Постанова № 30762062, 09.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 рокум. ПолтаваСправа № 816/1022/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представників позивача - Канівець О.М., Стадніченко О.М.,

представників відповідача - Омельченка О.М., Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Оржицький цукровий завод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Лубенська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року №0000192301, яким ТОВ "Оржицький цукровий завод" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 4 872 399,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість доводів податкового органу щодо порушення ТОВ "Оржицький цукровий завод" вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2012 року на 4 872 399,00 грн. та відповідно неправомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Зазначав, що господарські операції з ТОВ "Кернел - Трейд" щодо придбання олії соняшникової підтверджені всіма належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, в тому числі делівері-ордером, яким являється наказ від 10 серпня 2012 року №44-ОД. Наголошував, що придбану у ТОВ "Кернел - Трейд" олію, яка знаходилася на зберіганні на складах ТОВ "Ойлтранстермінал", позивач продав згідно зовнішньоекономічного контракту №1112-OSP-I-1 від 07 жовтня 2011 року компанії Inerco Trade S.A., що є підтвердженням реальності вищевказаної господарської операції.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що перевіркою ТОВ "Оржицький цукровий завод" з питань достовірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення на 4 872 399,00 грн., оскільки господарські взаємовідносини платника податків з ТОВ "Кернел - Трейд" щодо придбання олії соняшникової, всупереч умовам поставки DDU правил тлумачення термінів "Інкотемс" в редакції 2000 року, не підтвердженні товарно-транспортними накладними або іншими транспортними документами, що підтверджують факт доставки товару від продавця до покупця. Також Лубенська ОДПІ наголошує, що наказ від 10 серпня 2012 року №44-ОД, який згідно з позиції позивача є делівері-ордером, не відповідає вимогам, встановленим законодавством України для первинного документа, а також вимогам, встановленим для доказу поставки згідно умов поставки DDU Міжнародних правил "Інкотермс-2000".

У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення проти позову та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що у відповідності до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія ААВ №289208 /а.с. 41/ ТОВ "Оржицький цукровий завод" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 05463791, місцезнаходження: 37714, Полтавська область, Оржицький район, смт.Новооржицьке, вул.Леніна, 2.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100281604 серії НБ №018776, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 40/, позивач є платником ПДВ та перебуває на обліку в Лубенській ОДПІ.

У період з 18 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, на підставі направлень від 16 жовтня 2012 року №1583, 1584, 1585 та 1586, згідно із пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, працівниками Лубенської ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Оржицький цукровий завод" з питань достовірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року, результати якої оформлено актом від 02 листопада 2012 року №1894/22-05463791 /а.с.57-68/.

Висновками акта перевірки встановлено порушення підприємством пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2012 року на 4 872 399,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Лубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року №0000192301, яким ТОВ "Оржицький цукровий завод" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 4 872 399,00 грн. /а.с. 18/.

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги платника податків - без задоволення /а.с.20-27/.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року №0000192301 до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що визначені ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктами 200.1 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки щодо заниження податку за операцією з придбання олії соняшникової у ТОВ "Кернел - Трейд".

Так, 14 жовтня 2011 року між ТОВ "Кернел - Трейд" (постачальник) та ТОВ "Оржицький цукровий завод" (покупець) укладено договір №2-ОСЗ-1 /а.с.46/, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану.

Пунктом 2 договору визначено, що загальна кількість товару - 11 000 метричних тонн (МТ)+/- 15% за вибором покупця; ціна на товар складає 9 720,00 грн. за одну МТ, у тому числі ПДВ 20% - 1 620,00 грн.; загальна вартість товару складає 106 920 000,00 грн. +/- 15%, в тому числі ПДВ 20% - 17 820 000,00 грн.

Пунктом 3 встановлено умови поставки товару. Зокрема зазначено, що умови поставки DDU - база наливних вантажів №2 ТОВ "Ойлтрантермінал", за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23/1, згідно з правилами "Інкотермс - 2000". У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами "Інкотермс - 2000", пріоритет мають умови договору. Термін поставки - з 01 листопада 2011 року по 30 червня 2012 року. Датою поставки вважається дата підписання сторонами товарних накладних на передачу - приймання товару та оформлення акту приймання - передачі. Товар поставляється окремими партіями, вагою не менше 60 тон. Остаточна кількість товару визначається згідно ваги, вказаній у видатковій накладній на товар. Датою передачі власності на товар, вважаються дата виписки видаткової накладної на товар. При виконанні договору сторони належним чином оформляють податкові, видаткові накладні та інші документи на товар згідно вимог чинного законодавства.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав первинну документацію, а саме:

- податкову накладну від 10 серпня 2012 року №209 /а.с.48/;

- акт прийому-передачі до договору №2-ОСЗ-1 від 14 жовтня 2011 року /а.с.47/;

- видаткову накладну № РН-083262 від 10 серпня 2012 року /а.с.76/;

- платіжні доручення №1 від 07 лютого 2013 року /а.с.77/ №4 від 06 лютого 2013 року /а.с.78/, №8 від 08 лютого 2013 року /а.с.79/.

Так, відповідно до акта прийому-передачі до договору №2-ОСЗ-1 від 14 жовтня 2011 року ТОВ "Кернел - Трейд" (постачальник) передав, а ТОВ "Оржицький цукровий завод" (покупець) прийняв у власність товар: олію соняшникову нерафіновану у кількості 3 007,654 тон по ціні 8 100,00 грн. без урахування ПДВ на суму 24 361 997,40 грн., ПДВ - 4 872 399,48 грн., загальна сума з ПДВ складає 29 234 396,88 грн., що знаходиться на базі наливних вантажів №2 ТОВ "Ойлтранстермінал".

Суд зазначає, що зауваження до форми та змісту зазначених первинних документів бухгалтерського обліку у відповідача відповідача відсутні.

Разом з тим, основною підставою зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ стали висновки контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ "Оржицький цукровий завод" товарно-транспортних накладних, або інших транспортних документів, що підтверджують факт доставки товарів від продавця до покупця у відповідності до умов поставки DDU правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) ІНКОТЕРМС визначено, що DDU поставка без сплати мита означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого "мита" покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Пунктом А.4. вказаного розділу встановлено, що продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

У відповідності до п.А.8. продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару у відповідності зі статтями А.4/Б.4.

Делівері-ордер - це розпорядження власника товару власнику складу або перевізнику вантажу про передачу товару отримувачу - фізичній або юридичній особі, зазначеному в делівері-ордері.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "Кернел - Трейд" 10 серпня 2012 року на ім'я директора ТОВ "Ойлтранстермінал" видано наказ, зареєстрований в ТОВ "Ойлтранстермінал" за №01-2/396 від 10 серпня 2012 року /а.с. 45/, яким власник товару дає розпорядження власнику складу про передачу товару отримувачу - ТОВ "Оржицький цукровий завод".

Отже позивачем надано в ході перевірки та долучено до матеріалів справи належним чином оформлений делівері-ордер, що засвідчує факт передачі товару, тоді як доводи податкового органу щодо неправомірності підтвердження господарської операції саме цим документом є безпідставними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на момент передачі товару позивачу соняшникова олія вже знаходилась на зберіганні на складах ТОВ "Ойлтранстермінал", тобто вказаний товар був доставлений на зберігання до моменту передачі його у власність ТОВ "Оржицький цукровий завод". Таким чином, в момент доставки олії на склад зберігання позивач не мав статусу отримувача даної продукції і не міг претендувати на примірник товарно-транспортної накладної чи будь-якого іншого транспортного документа.

Додатково для підтвердження товарності господарської операції з придбання соняшникової олії позивачем надано суду договір на транспортно-експедиційне обслуговування №209/1207 від 12 липня 2011 року з ТОВ "Ойлтранстермінал" /а.с. 80-85/ та додаткову угоду до зазначеного договору №1 від 30 грудня 2011 року /а.с. 86/, у відповідності до яких ТОВ "Ойлтранстермінал" (виконавець) за дорученням та за рахунок ТОВ "Оржицький цукровий завод" (замовник) приймає на себе зобов'язання по комплексному транспортно-експедиційному обслуговуванню олії нерафінованої, її приймання, зберігання і подальшу обробку згідно заявок та інструкцій замовника. Також, до матеріалів справи долучено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13 серпня 2012 року №145 /а.с. 87/, рахунок на оплату від 13 серпня 2012 року №150 /а.с. 88/ та виписки установи банку /а.с. 89/.

Придбану у ТОВ "Кернел - Трейд" олію, що знаходилась на зберіганні на складах ТОВ "Ойлтранстермінал", позивач продав компанії Inerco Trade S.A. відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 07 жовтня 2011 року №1112-OSP-І-1 /а.с. 90-92/.

Так, листом від 09 серпня 2012 року №362 позивач надав розпорядження зберігачу товару ТОВ "Ойлтранстермінал" здійснити відвантаження олії за вказаним зовнішньоекономічним контрактом. Згідно вантажно-митної декларації від 15 серпня 2012 року №504020000/2012/001455 /а.с. 93-95/ товар (олія соняшникова нерафінована, неочищена пресова для виробництва продуктів харчування, наливом -3007,654 МТ, ДСТ 4492:2005, виготовлена з насіння соняшника врожаю 2011 року) перетнув кордон 14 серпня 2012 року, про що зроблено відмітку на ВМД Миколаївською митницею 23 серпня 2012 року. Компанія Inerco Trade S.A. здійснила оплату за придбаний товар 20 вересня 2012 року у розмірі 2 000 000,00 доларів США /а.с. 97/ та 09 жовтня 2012 року у розмірі 2 000 000,00 доларів США /а.с. 98/.

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарської операції щодо придбання ТОВ "Оржицький цукровий завод" у ТОВ "Кернел - Трейд" олії соняшникової, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів ПДВ в розмірі 4 872 399,00 грн. та підтверджено використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій та факт сплати позивачем у ціні придбаних товарів/робіт ПДВ загалом в розмірі 4 872 399,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 16 листопада 2013 року №0000192301.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, стягненню на користь позивача підлягають понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294,00 грн., що сплачений відповідно до платіжного доручення від 01 березня 2013 року №183 /а.с. 2/.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 16 листопада 2012 року №0000192301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 05463791) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба