від 13.12.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в асортименті, у строки і на умовах, передбачених договором і додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору, ціна, кількість, номенклатура, асортимент і загальна вартість кожної партії товару, що придбавається на умовах цього договору, передбачена в додатковій угоді, поставка здійснюється на умовах, які встановлені в додатковій угоді до договору); ФГ «Степ» (договір купівлі-продажу №221/2-10 від 25.02.2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - кукурудзу (товарне зерно) врожаю 2010 р., а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору, передача товару здійснюється у пункті поставки, згідно видаткових накладних, умови поставки товару: франко-склад покупця); франко - склад покупця), вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та помилковими з огляду на наступне. ФГ «Щурівецьке» (договір поставки товару № 10/10-1 від 10.10.2011 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця зерно (пшеницю, кукурудзу), а покупець зобов'язується провести оплату за товар згідно рахунку постачальника і прийняти поставлений товар, датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка засвідчує, коли і ким отриманий товар).

Матеріалами справи підтверджується, зокрема видатковими накладними, що у вказаних вище контрагентів позивач придбав товар - кукурудзу, пшеницю, кукурудзяну подрібку (дрібку), вартість якого була включена до складу валових витрат.

Придбаний у ПП «Блекберн Компані», ПП «Аграрна компанія», СТ ТОВ «Зоря», ТОВ «Агрофірма Основа, ТОВ «Алміс ЛД», ЗАТ філіал «Зерно продукт»МХП Перспектив, ФГ «Щурівецьке», ПАТ «Компанія Райз», ПАТ «Калиновський агрохім», ФГ «Степ», ПП «Атлант», ТОВ «Леополіс М», ТОВ «А.В. Агро Транс» товар в подальшому був реалізований позивачем таким контрагентам: ДП «Лопатинський спиртовий завод» згідно договору купівлі-продажу № 04-03 ЗР від 23.09.2010 року, договору купівлі-продажу № 07-02 ЗР від 19.10.2010 року, договору купівлі - продажу №09-04 ЗР від 27.10.2010 року, договору купівлі-продажу №11-04 ЗР від 17.11.2010 року, договору купівлі-продажу №13-03 ЗР від 26.11.2010 року, договору купівлі-продажу № 40-03 ЗР від 20.12.2010 року, договору купівлі-продажу № 24/12-10 ЗР від 24.12.2010 року; ДП «Суходільський спиртовий завод»згідно договору купівлі-продажу № 01-07/10 ЗР від 01.07.2010 року, договору купівлі-продажу № 331 ЗР від 08.09.2010 року, договору купівлі-продажу №15/10-45 ЗР від 15.10.2010 року, договору купівлі-продажу №15-11/10 ЗР від 15.11.2010 року, договору купівлі-продажу №24-11/10 ЗР від 24.11.2010 року, договору купівлі-продажу №20-12/10 ЗР від 20.12.2010 року; ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» згідно додаткового договору від 25.02.2011 року про заміну сторони у зобов'язанні за договором купівлі-продажу №8-05 ЗР від 11.10.2008 року, додаткового договору від 25.02.2011 року про заміну сторони у зобов'язанні за договором купівлі-продажу № 10/10-08 ЗР від 10.10.2008 року.

Дохід від продажу товару вказаним вище покупцям був включений позивачем до валового доходу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4. цього Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції зазначає, що в матеріалах справи містяться договори, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, реєстри виданих податкових накладних, рахунки на оплату, банківські виписки, товарно - транспортні накладні, що підтверджують реальність існування між позивачем та його контрагентами господарських правовідносин щодо поставки товару. Також, з наявних в матеріалах справи листів органів ДПС вбачається, що контрагенти позивача були платниками ПДВ у період, що перевірявся.

Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

Згідно п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 товарно - транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 11 цих правил передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортного накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно - транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри. Засвідчені підписом вантажоодержувачу, передається Перевізнику.

Продавець продає, а покупець купує товар, найменування, кількість і ціни яких зазначаються у накладних, що складаються на кожну партію товару. Товар по кількості і якості приймається Покупцем при одержанні.

Однак, позивачем не представлено документів, які б підтверджували поставку придбаного позивачем товару, його прийняття, складський облік (товарно - транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, довіреності на отримання товару тощо) .

Що стосується посилань суду на товарно - транспортні накладні та довіреності, представлені позивачем, то такі стосуються його контрагентів - покупців зерна та свідчать про отримання та транспортування товару за їх адресами знаходження від позивача ТзОВ «Блейд - Транс».

Крім цього, з укладених договорів вбачається, що видача товару позивачу від його контрагентів та оформлення накладних здійснюється на підставі Доручення, однак з матеріалів справи не вбачається, що позивачем були представлені такі Доручення, як доказ отримання чи поставки товару.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено можливість реального виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема неможливо підтвердити фактичне отримання товару з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, актів приймання - передачі, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у зв'язку з цим та їх облік в регістрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Отже, основою формування бухгалтерського, а відповідно і податкового обліку, є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження здійснених господарських операцій приходить до висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій підприємства з його контрагентами постачальниками, а за вказаних обставин самі по собі податкові та видаткові накладні не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок товару позивачеві.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідачем винесені правомірно та підстав для їх скасування не має.

Вказані обставини судом першої інстанції не враховано при постановленні рішення про задоволення позовних вимог, дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року у адміністративній справі №2а-12253/11/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 16.04.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

І.Я. Олендер