Постанова № 30772281, 16.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5019/1258/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С., Воліка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Рівнена постанову від 06.02.2013Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 5019/1258/12господарського суду Рівненської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівнезалізобетон" доАкціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Рівне"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Чеврук Валентини Миколаївнипровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню В судове засідання прибули представники сторін: позивачаПриймак О.М. - директор;відповідачаЯцук С.В. (дов. від 22.11.2010 № 09-32/529);третьої особине з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року позивач - Відкрите акціонерне товариство "Рівнезалізобетон" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рівне", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Червук Валентина Миколаївна про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 1089, вчиненого 07.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Чеврук В.М. про звернення стягнення на користь стягувача - Промінвестбанку за рахунок майна ВАТ "Рівнезалізобетон".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням приписів ст. ст. 5, 131 Закону України "Про нотаріат", тобто, вчинений нотаріусом за межами свого нотаріального округу. Крім цього, позивач посилається на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням ст. 88 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з відсутностю документів, які підтверджують безспірність заборгованості та іншої відповідальності боржника перед стягувачем, що також є порушенням частини 2 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 (надалі - Інструкція № 20/5 від 03.03.2004), та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (надалі - Перелік №1172 від 29.06.1999 ). Водночас, в порушення приписів ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі невірно вказаний строк, за який провадиться стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів.

Також, позивач зазначає, що договір майнової поруки припинився в силу частини 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, якою заборонено змінювати основне зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності останього, оскільки майновий поручитель поручався за зобов'язання Позичальника на суму кредиту 1300000,00 грн., а не за 1350000,00 грн. як зазначено у виконавчому написі, а тому в натаріуса взагалі були відсутні правові підстави вчиняти виконавчий напис на договорі який припинився та за відсутності підтвердження безспірності стягуваної суми.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 у справі № 5019/1258/12 (суддя Павлюк І.Ю.), в задовленні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 (колегія суддів: Філіпова Т.Л. - головуючий, судді - Дужич С.П., Юрчук М.І.), апеляційну скаргу ВАТ "Рівнезалізобетон" задоволено; рішення господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 у справі № 5019/1258/12 скасовано; прийняти нове рішення; позов ВАТ "Рівнезалізобетон" задоволено; визнано виконавчий напис № 1089, вчинений 07.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Червук В.М., про звернення стягнення на майно ВАТ "Рівнезалізобетон" таким, що не підлягає виконанню; стягнуто з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" в особі філії "Відділення Промінвестбанку" на користь ВАТ "Рівнезалізобетон" 1073,00 грн. витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Рівне звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 скасувати, а рішення господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом оцінено не всі наявні у матерілах справи докази, неповно встановлені всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору по суті та надано невірну юридичну оцінку цим обставинам справи, чим допущено порушення та неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що 07.02.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Рівне" (Іпотекодержатель) та ВАТ "Рівнезалізобетон" (Іпотекодавець) укладений Договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 145/07, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Сохацьким І.С. 07.02.2007 за реєстровим № 280, за умовами якого цим Договором забезпечено вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 134/07 від 06.02.2007, укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником - Твариством з обмеженою відповідальністю "Світ виробів з металу", щодо повернення останнім Банку (Іпотекодержателю) до 06.02.2009 кредит у розмірі 1300000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16 % річних, комісійну винагороду за надання кредиту у розмірі 0,15 % від ліміту кредитної лінії та комісійну винагороду за управління кредитом у формі кредитної лінії у розмірі 1,0 % від ліміту кредитної лінії, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 25,0 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору у розмірі і випадках, передбачених Кредитним договором (п. 1.1.); в забезпечення кредитних зобов'язань Іпотекодавцем передано в іпотеку нежитлові будівлі, загальною площею 3885,9 кв. м, розташовані на земельній ділянці площею 133000,00 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Штейнгеля барона, 3, і складається з будівлі арматурного цеху, будівлі складу готової продукції та будівлі майстерні (п. 1.2.); Іпотекодержатель набуває право звернення на предмет іпотеки, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю; при цьому звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким із способів (встановлених Договором або Законом) на вибір Іпотекодержателя, і зокрема, шляхом звернення Іпотекодержателем до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (п.п. 5.1., 5.2., 5.2.2.).

Позичальник у встановлені договором строки кредитні кошти не повернув, у зв'язку з чим Банк звернувся до Позичальника та Іпотекодавця з письмовою вимогою за вих. № 01-01/597/2-09 від 03.04.2009 про виконання зобов'язань щодо повернення суми боргу по кредиту у розмірі 1350000,00 грн. та заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 64527,38 грн., які залишені зазначеними особами без виконання.

З огляду того, що зазначена вимога про належне виконання зобов'язань по кредитному договору як Позичальником так і Іпотекодавцем залишена без виконання, Банк звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на Договорі іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 145/07 від 07.02.2007.

07.08.2009 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Червук В.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 1089. Згідно з вказаним виконавчим написом запропоновано задовольнити вимоги Промінвестбанка у розмірі 1718075,24 грн. у тому числі: розмір основного зобов'язання 1350000,00 грн., несплачені в строк відсотки по кредиту в сумі 192130,11 грн. період нарахування з 09.02.2009 по 06.08.2009, несплачена комісійна винагорода за управління кредитною лінією в сумі 2083, 51 грн. період нарахування з 01.01.2009 по 31.01.2009, пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 155211,74 грн. за період з 09.02.2009 по 06.08.2009, пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 18649,88 грн. за період з 01.12.2008 по 06.08.2008, та витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі 2500,00 грн.

Позивач звертаючись до суду з позовом посилається на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства України, а саме: ст. ст. 5, 131, ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, оскільки вчинений нотаріусом поза межами свого нотаріального округу, без належного документального підтвердження безспірності стягуваної заборгованості, з невірним зазначенням строку за який стягується пеня.

Місцевий господарський суд приймаючи рішення про відмову у задоволенні позивних вимог виходив з того, що в силу приписів ст. 41 Закону України "Про нотаріат", нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70 - 73, 85, 93 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України. Стаття 87 Закону України "Про нотаріат", стягнення грошових сум або витребування за виконавчим написом, не входить до переліку статей, норми яких забороняють вчиняти нотаріальну дію не в межах нотаріального округу. При цьому частиною 5 пункту 282 розділу 32 Інструкції № 20/5 від 03.03.2004 передбачено, що виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чеку) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача. З урахуванням зазначених правових норм, суд дійшов висновку щодо безпідставності посилань позивача на неправомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису за межами свого нотаріального округу.

Також, місцевий господарський суд на підставі Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 134/07 від 06.02.2007, Договору про внесення змін № 608/07 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 134/07 від 25.04.2007, Договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 145/07 від 07.02.2007 та Договору про внесення змін до Договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 145/07 від 26.04.2007, дійшов висновку, що зазначені угоди відповідно до пунктів 284 - 286 Інструкції № 20/5 від 03.03.2004, розділу 1 Переліку від 29.06.1999 № 1172, є належними доказами, які підтверджують наявність у банку як кредитора, права на звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірах визначених умовами цих договорів, і з Договорів про внесення змін як до Кредитного договору, так і до Договору іпотеки, вбачається збільшення ліміту кредитної лінії до 1550000,00 грн., з огляду чого, є безпідставним та необгрунтованим твердження позивача про незабезпеченість суми кредиту на яку вчинено виконавчий запис, так як і не відповідність зазначеної суми умовам Договору іпотеки з урахуванням внесених до нього змін.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що перелік поданих відповідачем нотаріусу документів для вчинення виконавчого напису (кредитний договір (зі змінами до нього), договір іпотеки (зі змінами), та відповідний розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором) повністю відповідає Переліку № 1172 від 29.06.1999 та відповідно є достатнім для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання перед відповідачем.

Також, місцевим господарським судом відхилено посилання позивача на не відповідність виконавчого напису ст. 89 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з тим, що нотаріусом невірно вказано період нарахування пені за несвоєчасну сплату суми кредиту, оскільки виконавчий напис вчинено на підставі документів, що підтверджують суму заборгованості з визначенням періоду за який проводиться стягнення, як того вимагає Перелік № 1172 від 29.06.1999, а описка допущена нотаріусом не впливає на правильність (вірність) зазначення суми пені належної до стягнення та не є правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційний господарський суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції, з посиланням на те, що судом надано невірну юридичну оцінку обставинам справи, оскільки з урахуванням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. ст 16, 546, 575, 572 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 33 Закону України "Про іпотеку", пунктів 282 -284, 286 Інструкції № 20/5 від 03.03.2004, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору стосовно її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі, і такими документами можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Втім, первинні бухгалтерські документи не були надані нотаріусу під час вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Крім того, апеляційний господарський суд погодився з доводами позивача стосовно того, що письмова вимога № 01-01/597/2-09 від 03.04.2009 про виконання кредитного забов'язання не була отримана Іпотекодавцем - ВАТ "Рівнезалізобетон", оскільки на даній вимозі відсутня беззаперечна відмітка, яка б свідчила про отримання даної вимоги саме ВАТ "Рівнезалізобетон".

Також, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у виконавчому написі визначено розмір заборгованості, якій є збільшеним по відношенню до зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 134/07 від 06.02.2007, оскільки розмір безспірної заборгованості за виконавчим написом становить 1350000,00 грн., тоді як за кредитним договором ліміт кредитної лінії становить 1300000,00 грн., а пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 18649,00 грн. обрахована за період, визначити який не вбачається за можливе, оскільки визначений у виконавчому написі період часу з 01.12.2008 по 06.08.2008 є помилковим, з урахуванням зазначеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що виконавчий напис вчинений з порушенням ст. ст. 5, 88, 89 Закону України "Про нотаріат", пунктів 282 -284, 286 Інструкції № 20/5 від 03.03.2004, тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з наведеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 89 вказаного Закону встановлено вимоги до змісту виконавчого напису. Зокрема, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно Переліку, до документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, належать нотаріально посвідчені угоди.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, для вчинення спірного виконавчого напису відповідачем - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Рівне було надано нотаріусу оригінали вказаних вище нотаріально посвідчених угод (кредитного договору зі змінами до нього, якими збільшено ліміт кредитної лінії, договору іпотеки зі змінами до нього, в яких зазначено про збільшення суми основного зобов'язання), розрахунок заборгованості з вказівкою строку за який проводиться стягнення, вимогу адресовану Позичальнику та Іпотекодавцю (з двома відмітками про вручення Позичальнику та Іпотекодавцю).

Водночас, судом апеляційної інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки додатковим угодам, якими сторони вносили зміни до основного та забезпечувального зобов'язання, а отже, і не надано належної юридичної оцінки наленжності банку як кредитору права на звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором та правильності розрахунку з урахування внесених змін.

Втім, місцевий господарський на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи встановив, що відповідачем було надано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, які передбачені чинним законодавством України. При цьому, слід зауважити, що зазначені документи є достатніми для вчинення виконавчого напису, тому є безпідставним посилання апеляційного господарського суду на необхідність надавати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до пункту 283 Інструкції № 20/5 від 03.03.2004, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та умов іпотечного договору здійснюється нотаріусами після спливу 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення. Місцевим господарським судом встановлено, що вимогу Позичальнику та Іпотекодержателю про усунення порушення було надіслано відповідачем 03.04.2009, які отримані боржником і майновим поручителем, про що є дві відмітки на копії вимоги. Проте зазначена вимога залишена без виконання, що і стало підставою для звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки.

Також, місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання позивача на порушення ст. 89 Закону України "Про нотаріат" щодо невірності зазначення строку у оспорюваному виконавчому написі, оскільки технічна помилка (описка) допущена нотаріусом при вчиненні виконавчого напису підлягає виправленню та не може бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, слід зауважити, що при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто, розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право, і зокрема, належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі або наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

При цьому, господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та здійснювати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом статей 1, 2, 18 ГПК України, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а у відповідності до статті 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Чеврук В.М. за № 1089 від 07.06.2009 вчинений у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відтак постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Натомість місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, повно та об'єктивно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому прийняте ним рішення належить залишити в силі.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Рівне задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі № 5019/1258/12 скасувати.

Рішення господарського суду Рівненської області від 03.12.2012 у справі № 5019/1258/12 залишити в силі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівнезалізобетон" (33000, м. Рівне, вул. Бахарєва, 23, код ЄДРПОУ 012675009) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Рівне (33028, м. Рівне, вул. С.Петлюри, 14-А, код ЄДРПОУ 09333335) 802,90 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Рівненської області.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік