Ухвала суду № 30775325, 19.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1809/13 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

При секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від « 23» січня 2013 року у справі за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2012 року Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

В обґрунтування позову вказавши наступне. Позивачем у період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року надано Відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: 69035, АДРЕСА_1, на загальну суму 6 640,64 грн.

Опалювальна площа житлового приміщення у якому мешкає Відповідач складає 53,27 кв.м.

Правовідносини між сторонами у справі склалися на підставі фактичного - надання/отримання послуг з централізованого теплопостачання. Облік нарахувань за надані послуги з централізованого опалення здійснюється по особистому рахунку НОМЕР_1

Відповідач за вказаний період здійснювала оплату за надані послуги частково, у зв'язку з чим, станом на 01.10.2011 року утворилась заборгованість у розмірі 1 747 гривень 60 копійок.

15.09.2011 року на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію щодо наявності заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, однак суму заборгованості в добровільному порядку Боржником сплачено не було.

У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості у судовому порядку та покласти на Відповідача судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від « 23» січня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Концерну „Міські теплові мережі" заборгованість у розмірі 1 747 гривень 60 копійок та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 214 гривень 60 копійок, а всього 1 962 гривні 20 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_1 / а.с. 12/, є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються Концерном "Міські теплові мережі", але сплачує такі послуги частково, внаслідок чого з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року у неї утворилась заборгованість у сумі 1747 грн. 60 коп.

Суд першої інстанції, встановивши, що саме Концерном "МТМ"надаються вищезазначені послуги відповідачці, на підставі ст.ст. 67, 68 ЖК України, п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", стягнув зазначену заборгованість з відповідачки.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1. (а.с. 12).

Відповідачка посилаються на те, що Концерном "МТМ" не доведено, що саме ним надаються їм послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, оскільки відсутні договірні відносини між ним та Концерном.

Проте, попри відсутність укладеного між сторонами типового договору, що визнається сторонами, надання зазначених послуг до будинку відповідачки, а тому і до її помешкання підтверджується матеріалми справи.

Відповідно до п. 2.2 Статуту Концерну "Міські теплові мережі"предметом діяльності цього підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення її для обігріву житла і побутових потреб населення.. Концерн "МТМ"має ліцензію на здійснення цього виду діяльності.

У відповідності до п. 1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг", починаючи з 01.09.2009 року., а з 01.04.2011 року рішенням № 200 від 28.04.2011 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності м. Запоріжжя, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн "Міські теплові мережі"в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну "МТМ", в тому числі й щодо відповідачки.

Зазначені рішення органу місцевого самоврядування не оскаржувались та не скасовувались в установленому на це законом порядку.

Точка розподілу відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - це місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2004 року № 284 визначено, що межею балансової та експлуатаційної відповідальності між комунальним підприємством «Водоканал», Концерн «Міські теплові мережі» і підприємствами балансоутримувачами об"єктів житлового господарства всіх форм власності. об"єктів освіти, охорони здоров"я, культури, спорту, соціального захисту та органів місцевого самоврядування є зовнішня поверхня стін будівель (а.с. 200). Враховуючи, що будинок, в якому знаходиться квартира відповідачки, облаштований приладом обліку на опалення, тому саме він є місцем передачі послуги, оскільки ним фіксується кількість теплової енергії, поставленої позивачем до будинку.

Таким чином, з 01.01.2009року по теперішній час в будинок АДРЕСА_1 теплопостачання та подача гарячої води здійснюється Концерном "МТМ". З огляду на те, що система опалення та водопостачання будинків є єдиною системою, Концерн "МТМ"надає послуги з постачання опалення та гарячої води також і до квартири АДРЕСА_1 в якій мешкає відповідачка.

Пуктами 25, 26 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 27 липня 2005р. № 630, передбачена можливість у встановленому порядку відмовитись від централізованого постачання зазначених послуг, але відповідачка таких вимог в позасудому порядку у період, за який утворилась заборгованість, до постачальника не заявляла, а тому є приєднана до загальних мереж постачальника.

Отже, надання послуг Концерном "МТМ" відповідачці з 01.01.2009 року доведено усіма зазначеними матерілами справи. Не зважаючи на відсутність договору, фактично між сторонами існують правовідносини з приводу надання-отримання послуги з централізованого опалення, а отже, існує зобов"язання споживача по оплаті отриманих послуг.

Суд першої інстанції врахував фактичні обставини справи, вимоги закону і прийшов до вірного висновку щодо задоволення позову, проте стягуючи з відповідачки на користь позивача суму заборгованості в розмірі 1 747 грн. 60 коп. судом не була враховано оплата відповідачкою за підігрів води в сумі 40 грн. 92 коп. , а також оплата за опалення в сумі 100 грн. 13 коп. Нарахування за опалення за жовтень 2011 року (не є спірним) складало 89 грн. 65 коп., тож відповідачкою була здійснена переплата за жовтень 2011 року в розмірі 10 грн. 48 коп. котрі зараховуються за спірний період за надану послугу з опалення, тому сума заборгованості за надані послуги з централізованого опалення складає суму 1696 грн. 20 коп. Отже, рішення суду першої інстанції щодо розміру заборгованості підлягає зміні з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими. В іншій частині рішення суду є законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом першої інстанції.

Що стосується доводів апелянта, що позивач в платіжних квитанціях не зазначає показання приладу обліку, тим самим порушує положення п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, то вони не заслуговують на увагу. Зазначеною нормою передбачена інше : «Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів ( норм) споживання на підставі платіжного документа ( розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку». Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( п.4 ч. 2 ст. 21) та вищезазначеною постановою ( п.п.3 п. 32) чітко визначено, яку саме інформацію споживач має право отримувати від виконавця: перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи ( норми споживання), режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг. Отже, таких вимог, як зазначення в рахунку про надані послуги показань будинкового приладу обліку, не передбачено. Судом встановлено, що у відповідачки відсутній квартирний засіб обліку на опалення, однак прилад обліку на опалення встановлений в будинку, в якому знаходиться квартира відповідачки, тому нарахування за послугу з централізованого опалення здійснюється на підставі п. 12 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року, яка передбачає, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі ( об"єму) квартири ( будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. Позивачем надані до суду детальні розрахунки з яких вбачається, що саме таким чином здійснюється нарахування відповідачці (а.с. 61 -66).

Апелянт заперечує проти оплати складової тарифу на послуги - плати за приєднане теплове навантаження ( абонплати). Натомість, відповідно до ст. 28 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 7 закону України « Про житлово-комунальні послуги» встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Заборгованість виникла у відповідачки за період з січня 2009 року по вересень 2011 року. З серпня 2008 року рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №327 від 28.07.2008 року «Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення, затвердження загальних вказівок до базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення» введено двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення. Додатком № 1 вказаного рішення закріплено, що складова тарифу - абонплата ( плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) за місяць застосовується протягом року. Відповідно до вказаного рішення, а також рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради, якими було скореговано базові тарифи, на підставі яких здійснювались нарахування за надані в спірному періоді послуги ( № 31 від 30.01.2009 року, №34 від 26.02.2009 року, № 192 від 28.04.2010 року, № 1 від 05.01.2011 року , № 39 від 31.01.2011 року), одиницею виміру плати за приєднане теплове навантаження за наявності приладу обліку є м2 ( а.с. 165-196).

Вищезазначене рішення, яким було введено двоставковий базовий тариф в м. Запоріжжя, а в подальшому рішення, якими затверджені корегування до базового двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, на підставі яких відповідачці здійснювалися нарахування відповідно до періоду дії цих рішень, не були визнані незаконними та не скасоване в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а отже підлягають обов'язковому виконанню, як споживачами послуг, так і виконавцем. Порядок формування двоставкового тарифу на послуги, що надаються позивачем був визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.07.2006 року, а після втрати чинності Постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 року.

Що стосується твердження апелянта щодо надання позивачем неякісних послуг, на підтвердження чого остання посилається на акт від 11.10.2008 року, то колегія суддів не бере його до уваги, оскільки цей акт не стосується спірного періоду, а по друге, позивач не являвся виконавцем вказаних послуг щодо відповідача в період його складання та встановлення факту надання неякісних послуг.

Крім того, ч. ч. 1, 3 ст. 18 Закону України « Про комунальні послуги», розділом «Порядок перевірки кількісних та\або якісних показників надання послуг»( п. 33-39) Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 чітко визначено порядок встановлення та засвідчення факту неякісної послуги. Матеріали справи не містять доказів щодо звернення відповідачки до позивача з приводу отримання неякісної послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води ( підігріву питної води) та оформлення з цього приводу відповідних документів, як то передбачено зазначеним законодавством.

Наведені в скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов"язує можливість скасування оскаржуваного рішення, вони є неспроможними та необгрунтованими і не спростовують висновків суду

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «23» січня 2013 року у цій справі змінити в частині суми заборгованості. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за наданні послуги з централізованого опалення в сумі 1696 грн. 20 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1809/13 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.

Суддя-доповідач: Подліянової Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

При секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від « 23» січня 2013 року у справі за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «23» січня 2013 року у цій справі змінити в частині суми заборгованості. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за наданні послуги з централізованого опалення в сумі 1696 грн. 20 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: