Рішення № 30752078, 17.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5883/13 17.04.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»доДержавної акціонерної холдингової компанії «Артем»простягнення 20 252,48 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Гаркавенко С.В.від відповідача:Матура О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» про стягнення 20 252,48 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №9377035 від 01.04.2007 р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 20 118,25 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. Крім того, відповідачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 115,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 18,68 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.03.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.04.2013 р.

16.04.2013 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просив припинити провадження у справі у зв'язку із сплатою спірної суми заборгованості у розмірі 20 118,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №887 від 04.04.2013 р. В задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій заперечував у повному обсязі, посилаючись на відсутність його вини у прострочені грошового зобов'язання з огляду важкого фінансового стану підприємства, відсутністю коштів та державного фінансування, а також відсутністю іноземних замовлень та завантаження на виробництві з незалежних від неї обставин.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу просив припинити, в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007 р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладено договір №9377035 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (Додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з п. 9 наявного в матеріалах справи додатку №2 до договору (Порядок розрахунків), споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-7 за адресою: вул. Горького, буд. 29, оформлену постачальником платіжну-вимогу доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснювалося, відповідно до звертання-доручення про укладення Договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 р. - постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками з травня 2012 р. по січень 2013 р., що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами підтверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, проте відповідач грошове зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг за спірний період не виконав у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 20 118,25 грн., що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктам 10 додатку №2 визначено, що споживач щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечує оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА. До 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки та детальний розрахунок заборгованості) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та існування на момент звернення позивачем із позовом до суду заборгованості відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період у розмірі 20 118,25 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі, було погашено суму основної заборгованості у розмірі 20 118,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №887 від 04.04.2013 р.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмір 20 118,25 грн. відсутній, а відтак провадження у справі в даній частині позову підлягає припиненню на підставі п. 1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 115,55 грн. та інфляційних втрат у розмірі 18,58 у період за липень 2012 р. по лютий 2013 р.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк, свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань та він вважається таким, що прострочив, відтак є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

При цьому, наведені позивачем у відзиві на позовну заяву обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання (прострочення) грошового зобов'язання.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку, розмір інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості спожитої теплової енергії становить 17,92 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 0,66 грн. необхідно відмовити оскільки вони обраховані не вірно.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд вважає за можливе задовольнити їх у розмірі визначеному позивачем у розрахунку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 17,92 грн. та 3% річних у розмірі 115,55 грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 20 118,25 грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача із позовом до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (04050, м. Київ, вул. Мечникова, 2/10, код ЄДРПОУ 14307699) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3% річних у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 43 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 20 118,25 грн. припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Куркотова Є.Б.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2013 р.