Постанова № 30754616, 15.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа № 5023/8300/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

кредитора- від СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові ДПС - представник Ємець О.А. за довіреністю № 5892/10/10-012 від 14.08.2012 року,

боржника - не з*явився,

ліквідатора- не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, м. Харків, (вх.1070Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2013 р. у справі №5023/8300/11,

за заявою - Іноземного підприємства «Аврора», м. Харків,

до Приватної фірми «АПІЯ», м. Харків,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

15.02.2013 року до господарського суду Харківської області надійшла скарга кредитора - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на дії ліквідатора ( вх. 6079), відповідно до якої скаржник просив суд визнати неправомірними дії ліквідатора щодо відхилення кредиторських вимог СДПІ на суму 1020 грн. та зобов'язати ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові ДПС у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 51-52 т.22).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2013 р. по справі №5023/8300/11 (суддя Чистякова І.О.) відмовлено в задоволенні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України на дії ліквідатора ( вх. № 6079 від 15.02.2013 року ( а.с. 139-142 т.22).

Кредитор - Спеціалізована державна податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, не погоджуючись із вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року, та прийняти нове судове рішення, яким зобов'язати ліквідатора Приватної фірми «Апія» включити до реєстру вимог кредиторів його вимоги у сумі 1020,00 грн.

При цьому, апелянт не погоджується з висновком місцевого суду про те, що нарахування санкцій за неподання звітності за три квартали 2012 року боржником, якого визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, є незаконним з огляду на приписи статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС вважає, що посилання суду на наведену норму права є безпідставним і необґрунтованим, оскільки вона не стосується предмету спору по цій справі. Згідно акту позапланової документальної перевірки Приватної фірми «Апія» та повідомлення ліквідатора про розгляд вимог СДПІ від 21.01.2013 року, підставою для нарахування СДПІ боржнику суми у розмірі 1020 грн. було неподання останнім податкової звітності за три квартали 2012 року. Таким чином, на думку апелянта, нарахування боржнику контролюючим органом суми в розмірі 1020 грн. не має жодного відношення до нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, оскільки ніякої заборгованості у боржника не було. Спірна сума була нарахована боржнику виключно з підстав неподання боржником податкової звітності, чим порушено статті 16,36,37 Податкового кодексу України. Окрім того, скаржник вважає, що оскільки ПФ «Апія» до цього часу не ліквідована у встановленому законодавством порядку, тому її ніхто не звільняв від обов'язку щодо подання податкової звітності до контролюючих органів.

Ліквідатор у судове засідання не з*явився, вимоги ухвали апеляційного суду від 04.04.2013 року не виконав, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2011 року за заявою Іноземного підприємства «Аврора» у порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушено провадження у справі про банкрутство Приватної фірми «Апія» ( а.с. 2-3 т.1 ).

Постановою господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року визнано юридичну особу Приватну фірму «Апія», код ЄДРПОУ 25613488, зареєстрованої як юридична особа 01.10.2004 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, місцезнаходження: 61052, м.Харків, вул..Енгельса, буд.24 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Встановлено, що розмір безспірних вимог ІП «Аврора» складає 303000,21 грн. Призначено ліквідатором Іноземне підприємство «Аврора» ( а.с. 56-58 т.1).

05.11.2011 року у газеті «Голос України» № 208 (5208) опубліковано відповідне оголошення, у якому зазначено, що кредитори мають право заявляти свої претензії до боржника, який ліквідується у місячний термін з дня публікації оголошення про визнання банкрутом ПФ «Апія» ( а.с. 3 т.4).

Згідно реєстру вимог кредиторів СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові є конкурсним кредитором з визнаними ліквідатором грошовими вимогами на суму основного боргу у розмірі 68 184 621,37 грн. ( при заявлених 68 421 520,49 грн) та штрафних санкцій у розмірі 1 739 329,86 грн. ( при заявлених 1 741 369,86 грн) (а.с.47-54 т.19).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові відповідно до п.п. 78.1.2 п.78.1 ст.78,п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПФ «Апія» з питання неподання в установлений законом строк податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року. 21.12.2012 року за наслідками перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000670048 на суму 1020 грн. з податку на прибуток підприємств. Підприємством у встановлений законодавством строк податкове зобов'язання не сплачено, у зв'язку з чим СДПІ звернулася направила на адресу ліквідатора заяву з вимогами до боржника на суму 1020 грн. ( а.с. 122-134 т.21).

21.01.2013 року ліквідатор повідомленням за вих. 2/13 залишив без задоволення вимоги СДПІ ВПП у М. Харкові на суму 1020 грн. за неподання звітності за три квартали 2012 року, посилаючись на те, що нарахування санкцій за неподання звітності за три квартали 2012 року боржником, якого визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру з 19.10.2012 року, є таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

15.02.2013 року СДПІ ВПП у м. Харкові звернулась до господарського суду Харківської області зі скаргою на неправомірні дії ліквідатора ПФ «Апія» щодо відхилення кредиторських вимог на суму 1020 грн. ( а.с. 51-52 т.22)

21.03.2013 року постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, відмовляючи заявнику у задоволенні його скарги на неправомірні дії ліквідатора банкрута, місцевий господарський суд виходив з того, що нарахований скаржником штраф за неподання податкової звітності є за своєю правовою природою штрафною санкцією, яка не може бути нарахована банкруту з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду, виходячи із наступного.

Згідно частини 4 статті 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Відповідно до приписів частини 4 статті 25 вказаного Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

У відповідності до пункту 1 статті 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно п.1.3 статті 1 Податкового кодексу України вказаний Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу У Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов*язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до приписів частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Отже, саме з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом припиняється підприємницька діяльність боржника, банкрут вже не може отримувати прибуток, займатись комерційною діяльністю, на підприємстві відсутній керівник та бухгалтер.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури штрафні санкції до підприємств - боржників не застосовуються.

Наведена правова позиція узгоджується з позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 05.12.2011 року по справі № 21-348а11 та у постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2013 року по справі № 5023/8300/11.

Частиною 1 статті 118-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб*єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно -правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Посилання апелянта на те, що нарахування боржнику контролюючим органом суми у розмірі 1020,00 грн. не має відношення до нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, оскільки ніякої заборгованості у банкрута не було, а спірна сума нарахована виключно з підстав неподання боржником податкової звітності, чим порушено статті 36,37 Податкового кодексу України, спростовуються чинним законодавством та матеріалами справи.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відтак, нарахований скаржником штраф за неподання податкової звітності є за своєю природою штрафною санкцією, яка не може бути нарахована банкруту з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом, в ході розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у повному обсязі з*ясовано всі обставини справи, у зв'язку з чим, правові підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі № 5023/8300/11 відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року у справі № 5023/8300/11 залишити без змін.

Справу № 5023/8300/11 направити до господарського суду Харківської області.

Дана постанова Харківського апеляційного господарського суду набуває чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.04. 2013р.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя В.С.Хачатрян