Рішення № 30756457, 16.04.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа № 344/2317/13-ц

Провадження № 22ц/779/889/2013

Категорія 48

Головуючий у І інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В. М., Соколовського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Обгрунтовуючи позовні вимоги, вказувала на те, що за час перебування в шлюбі з відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4. Після розірвання шлюбу відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у вихованні не приймає. Зважаючи на те, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка часто хворіє, і потребує значних коштів на лікування, а відповідач працює та має змогу надавати кошти, просила стягнути на утримання неповнолітнього сина аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 березня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 18.02.2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 в спеціальний фонд Державного бюджету України 229 грн.40 коп. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що визначаючи розмір аліментів суд в порушення вимог ст.182 СК України не взяв до уваги той факт, що на даний час він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, яка є вагітною, що підтверджується довідкою поліклінічного відділу Богородчанської ЦРЛ № 183 від 07.03.2013 року.

Наказом № 11 від 13.02.2013 року працівників ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в тому числі і його, з 15.04.2013 року, переведено на неповний робочий день, що істотно впливає на розмір його заробітної плати, яка раніше становила 1700-1800 грн. - в сторону зменшення.

Крім того, судом не враховано, що перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, на потреби сім'ї, на його ім'я був оформлений договір про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту в АТ Банку «Фінанси та кредит» на суму 5000 грн., яку сплачує відповідач. На даний час сума заборгованості перед банком становить 2700 грн.

Також ОСОБА_2 вказує те, що працівники суду спонукали його написати заяву про розгляд справи без його участі, що позбавило його можливості надати відповідні пояснення та докази, які мають значення для визначення розміру аліментів.

Оскільки підприємницькою діяльністю він не займається, додаткових доходів крім заробітної плати немає, не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі не більше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав, та просив її задовольнити.

ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнала, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в судовому порядку 25.10.2012 року. Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).

Після рішення суду про розірвання шлюбу малолітній син сторін проживає з матір'ю - ОСОБА_3 (а.с. 31) та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до вимог ст.ст. 180,182,184 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Суд, при визначенні розміру аліментів, повинен враховувати найбільш вагомі обставини, визначені законом, які мають братися ним до уваги при вирішенні спору. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення по справі, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що остання, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) аліменти на його утримання.

Разом з тим, розглядаючи справу, судом першої інстанції порушено принцип безпосередності судового розгляду. Так, в розумінні статті 159 ЦПК України суд при розгляді справи повинен, як правило, сприймати докази по справі з першоджерел і досліджувати їх безпосередньо. В силу принципу безпосередності судового розгляду рішення суду може бути обґрунтованим лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Як стверджує відповідач ОСОБА_2, і не заперечує сама позивач ОСОБА_3, будучи повідомленими про розгляд справи, обоє з'явилися в судове засідання, однак справу було розглянуто без їх участі. Як наслідок судом не досліджено всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Зокрема, частиною 1 статті 181 Сімейного кодексу України, зазначається, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, і сама ОСОБА_3 не заперечує той факт, що відповідач має постійне місце роботи - працює в ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на посаді слюсаря-ремонтника та отримує там заробітну плату.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій формі суд першої інстанції належним чином не врахував положення ч.1 ст.184 СК України, про те, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі, визначається лише у разі наявності нерегулярного, мінливого доходу платника.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому не може залишатися в силі та підлягає до скасування. По суті спору слід ухвалити нове рішення.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що виходячи із матеріального стану відповідача на даний час, наявність у відповідача постійної роботи, розмір його доходу, наявності інших утриманців, а також спроможності ОСОБА_2 надавати таке утримання, розмір аліментів слід визначити в розмірі ? частини доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

На підставі наведеного та ст.ст. 180,181, 182, 183 СК України, керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.02.2013 року та до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 в спеціальний фонд Державного бюджету України 229 грн.40 коп. судового збору.

Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

В.М. Соколовський