Ухвала суду № 30769008, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року м. Київ К/9991/58315/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року

у справі № 2а/1270/4795/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгівельна база «Авангард»

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011 № 0000362320, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгівельна база «Авангард» (далі по тексту - позивач, ТОВ «УТБ «Авангард») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011 № 0000362320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «УТБ «Авангард», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «УТБ «Авангард» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт № 451/23-20/35306499 від 20.10.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п. 7.5 . п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 13 178,00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено про сумнівність фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «УТБ «Авангард» з ПП «ВУМК».

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.11.2011 № 0000362320, яким ТОВ «УТБ «Авангард» збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 7621,50 грн.

За результатами адміністративних оскаржень, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 85.8 ст. 85 ПК України передбачено, що посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Таким чином, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «УТБ «Авангард» проводилася на підставі п.п.78.1.4 п. 78.1. статті 78 ПК України, що підтверджується наказом про призначення перевірки від 12.10.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «УТБ «Авангард» надано пояснення стосовно відображення у податковому обліку податкової накладної, отриманої від ПП «ВУМК». У ході проведення перевірки ТОВ «УТБ «Авангард» було здійснено вилучення копій первинних документів по взаємовідносинам з ПП «ВУМК».

Згідно із п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач неодноразово звертався до ПП «ВУМК» про надання податкової накладної згідно договору купівлі-продажу №01 від 16.08.2007. Також згідно супровідного листа ПП «ВУМК» від 18.09.2008 вказаним листом повідомляє, що направило на адресу позивача податкову накладну №244 від 03.09.2007 на загальну суму 931988,30 грн.

Факт отримання податкової накладної №244 від 03.09.2007 у вересні 2008 року зафіксований у журналі вхідної кореспонденції за 2008 рік.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що датою виникнення права позивача на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, а саме 19.09.2008 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов