Постанова № 30754538, 18.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2013 р. справа №5009/4137/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Татенко В.М., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І.від прокурора: від позивача 1: від позивача 2:Зозуля Н.В., посвідчення №012871 від 20.12.11р. не з»явився Вигівський Я.В., представник за дов. від 14.01.13р. № 11від відповідача:Табацький А.В., представник за дов. від 28.03.13р. № 609 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» м. Енергодар, Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької областівід15.01.2013 рокуу справі№5009/4137/12 (суддя Боєва О.С.)за позовомЗапорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Енергодарської міської ради Запорізької області м.Енергодар, Запорізької області, Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» м.Енергодар, Запорізької областідо відповідача Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» м.Енергодар, Запорізької областіпростягнення 96187,93грн.ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 року Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі Енергодарської міської ради Запорізької області, Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» м.Енергодар, Запорізької області звернулися до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» м.Енергодар, Запорізької області про стягнення заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» у сумі 96 187,93 грн. за договором № ВО-15 про надання послуг з приймання стічних вод у системи каналізації від 24.01.12р.по оплаті за приймання в міську каналізацію(т.1 а.с.3-11).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2013р. по справі №5009/4137/12 позовні вимоги Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Енергодарської міської ради Запорізької області, Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» м.Енергодар були задоволені. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» м.Енергодар на користь позивача 2 - заборгованість по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 96187,93грн. (т.3 а.с.65-68).

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 06.02.2013р. стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» м.Енергодар на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1923,76грн. (т.3 а.с. 72).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач 2 мав правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 96187,93грн., посилаючись на допущене відповідачем перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічній воді, що є порушенням «Правил приймання стічних вод підприємств до системи каналізації КП «ВК «Тепло-водоканал», затверджених рішенням виконкому м.Енергодар від 20.01.2011р. №10 та наданими суду доказами.

Відповідач, Державне підприємство «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» м.Енергодар звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з»ясуванням всіх обставин справи, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2013р. по справі №5009/4137/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі ( т.3 а.с. 78-84).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції порушив статті 33, 34, 36, 43, 63, 81 Господарського процесуального кодексу України, як норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позов №28-24/30632 від 03.12.2012р. та не спростував їх, що, на думку апелянта, призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що на виконання п.2.4.2 Місцевих Правил, підприємством відповідача систематично направлялись результати хімічного контролю води господарсько-побутових стоків УВТК, ТЦ та ДПЧ-22, та за результатами аналізів хімічного контролю за період з січня по травень 2012р, проведених еколого-хімічною лабораторією служби охорони навколишнього середовища ВП «Запорізька АЕС» не встановлено жодного перевищень ДК.

Апелянт зауважив, що судом не прийнято до уваги факт щодо наявності у ВП «Запорізька АЕС» хімічної лабораторії, яка акредитована на право проведення вимірювань хімічних показників стічних вод, що підтверджується копіями Свідоцтва про атестацію №1-МПЕУ/ЯЕК від 27.04.2006р. Міністерства палива та енергетики України з додатком, Свідоцтва про атестацію №14 МЕВ/ЯЕК від 21.06.2011р. Міністерства палива та енергетики України з додатком, Свідоцтва про атестацію №Z-4/13-53-4 від 26.11.2007р. (дійсне до 26.11.2012р.) з додатком та Свідоцтвом про атестацію №Z-4/14-58-4/1 від 04.11.2010р. (дійсне до 26.11.2012р.).

Скаржник не погоджувався з висновком суду, вважаючи не доведеним факт забруднення, оскільки, на його думку, позивачем порушені вимоги Національного стандарту України - «Якість води» «Відбирання проб» ч.3 Настанови щодо зберігання та поводження з пробами ДСТУ ІSO 5667-3-2011 в частині порядку відбору проб стічних вод та їх консервування.

Крім того, скаржник зазначає, що Запорізьким міжрайонним екологічним прокурором у позовній заяві належним позивачем по справі вказано КП «ВК «Тепло-водоканал», але не визначено, в чому саме полягає порушення відповідачем інтересів держави та в чому існує загроза інтересам держави.

Розгляд справи відкладався з метою з»ясування всіх обставин справи, для всебічного, повного та об»єктивного розгляду.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

У судовому засідання прокурор та позивач 2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення місцевого господарського суду від 15.01.2013р. Позивач 2 підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач 1 у судове засідання не з»явився, про час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що явка сторін згідно ухвали суду від 26.03.2012р. не визнавалася обов»язковою, судова колегія вважала за можливе розглянути справу, заслухавши прокурора та присутніх представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши прокурора та представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач 1, Енергодарська міська рада Запорізької області є юридичною особою (код ЄДРПОУ 20514818).

Позивач 2, Комунальне підприємство «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» є юридичною собою (код ЄДРПОУ 32400040), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, витягом з ЄДР та Статутом (т.1 а.с. 92, 93 124-144).

Комунальне підприємство «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» створено за рішенням Власника від 11.12.2002р. №7 і діє на підставі самофінансування і фінансування з місцевого бюджету. Власником комбінату є Енергодарська міська рада (п.1.2 Статуту).

Відповідач, Державне підприємство «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 24584661), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ (т.2 а.с.142, 162).

«Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (скорочена назва ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом»), як відокремлений підрозділ відповідача, не є юридичною особою (код ЄДРПОУ 19355964) та діє відповідно до Положення про відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що підтверджено також Довідкою із ЄДРПОУ (т. 2 а.с. 144-159, 160-161).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи, 24.01.2012р. між Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» (за договором - виконавець, далі - позивач 2) та відокремленим підрозділом «Запорізької АЕС» Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (за договором - абонент, далі - відповідач) укладено договір №ВО-15 про надання послуг з приймання стічних вод у системи каналізації, за умовами якого, виконавець зобов'язався надавати послуги абоненту зазначені у п. 1.2. договору в необхідних йому об'ємах відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства, а останній - сплачувати за отримані послуги по встановленим цінам (тарифам) у строки, які передбачені цим договором (т.1 а.с.60-90).

Згідно п.1.1 договору від 24.01.2012р. №ВО-15 сторони наділені правами та виконують обов»язки, передбачені договором, керуються Законом України № 2289-\/І від 01.06.2010р. "Про здійснення державних закупівель", "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р., "Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008р. № 190 (далі за текстом - "Правила користування..."), "Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 (далі за текстом - "Правила приймання..."), "Правилами приймання стічних вод підприємств до системи каналізації КП "ВК "Тепло-водоканал", затверджених рішенням виконавчого комітету м. Енергодар № 10 від 20.01.2011р. (далі за текстом - "Місцеві Правила приймання...", "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів", зареєстрованою Міністерством Юстиції України 26.04.2002р. № 402/6690 (далі за текстом - «Інструкція...»), БНіП 2.04.01-85, "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Державного комітету України з ЖКГ від 05.07.1995р. № 30.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за скид стоків з перевищенням ДК (допустима концентрація) Абонент зобов»язаний сплатити Виконавцю на підставі акта-рахунка за скид наднормативних забруднень в систему каналізації, складаних у відповідності з «Правилами приймання..», «Правилами експлуатації..», та «Інструкцією..»:

А) Сплата за скид стоків, перевищуючих об»єми у цьому договорі, здійснюється на підставі актів про порушення та згідно розрахунків додаткової платні, виставлених Виконавцем.

Б) Сплата за скид стоків, перевищуючих нормативні забруднення (ДК) вказаних в цьому договорі здійснюється на підставі актів відбору проб стічних вод, протоколів якості скиду стічних вод та акту-розрахунку, виставлених Виконавцем.

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк надання послуг січень 2012 року - грудень 2012 року.

Пунктом 6.1.5 договору встановлено, що абонент (відповідач) зобов'язався виконувати скид стоків, якість яких в контрольних точках (перших колодязів на випуску з будівлі) повинна відповідати вимогам "Правил приймання", і допустимим концентраціям (далі ДК). У випадку зміни ДК абонент повідомляє виконавця письмово. При перевищенні складу забруднюючих речовин в стічних водах абонента, які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з ДК, абонент вносить плату за скид наднормативних забруднень виконавця, у відповідності з "Правилами приймання…", "Інструкцією...".

Згідно п.6.1.6 договору, призначено відповідальних осіб (осіб, що їх заміщують) за каналізаційні мережі і споруди Абонента, підписання усіх видів технічних актів, виконання приписів представників Виконавця: Полегенький В.В., ЦТПК, Боженко Р.В., Малиніна С.Н.. При зміні відповідальних осіб та осіб, що їх заміщують, Абонент повідомляє про це Виконавця письмово у триденний термін. Для постійного зв»язку з Абонентом і узгодження усіляких питань, пов»язаних з подачею та припиненням питної води, Виконавець призначає уповноважених осіб: техніка - Титаренко Тетяну Михайлівну та провідного інженера з інспекції Кортелева Олександра Михайловича.

Відповідно до п. 6.3.3. договору, Виконавець зобов'язаний забезпечити Абоненту приймання стоків в кількості, вказаній у цьому договорі, з забрудненнями, не перевищуючими ДК (допустимі концентрації).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов»язань за даним договором. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не одна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (п. 10.1).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому законом порядку.

Додатком №1 до договору №ВО-15 від 24.01.2012р. визначений річний розрахунок водовідведення по об»єктам ВП «Запорізька АЕС» на 2012р. (т.1 а.с.62).

Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України (далі -Правила) передбачено, що водоканал має право здійснювати контроль за якістю, кількістю та режимом скидання стічних вод в централізовану каналізацію.

Пунктами 6.3, 6.6.2. "Місцевих правил приймання..." визначено, що приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації здійснюється відповідно до Договору, розробленого водоканалом. Підприємство зобов'язується не перевищувати встановлені об'єми водовідведення та ДК в своїх КТ.

З матеріалів справи вбачається, 16.05.2012р. позивачем 2, а саме: представниками КП "ВК "Тепло-водоканал" - контролером Артеменко Є.В. та лаборантом Прачиком О.А., було проведено відбір проб для проведення основного та арбітражного аналізів стічних вод в контрольних точках відбору - приймальних резервуарах КНС ТЦ (АТХ), КНС "ГПЧ-22" та КНС УПТК ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Запорізька АЕС", що надходять до міської каналізації, для проведення аналізу їх якості та перевірки дотримання допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, про що було складено три Акта відбору проб стічних вод від 16.05.2012р., які підписані представниками КП "ВК "Тепло-водоканал" - контролером Артеменко Є.В., лаборантом Прачиком О.А. та представником ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" - інженером ЦТПК Загустіною С.В. (т.1 а.с. 23, 32, 41).

За результатами проведеного основного хімічного аналізу хіміко-бактеріологічною лабораторією об'єднаних очисних споруд КП "ВК "Тепло-водоканал", яка згідно свідоцтва про атестацію №58 від 23.12.2011р. (дійсна до 23.12.2015р.) (т.1 а.с. 91) атестована на проведення вимірювань хімічних, фізико-хімічних і бактеріологічних показників води стічної, зворотної, поверхневої та стічних вод підприємств, було виявлено перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах підприємства наступних елементів:

- у приймальному резервуарі КНС ТЦ (АТХ): ХСК - 514 мг/дм куб при допустимій концентрації (ДК) 350 мг/дм куб, БСК-5 - 236 мг/дм куб при ДК - 200 мг/дм куб, фосфати - 9,9 мг/дм куб при ДК - 9 мг/дм куб, хлориди - 102 мг/дм куб при ДК - 70,3 мг/дм куб, нафтопродукти - 2,295 мг/дм куб при ДК - 0,5 мг/дм, залізо - 0,73 мг/дм куб при ДК - 0,69 мг/дм куб, мінералізація - 804,5 мг/дм куб при ДК - 500 мг/дм куб., про що складено протокол № 13 від 21.05.2012р. (т.1 а.с. 24)

- у приймальному резервуарі КНС "ГПЧ-22": амоній - 29 мг/дм куб при допустимій концентрації (ДК) - 25 мг/дм куб, нафтопродукти - 0,627 мг/дм куб при ДК - 0,5 мг/дм., про що складено протокол № 12 від 21.05.2012р. (т.1 а.с.33).

- у приймальному резервуарі КНС УПТК: амоній - 36 мг/дм куб при допустимій концентрації (ДК) - 25 мг/дм куб, фосфати - 9,25 мг/дм при ДК - 9 мг/дм куб., про що складено протокол № 11 від 21.05.2012р. (т.1 а.с.42).

21.05.2012р. відповідача було проінформовано телефонограмою № 3 про факт перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин відповідно до положень п. 7.7. "Місцевих правил приймання..." 21.05.2012р., що підтверджено Журналом телефонограм, витяг з якого міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 57-59).

На підставі актів відбору проб стічних вод від 16.05.2012р., а також протоколів якості скиду стічних вод № № 11, 12, 13, КП "ВК "Тепло-водоканал" розрахована додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації складу забруднюючих речовин на загальну суму 96187,93 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за допущене перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічній воді, прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з останнього суми заборгованості по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 96187,93грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року N 37, зареєстрованими в Мін'юсті України 26.04.2002р. за № 403/6691 (далі-Правила), встановлено, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Дані Правила спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств.

Правилами встановлено загальні вимоги до порядку відбирання проб, методики відбирання передбачено Національними стандартами України.

На підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6990 (далі - Інструкція), водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Інструкція встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі -водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Пунктом 1.3 Інструкції передбачено, що:

водоканали здійснюють скиди у водні об'єкти очищених стічних вод з умістом забруднюючих речовин у відповідності до лімітів, що встановлюються органами Мінекоресурсів України, та сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища згідно з Порядком та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379, із змінами та доповненнями, унесеними наказами Мінекоресурсів та ДПА України від 27.01.2000р. №24/37 та від 28.02.2001р. №75/76 (далі - Інструкція Мінекоресурсів та ДПА); підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста (далі - місцеві Правила приймання), Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65, зареєстрованих у Мін'юсті України 22.07.1994 за №165/374 (далі - Правила користування), та цієї Інструкції.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, 16.05.2012р. представниками позивача було здійснено відбір стічних вод на підприємстві відповідача за участю представника відповідача.

Проби стічної води були доставлені до Хіміко-бактеріологічної лабораторії об'єднаних очисних споруд КП "ВК "Тепло-водоканал".

За результатами досліджень проб стічних вод встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням ДК складу забруднюючих речовин, що підтверджено протоколами №№11, 12, 13 від 16.05.2011р., у зв'язку з чим на підставі п.п.9.2, 9.6 Правил прийняття стічних вод підприємств до системи каналізації КП «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» відповідачу розрахована додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням ДК складу забруднюючих речовин на загальну суму 96187,93грн.

16.05.2012р. лабораторією відповідача, СОНС ВП «Запорізька АЕС» були проведені паралельні аналізи проб господарсько-побутових стоків УВТК, ТЦ та ДПЧ-22. Результати паралельних аналізів направлені позивачу 2 листом №26-47/13571 від 29.05.2012р. (т.2 а.с.126), що підтверджено реєстром відпрацьованої кореспонденції за 29.05.2012р. по Запорізькій АЕС (т.3, а.с. 5-6).

11.06.2012р. позивач 2, КП "ВК "Тепло-водоканал" супровідним листом № 973/ОУиР від 08.06.2012р. на адресу відповідача направив, зокрема, розрахунки додаткової плати за скид ПДК, Акти відбору проб стічних вод від 16.05.2012р., протоколи якості скиду стічних вод № № 11, 12, 13, Акти за перевищення ПДК на загальну суму 96187,93 грн. (т.1, а.с.21).

Листом вих. № 26-47/15817 від 21.06.2012р. відповідач повідомив позивача-2 про залишення без задоволення вимоги про сплату додаткової плати за скид стічних вод, у зв'язку з тим, що ВП "Запорізька АЕС" своєчасно листом вих. № 26-47/13571 від 29.05.2012р. надав КП "ВК "Тепло-водоканал" результати паралельного аналізу виконаного еколого-хімічною лабораторією СОНС ВП "ЗАЕС", згідно з яким перевищень допустимих концентрацій шкідливих речовин у стічних водах не виявлено, а проведення арбітражного аналізу КП "ВК "Тепло-водоканал" не ініціювало та не узгодило з відповідачем (т.2 а.с.128).

Пунктом 7.7. "Місцевих правил приймання..." встановлено, що при виявленні перевищення ДК забруднень, встановлених Договором або Правилами, Водоканал після завершення аналізу надсилає Підприємству повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднень (листом або телефонограмою) впродовж 15 діб після закінчення аналізу. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК Водоканал надсилає Підприємству претензію, до якої додаються: протокол якості скиду стічних вод розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод, рахунок для оплати за понаднормативний скид забруднень (передаються лише ті документи, які відсутні на Підприємстві).

Згідно з приписами п. 9.2., 9.6. "Місцевих правил приймання...", при перевищенні рівня змісту забруднюючих речовин в стічних водах підприємства, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими Правилами ДК, підприємства зобов'язані провести сплату за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, встановлених разовим аналізом, складає не більше трьох календарних місяців (поточного місяця та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинених підприємством за цей період з даного об'єкту.

Згідно з п. 7.9.16. "Місцевих правил приймання...", паралельний аналіз проби - це аналіз проби, відібраної паралельно з основним, та виконаний підприємством. Паралельний аналіз може бути використаний, як водоканалом, так і підприємством для перевірки та уточнення результатів основного аналізу.

Відповідно до п.п. 7.9.21., 7.9.22. "Місцевих правил приймання...", при відсутності результатів паралельного аналізу або незгоди підприємства з порядком виконання арбітражного аналізу чи застосування його результатів, усі розрахунки виконуються за результатами основного аналізу. У разі розбіжностей результатів основного та паралельного аналізів: до 10% - приймається значення концентрацій основного аналізу; понад 10% - може бути проведений арбітражний аналіз проб.

Пунктом 7.9.10. "Місцевих правил приймання..." визначено, що проба для основного та арбітражного аналізів доставляється в хімічну лабораторію водоканалу для проведення хімічних досліджень. Термін зберігання арбітражної проби з перевищенням ДК складає 20 діб.

Таким чином, останнім днем строку збереження арбітражних проб, відібраних 16.05.2012р., є - 05.06.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, лист № 26-47/13571 від 29.05.2012р. надійшов на адресу КП "ВК "Тепло-водоканал" 06.06.2012р., про що свідчить наданий позивачем-2 суду для огляду Журнал реєстрації вхідних документів КП "ВК "Тепло-водоканал", початий 03.01.2012р., закінчений 21.09.2012р. ( т.3, а.с. 37-41).

Судова колегія погоджується з висновком суду про те, що результати паралельного аналізу зробленого лабораторією відповідача, ВП "Запорізька АЕС" надійшли до позивача - 2 після закінчення строку збереження арбітражної проби, що, в свою чергу, унеможливило проведення арбітражного аналізу. Таким чином, позивачем-2 було обґрунтовано здійснено розрахунок додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації складу забруднюючих речовин на підставі результатів основного аналізу.

Доводи апелянта відносно повноважень для підписання актів контролером Артеменко Є.В. та лаборантом Прачиком О.А., не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до п. 2.2.7. робочої інструкції контролера водопровідно-каналізаційного господарства інспекції по режиму споживання комунальних послуг (чинної станом на день складання акту -16.05.2012р.), в обов'язки контролера входить здійснювати відбір проб води з контрольного колодязю у будь-який час доби самостійно (попередив абонента) або за участю відповідального представника абонента; відповідно до п. 2.1.1. робочої інструкції лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу 3 розряду хіміко-бактеріологічної лабораторії об'єднаних очисних споруд (чинної станом на день складання акту -16.05.2012р.), у роботу лаборанта входить, зокрема, відбір проб та проведення лабораторного контролю за очисткою господарсько-побутових стоків ООС, проведення лабораторного контролю господарсько-побутових стоків ОС "грязной зоны" 1,2 черги ВП ЗАЕС, стічних вод КНМ підприємств міста. Завірені копії вказаних інструкцій містяться в матеріалах справи (т. 3, а.с. 42-62).

Таким чином, контролер Артеменко Є.В. та лаборант Прачик О.А. мали весь обсяг необхідних повноважень для складання та підписання актів відбору проб стічних вод.

Доводи апелянта про те, що прокурор не обґрунтував свого звернення до суду в інтересах держави колегією суддів відхиляються з наступного.

Пунктом 2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановленим законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьої згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до частини першої статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача. Вказана правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно з ч. 1 ст.36-1 цього ж Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійснені нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі 1-1/99 (далі-рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб»єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган», уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 142 Конституції України встановлено, що територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об»єднувати на договірних засадах об»єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби. Там же передбачено, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (далі-Закон) (зі змінами та доповненнями) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Наявність права на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, у органів місцевого самоврядування встановлена п. "б" ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Частиною першою цієї статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо.

Так, згідно з п.п. 1 п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту "б" частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

З матеріалів справи вбачається, прокурор обґрунтовуючи порушення інтересів держави несплатою відповідачем заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень, вказує на те, що Енергодарська міська рада є власником КП "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал", а відповідно до п. 4.2. "Інструкції…" та п. 10.4. "Місцевих правил приймання…" 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень перераховується КП "ВК "Тепло-водоканал" до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений в складі Енергодарського міського бюджету.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстав для залишення позову без розгляду у даній справі згідно п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України немає, а твердження відповідача про те, що прокурором було подано даний позов не в інтересах держави є помилковим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом» м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» м.Енергодар, Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2013р. у справі №5009/4137/12 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.01.2013р. у справі №5009/4137/12- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді

О.А.Марченко

В.М.Татенко

Надрук:.7 прим:1 -у справу; 2-прокурору; 3-4 -позивачам;5 -відповідачу;6 -ДАГС;7-ГС Запоріз. обл.