Рішення № 30752130, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1708/13 08.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»провідшкодування шкоди в порядку регресу,

Судді Ониськів О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Марченко О.В.

Представники сторін:

від позивача: Голяр І.С., за довіреністю,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 17.135,12 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 17.135,12 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2013 порушено провадження у справі № 910/1708/13 та призначено до розгляду на 25.02.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 18.02.2013 розгляд справи було відкладено на 25.03.2013 у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Судове засідання, призначене на 25.03.2013 не відбулось, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталася 22-23 березня 2013 р. у Київській області та м. Києві" від 25.03.2012 № 152-р робочий день 25.03.2013 оголошено вихідним днем.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 справу № 910/1708/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ониськів О.М. (головуюча), Капцова Т.П., Марченко О.В.

Ухвалою суду від 26.03.2013 справи № 910/1708/13 було прийнято до свого провадження зазначеною колегією суддів та призначено на 08.04.2013.

Відповідачем через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі і просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач обґрунтував свої заперечення тим, що позивачем не подано до суду висновку спеціаліста автотоварознавця або звіту експерта про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу.

У судовому засіданні 08.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» (далі - страхувальник) 31.10.2008 було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 7232 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Хонда», державний номер АА 6839 ВО, який передано у лізинг компанії «Філіп Морріс Україна».

В місті Києві 19.12.2008 по вул. Глибочицькій, 101 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Вольво» державний номер АА 5828 ЕН, який перебував під керуванням Сулика Юрія Ярославовича, та транспортного засобу марки «Хонда» державний номер АА 6839 ВО, який перебував під керуванням Біленького Володимира Костянтиновича.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Хонда» державний номер АА 6839 ВО.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.02.2009 у справі № 3-677/09 Сулика Юрія Ярославовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику ДТЗ № 17/02 від 17.02.2009, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику автомобіля марки «Хонда» державний номер АА 6839 ВО, склала 15.137,05 грн. Наведеним спростовуються доводи відповідача про відсутність у матеріалах справи висновку спеціаліста автотоварознавця або звіту експерта, яким визначено вартість матеріального забитку.

Згідно пояснень позивача, ДТП відповідно до Договору, укладеного між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 1200 від 08.04.2009 про виплату страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 17.135,12грн.

Відповідно до угоди про проведення заліку взаємних однорідних вимог № б/н від 30.03.2009 та додатку 2 до угоди, укладеної між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТА», позивачем було виплачено лізингоодержувачу - компанії «Філіп Морріс Україна» страхове відшкодування у розмірі 17.135,12 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «Вольво» державний номер АА 5828 ЕН, застраховано у відповідача згідно полісу № ВА/3601831, страхувальником за яким є Кузнецов Сергій Олександрович, що підтверджується копією полісу № ВА/3601831, доданою відповідачем до матеріалів справи.

З метою з'ясування законності керування Суликом Юрієм Ярославовичем вищезазначеним транспортним засобом, за клопотанням позивача, судом було скеровано запит до Відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 25.02.2013, в якому суд просив надати інформацію про те, чи складався протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП на водія Сулика Юрія Ярославовича, який керував транспортним засобом «Вольво» державний номер АА 5828 ЕН.

У відповідь на запит від Відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві надійшов лист № 59/вх3387 від 15.03.2013, згідно з яким вказану документацію, яка зазначена в запиті, знищено.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив суд, що протокол на Сулика Юрія Ярославовича за ст. 126 КпАП України не складався, що підтверджуєть постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.02.2009 у справі № 3-677/09, згідно з якою відсутні відомості про незаконність керування Суликом Юрієм Ярославовичем транспорним засобом «Вольво» державний номер АА 5828 ЕН. Доказів зворотнього відповідачем до суду не надано.

З заявою від 09.12.2011 № 4395/0/17-11 позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 17.135,12 грн. Відповідач відповіді на звернення не надав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Таким чином, особами, відповідальним за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позивачу підлягають відшкодуванню витрати пов'язані саме з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що розмір суми, яка має бути стягнута з відповідача становить 15.137,05 грн., відповідно до висновку спеціаліста авто товарознавчого дослідження, по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику ДТЗ № 17/02 від 17.02.2009.

Саме цю суму суд вважає такою, що належним чином доведена, оскільки висновок складений суб'єктом оціночної діяльності згідно вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та складає суму заподіяного власнику транспортного засобу матеріального збитку.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3601831, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 35.000,00 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) страхове відшкодування в розмірі 15.137 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.519 (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 88 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.04.2013.

Судді Ониськів О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Марченко О.В.