донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.04.2013 р. справа №5009/4577/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання за участю представників: Лосич Т.С.від позивача:Ніквас В.В. - довіреність від 11.01.2013 року №113/16 від відповідача :не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від25.01.2013 року у справі№ 5009/4577/12 (Суддя: Гончаренко С.А.)за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат», м. Запоріжжядо відповідачаПублічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат», м. Запоріжжяпростягнення завданої матеріальної шкоди в сумі 21206 грн. 05 коп.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» заподіяної матеріальної шкоди в сумі 21206 грн. 05 коп.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький обліяжиркомбінат» задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на користь «Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат» 21206 грн. 05 коп. матеріальної шкоди та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп.
Дане рішення суду мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 року у справі № 5009/4577/12 Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, відповідач зазначає, що вимоги позивача стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» заборгованість у зв'язку із порушенням умов п.4.1. договору від 06.09.2002 року №475 на сумісне утримання та користування під'їзними коліями, наслідком чого, на думку позивача, стався інцидент, а саме, схід з рейок тепловозу ТЕМ-2 №7337 та двох цистерн позивача №№ 50164284, 50626951, який в подальшому був ліквідований коштами Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат», є безпідставними та документально не підтвердженими, оскільки при визначенні причин сходу не було враховано фактичне розташування першої зійшовшої колії (третьої по ходу) колісної пари цистерни №50164284 на відстані 31-го метру від місця сходу, не була визначена та документально непідтверджена швидкість рухомого складу в момент сходу на практично радіальній (закругленій) ділянці руху, не надано документів в підтвердження медичного огляду локомотивної бригади в міському наркологічному диспансері на предмет відсутності або наявності ознак алкогольного сп'яніння, а тому підстави для стягнення з відповідача сум майнової шкоди відсутні.
Крім того, відповідач вказує на те, що при складанні акту від 11.01.2010 року не врахована окрема думка посадової особи відповідача про те, що схід з колії четвертої та п'ятої по ходу рухомого складу цистерн свідчить про розширення колії безпосередньо під час руху і не виключає можливості його розширення внаслідок порушення порядку здійснення цього руху, відстань 31 метр свідчить про наявність у локомотивної бригади можливості уникнути сходу локомотиву.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її безпідставність, та вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Представник позивача у судовому засіданні 17.04.2013 року надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області - без змін.
Представник апелянта в судове засідання 17.04.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2002 року Закрите акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат» (на теперішній час - Публічне акціонерне товариство «Запорізький оліяжиркомбінат») та Відкрите акціонерне товариство «Запорізький абразивний завод» (на теперішній час - Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат») уклали договір на сумісне утримання та користування під'їзними коліями №475 (далі - договір) (а.с. 10).
Відповідно до п. 1.1. договору сторони мають спільно користуватися і здійснювати утримання залізничної під'їзної колії від світлофора М-16 станції Передатна Придніпровської залізниці до хвоста хрестовини стрілочного переводу №4.
Під'їзна колія належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Запорізький абразивний комбінат».
За умовами п. 4.1. договору відповідач несе відповідальність за належний стан колії спільного користування на всьому протязі колії, в тому числі на стрілочних переводах №3 і №4 та здійснює організацію руху на цій дільниці.
Згідно п. 4.3. договору одна із сторін, що порушила або не виконала свої обов'язки за цим договором, відшкодовує іншій стороні понесені збитки в порядку передбаченому діючим законодавством.
11.01.2010 року в 00 год. 30 хвл. При перестановці групи вагоні з 5 навантажених цистерн (вантаж - пальмова олія) з нижньої гілки під'їзної колії на верхню гілку, в районі стрілочного переводу СП №3 стався схід з рейок тепловоза ТЕМ-2 №7337, що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Запорізький оліяжиркомбінат», та двох цистерн №№50164, 50626951, на ділянці під'їзної колії, яка є предметом договору і належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Запорізький абразивний завод».
Відповідна технологічна операція з маневрової роботи тепловоза з вагонами виконувалась на підставі спільної технологічної взаємодії (роботи) під'їзних колій позивача та відповідача, що примикають до станції Передатна Придніпровської залізниці.
У зв'язку із наявним інцидентом 11.01.2010 року складений акт ( а.с. 11-12).
На підставі п. 6.4. Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України 01.04.2011 за №27, зареєстрованого в Мінюсті України 17.06.2011 року за №729/19467 (далі - Положення), була призначена комісія для розслідування даного інциденту за результатами якого 11.01.2010 року встановлено, що причиною сходження тепловоза ТЕМ - 2 №7337 та двох цистерн №№ 50164284, 50626951 стався в результаті розширення колії через кущову гнилість шпал, а також ослаблення зовнішніх клемних болтів кріплення рейок при експлуатації під'їзної колії відповідача
Відповідні порушення викладені в технічному висновку щодо причин сходження з рейок цистерн тепловозу №7337, який підписаний головним ревізором з безпеки руху Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та уповноваженими представниками сторін (а.с. 12).
За приписами п. 6.14 Положення Головним управлінням безпеки руху та екології Державної адміністрації залізничного транспорту України, зроблений висновок, згідно якого, транспортна подія - сходження з рейок тепловозу Тем -2 №7337 та цистерн №№ 50164284, 50626951 кваліфікується як серйозний інцидент, винуватцем якого визнане Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат».
Згідно п. 5.1. Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України, аварійно-відновлювальні роботи при ліквідації наслідків транспортних подій здійснюються відповідно до Інструкції з організації відбудованих робіт при ліквідації наслідків транспортних подій на залізницях України, затвердженої Наказом Міністерства транспорту України від 27.04.2001 року №258, зареєстрованої у міністерстві юстиції 17.05.2001 року за № 422/5613 (далі - Інструкція).
Згідно зазначеній Інструкції при транспортній події на залізничному транспорті негайно, для здійснення аварійно-відновлювальних робіт з ліквідації наслідків транспортної події, викликається відбудований поїзд, за яким закріплена дана дільниця залізниці.
З матеріалів справи вбачається, що аварійно-відновлювальні роботи з ліквідації наслідків транспортної події - підйому вагонів здійснював відновний поїзд №7 Запорізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці.
Після усунення наслідків інциденту, виконавцем - Запорізькою дирекцією залізничних перевезень Державного підприємства «Придніпровська залізниця» позивачу наданий акт виконаних робіт від 14.01.2010 року та рахунок-фактура від 14.01.2010 року №1 на загальну суму 11124 грн. 13 коп. (а.с. 13-14).
Відповідні роботи, позивачем оплачені в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення від 27.01.2010 року №010353 (а.с. 15).
Крім витрат на роботи самого відновного поїзду №7 позивачем сплачені поточні витрати, а саме, залізничний тариф за повернення Відбудованого поїзду, та витрати пов'язані з проїздом відновного поїзду №7 та ремонт вагонів, а саме: залізничний тариф складає в сумі 1463 грн. 64коп., що підтверджується переліком №1201 від 12.01.2010 року та квитанціями про приймання вантажу до перевезення у вагонах неробочого парку №№ 46217361, 46217362, 46217363, 46217364 (а.с. 64-57), маневрова робота складає в сумі 351 грн. 12 коп., роботи з подачі-забирання вагонів в складають в сумі 472 грн. 25 коп., що підтверджується відомостями від 11.01.2010 року №№11010030, 12010034 плати за користування вагонами (а.с. 58-59).
Факти здійснення відновлювальних робіт також підтверджується довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» від 15.01.2013 року (а.с.53).
Крім того, позивачем в повному обсязі сплачені відновлювальні роботи вагонів-цистерн, витрати на їх видачу збирання в загальному розмірі 7134 грн. 72 коп.
Загальна сума понесених витрат позивачем, у зв'язку із сходом локомотиву Тем-2 №7337 та двох цистерн, складає в розмірі 21206 грн. 05 коп., які останній просить стягнути з відповідача у вигляді матеріальної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за заподіяну шкоду передбачено статтею 1166 Цивільного Кодексу України, за якою майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частині 2 статті 11 Цивільного Кодексу України, деліктна відповідальність вимагає для її застосування наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам Закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського Кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також недоодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 Господарського Кодексу України до складу збитків включається вартість втраченого, пошкодженого, або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, недоодержаний прибуток (втрачена вигода).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та шкодою полягає передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.
Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.
В свою чергу відсутність вини у заподіяній шкоді доводиться особою, що вчинила порушення; винна поведінка порушника має місце тоді, якщо він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав його негативні наслідки, бажав їх настання, або коли порушник, передбачаючи настання негативних наслідків, розрахував на їх відведення, чи не передбачав настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.
Таким чином, для настання відповідальності, передбаченою статтею 1166 Цивільного Кодексу України необхідні всі чотири елементи складу правопорушення.
За приписами ст. ст. 33,34 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З матеріалів справи слідує, що позивачем надані докази всіх складових для стягнення з відповідача відповідної суми шкоди, а тому вимоги позивача стягнути з відповідача заявлену суму майнової шкоди є обґрунтованою та доведеною.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процеусуального права та підлягає залишенню в силі.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2013 року по справі №5009/4577/12 - залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2013 року по справі №5009/4577/12 - без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційного господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Судове рішення № 30754462, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 18.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/4577/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: