УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року Справа № 12086/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Західсвітло» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Західсвітло» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість,-
В С Т А Н О В И Л А:
09.06.2010р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Науково-виробниче підприємство /НВП/ «Західсвітло» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Личаківському районі м.Львова №№ 0001062320/0/12460, 0001052320/0/12461 від 22.05.2009р., якими визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 181894 грн., у тому числі 91936 грн. за основним платежем та 89958 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкові зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ у розмірі 241260 грн., у тому числі 160540 грн. за основним платежем та 80720 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.4-7, 52, 77-81).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0001052320/0/12461 від 22.05.2009р. в частині визначення ТзОВ «НВП «Західсвітло» податкового зобов'язання в сумі 7250 грн. за основним платежем та 47615 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.135-138).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду першої інстанції оскаржили сторони.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Личаківському районі м.Львова, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити у повному обсязі (а.с.139-141).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріалами справи підтверджується вихід учасників зі складу ТзОВ «НВП «Західсвітло» і безоплатна передача останніми своїх часток товариству, що слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, яка не включена позивачем до валових доходів 2007 року. За таких обставин підприємством безпідставно занижено валовий дохід за 2007 рік на 29000 грн. Також позивачем не нараховано і не сплачено штраф у розмірі 5 відсотків за заниження податкового зобов'язання за ІІІ квартал 2008 року і на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», через що до підприємства застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків за кожний період прострочення.
В своїй апеляційній скарзі позивач ТзОВ «НВП «Західсвітло», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задоволити заявлений позов (а.с.145-147).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що наданими позивачем первинними документами підтверджується реальність надання маркетингових та інформаційних послуг по реалізації електротехнічної продукції та пошуку робіт по реконструкції зовнішнього освітлення об'єктів, наданих ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд»; невірними є висновки податкового органу про зарахування зустрічних однорідних вимог між ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд», ТзОВ «Луган-ВД» та позивачем, оскільки наведені вимоги не є однорідними і жодна із сторін заяви про зарахування цих вимог не подавала. Також втрата платником податків первинних документів невірно покладена судом в основу винесеного рішення, при цьому судом проігноровані приписи ст.71 КАС України, якою обов'язок доказування покладено на відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника податкового органу на підтримання своєї скарги та його заперечення щодо іншої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
п.5.1 - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 - якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пп.2.4 п.2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції, впродовж 14.04.2009р.-07.05.2009р. ревізорами ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «НВП «Західсвітло» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., по результатам якої складено Акт перевірки № 182/23-2/33618450 від 13.05.2009р. (а.с.8-27).
Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток підприємств за обревізований період на загальну суму 91936 грн.
Також вказаний Акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог пп.4.5.1 п.4.5 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ у сумі 160540 грн.
На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0001052320/0/12461 від 22.05.2009р. щодо визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 181894 грн., з яких 91936 грн. за основним платежем та 89958 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 0001062320/0/12460 від 22.05.2009р. про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в загальному розмірі 241260 грн., з яких 160540 грн. за основним платежем та 80720 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.120).
За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань скарги позивача на здійснені донарахування податкових зобов'язань були відхилені (а.с.28-41).
Із матеріалів перевірки убачається, що 24.10.2007р. засновниками товариства, які володіли 100 відсотками статутного фонду (статутний капітал складав 29000 грн.) ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 подано заяви про вихід з товариства (а.с.60-62).
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «НВП «Західсвітло» № 1 від 25.10.2007р. прийнято до складу товариства ОСОБА_6, задоволено заяви наведених засновників про їх вихід зі складу учасників та передано їх частки у статутному капіталі новому учаснику (а.с.90).
На думку податкового органу, наведену операцію слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, отриманою від засновників товариством (останні спочатку залишили свої частки товариству, які в подальшому були передані новому учаснику), через що позивач безпідставно не включив до складу валових доходів зазначену суму.
Разом з тим, згідно фактичних обставин справи має місце вихід з складу учасників одних осіб та передача часток останніх новому учаснику, при цьому позивач не отримував у свою власність будь-яких часток, не відображав вказану операцію у податковому та бухгалтерських обліках.
Також відсутня будь-яка цивільно-правова угода між позивачем та його засновниками про перехід права власності на їхні частки у статутному капіталі товариства; представлені ж заяви учасників про вихід зі складу товариства і протокол загальних зборів учасників товариства не можна вважати первинними документами про перехід права власності на спірні частки до позивача, оскільки такий у складанні цих документів участі не приймав, а також не здійснював будь-яких дій для прийняття у свою власність згаданих часток.
Також безоплатна передача часток засновників товариства в цілому стосується лише нового учасника товариства ОСОБА_6
За таких обставин податковий орган помилково визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7250 грн. (29000 х 25 відсотків), а також нарахував штрафні (фінансові) санкції в сумі 47615 грн. (91936 грн. - 7250 грн. = 84686 грн.; 84686 грн. х 50 відсотків = 42343 грн.; 89958 - 42343 = 47615 грн.).
Окрім цього, перевіркою встановлено, що у грудні 2007 року ТзОВ «НВП «Західсвітло» віднесено до складу валових витрат вартість маркетингових та інформаційних послуг по реалізації електротехнічної продукції та пошуку робіт по реконструкції зовнішнього освітлення об'єктів на суму 338742 грн. 43 коп., наданих ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд» згідно угоди № 03/01/07 від 03.01.2007р.
Факт виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 29.12.2007р. на загальну суму 406490 грн. 22 коп., в тому числі ПДВ, до якого у якості додатку оформлено звіт про виконані роботи. При цьому, у цих документах відсутнє конкретне розшифрування виконаних робіт в розрізі контрагентів ТзОВ «НВП «Західсвітло», не вказано виконавців робіт, кількості витрачених годин в розрізі окремих виконавців, а також не надано підтвердження понесених витрат з господарською діяльністю.
Між тим, перевіркою з'ясовано, що частина клієнтів, пошук яких здійснював виконавець робіт, вже мала взаємовідносини з позивачем у попередніх періодах, що засвідчується наданою оборотно-сальдовою відомістю.
За висновками податкового органу представленими документами не підтверджується фактичне надання послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, із змісту цих послуг не видається можливим встановити їх економічну ефективність для підприємства.
Під час судового розгляду наведені висновки податкового органу позивачем не спростовані, при цьому підтвердження останнім на час розгляду справи отримання наведених послуг є неможливим через втрату первинних документів та відсутність можливості їх відновлення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що твердження податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту вартості послуг, отриманих в рамках вищевказаних договорів, оскільки такі витрати не пов'язані із веденням господарської діяльності, відповідають дійсності; проведений під час перевірки аналіз наданих договорів, актів виконаних робіт та інших матеріалів не дає підстав вважати, що надані послуги спрямовані на отримання позивачем доходу, пов'язані з його господарською діяльністю, а отже неправомірно включені позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства.
Окрім цього, проведеною перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 92791 грн.
Такий висновок ґрунтується на тому, що згідно угоди № 30/10 від 30.10.2007р. ТзОВ «НВП «Західсвітло» здійснило попередню оплату на користь ТзОВ «Луганбуд-ВД» та віднесло на валові витрати по першій події у IV кварталі 2007 року суму 1666666 грн. 67 коп., а також сформувало податковий кредит ПДВ в розмірі 333333 грн. 33 коп.
Протягом 2007-2008 років ТзОВ «Луганбуд-ВД» поставило позивачу послуг на суму 1443255 грн. 34 коп., в тому числі ПДВ; залишок коштів попередньої оплати станом на 01.09.2008р. становив 556744 грн. 66 коп.
Відповідно до договору про переведення боргу № 65/1 від 30.09.2008р. ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд» направило позивачу листа щодо передачі на користь ТзОВ «Луганбуд-ВД» права вимоги на суму вартості наданих послуг в розмірі 556744 грн. 66 коп.
На підставі наведених документів позивач згідно розгорнутої обгортки по рахунку 631 за IV квартал 2008 року здійснив переведення боргу зі ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд» на ТзОВ «Луганбуд-ВД» у листопаді 2008 року, що відображено бухгалтерським проведенням Д631К631-556744 грн. 66 коп. Відповідно дебетове сальдо по ТзОВ «Луганбуд-ВД» було закрито станом на 01.12.2008р., що засвідчується відомістю взаєморозрахунків між позивачем та ТзОВ «Луганбуд-ВД», а також нульовим сальдо станом на 31.12.2008р. по оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631. Також у IV кварталі 2008 року у зв'язку з погашенням дебіторської заборгованості позивач зменшив валові витрати, нараховані по попередній оплаті ТзОВ «Луганбуд-ВД», на суму 463953 грн. 66 коп.
Разом з тим, підприємство повинно було відкоригувати податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 92791 грн. в меншу сторону, оскільки переуступка боргу не може вважатися господарською операцією, що відноситься до складу валових витрат.
Під час судового розгляду наведені висновки податкового органу позивачем не спростовані, при цьому підтвердження останнім на час розгляду справи правомірності відображення в бухгалтерському та податковому обліках цих операцій є неможливим через втрату первинних документів та відсутність можливості їх відновлення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що твердження податкового органу про неправомірне завищення податкового кредиту за вересень 2008 року на суму 92791 грн. грунтуються на фактичних обставинах справи і вимогах закону.
Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому слід визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0001052320/0/12461 від 22.05.2009р. в частині визначення ТзОВ «НВП «Західсвітло» податкового зобов'язання в сумі 7250 грн. за основним платежем та 47615 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Західсвітло» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р. у адміністративній справі № 2а-4927/10/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: В.М.Костів
Н.В.Савицька
Судове рішення № 30754665, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4927/10/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: