номер провадження справи 34/18/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.13 Справа № 908/712/13-г
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.
За участю представників: від позивача - Долготер О.В., довіреність № 31/27 від 03.01.2013 р.; від відповідача - ОСОБА_2 - особисто.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/712/13-г
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району (юрид.адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; факт.адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а, скорочено Концерн «МТМ»)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69076, АДРЕСА_1, скорочено ФОП ОСОБА_2)
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району заявлено позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100897 від 01.10.2008 р. у розмірі 21253,01 грн., пені у розмірі 721,87 грн., 3% річних у розмірі 201,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100897 від 01.10.2008 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 21253,01 грн. за період з березня 2012 р. по квітень 2012 р. та з жовтня 2012 р. по січень 2013 р. Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення 721,87 грн. - пені та 201,08 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Концерн «МТМ» посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, умови договору, Закону України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, ст.ст. 1, 2, 54 - 57, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/712/13-г, якій присвоєно номер провадження 34/18/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.03.2013 р.
27.03.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він зазначає, що відповідач 28.02.2012 р., 07.03.2013 р. та 22.03.2013 р. частково сплатив суму основного боргу в розмірі 9000 грн., тому просить стягнути з відповідача 13253,01 грн. - основного боргу за теплову енергію, 721,87 грн. - пені, 201,08 грн. - 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 10.04.2013 р.
10.04.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він зазначає, що відповідач 28.02.2012 р., 07.03.2013 р., 22.03.2013 р. та 29.03.2013 р. частково сплатив суму основного боргу в розмірі 11000 грн., тому просить стягнути з відповідача 10253,01 грн. - основного боргу за теплову енергію, 721,87 грн. - пені, 201,08 грн. - 3 % річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, відповіла на поставлені судом питання.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, відзиву на позовну заяву не надав, відповів на поставлені судом питання.
За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2008 року між Концерном «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району (теплопостачальна організація) та ФОП ОСОБА_2 (споживач) укладено договір № 100897 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір № 100897).
Згідно п. 1.1. вказаного договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 100897).
Відповідно до звертання-доручення від 01.10.2008 р. теплова енергія відпускалась на орендоване вбудоване нежитлове приміщення першого поверху по вул. Щаслива, 5 (а.с. 17).
Розділом 10 договору № 100897 встановлено термін дії договору: з 01 жовтня 2008 року до 01 жовтня 2009 року.
Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10. 2. договору № 100897).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору, відповідно до вимог чинного законодавства, не заявила про його розірвання (п. 10.4. договору № 100897).
Доказів припинення дії договору № 100897 сторонами не надано.
Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 23977,81 грн. за період з березня 2012 р. по квітень 2012 р. та з жовтня 2012 р. по січень 2013 р. включно, яку відповідач оплатив частково.
09.01.2013 р. відповідачем було оплачено 3000 грн. та 29.01.2013 р. оплачено 2000 грн. за договором № 100897, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 58, 59).
З пояснень позивача вбачається, що суму у розмірі 2275,20 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості, яка виникла до березня 2012 р., а залишок 724,80 грн., в рахунок погашення частини березня 2012 р. Суму у розмірі 2000 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості за березень 2012 р.
Таким чином, відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості за договором № 100897 за спірний період у розмірі 2724,80 грн., тому у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 21 253,01 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.
Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.
Сторони в договорі № 100897 встановили наступний порядок розрахунків.
Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі, згідно п.6.3. договору № 100897 .
Споживач зобов'язаний, на підставі п. 6.4. договору № 100897, до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
На виконання п. 6.7. договору № 100897 позивач відправив на адресу відповідача рахунки та акти виконаних робіт за спірний період, згідно реєстрів розісланих повідомлень (а.с.34-39).
Споживач, згідно п. 6.7.1. договору № 100897, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
Відповідно до п. 6.7.2. договору № 100897, у разі неотримання теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Відповідачем підписано акти приймання - передачі за березень 2012 р., квітень 2012 р. та жовтень 2012 р.
Відповідач всупереч умовам договору не підписав акт приймання - передачі за листопад 2012 р., грудень 2012 р., січень 2013 р., доказів висунення заперечень теплопостачальній організації не надав, відповідно вказані акти є погодженими.
Відповідно до п./п. 3.2.6. договору № 100897 споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідач свої зобов'язання за договором № 100897 своєчасно не виконав. Станом на дату подання позову основний борг у ФОП ОСОБА_2 складав 21253,01 грн. Вказаний борг було погашено частково після подання позовної заяви у розмірі 13 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 22.03.2013 р. на суму 3000 грн., банківською випискою від 28.02.2013 р. на суму 2000 грн., банківською випискою від 07.03.2013 р. на суму 4000 грн., банківською випискою від 29.03.2013 р. на суму 2000 грн. та квитанцією № к16/4/84 від 04.04.2013 р. на суму 2000 грн. (а.с. 72-75, 79).
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З урахуванням вищезазначеного, заяви позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу не приймаються, оскільки провадження в цій частині слід припинити.
Таким чином, провадження у справі № 908/712/13-г в частині стягнення 13000 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Отже, за відповідачем залишилась заборгованість у розмірі 8253,01 грн., тому стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 8253,01 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 721,87 грн. пені за період: з 21.04.2012 р. по 22.02.2013 р.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору № 100897, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивачем при нарахуванні пені за період з 21.04.2012 р. по 20.10.2012 р. та з 21.05.2012 р. по 19.11.2012 р. взято кількість днів прострочки - 183 дні, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, судом встановлено, що правильною сумою нарахування пені є 719,26 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 201,08 грн. - 3 % річних за період: з 21.04.2012 р. по 22.02.2013 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що правильною сумою до стягнення є 201,07 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
В частині стягнення 13000 (тринадцять тисяч) грн. основного боргу провадження по справі № 908/712/13-г припинити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ідентифікаційний код: 32121458) 8 253 (вісім тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 01 коп. основного боргу, 201 (двісті одна) грн. 07 коп. 3 % річних, 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 26 коп. пені, 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 30 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.04.2013 р.
Суддя А.О. Науменко
Судове рішення № 30749851, Господарський суд Запорізької області було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/712/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: