Ухвала суду № 30742430, 10.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 26674/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Святецького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001202302/0 від 30 травня 2006 року, -

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001202302/0 від 30 травня 2006 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001202302/0 від 30 травня 2006 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Калуська об'єднана державна податкова інспекція оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що при поданні позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001202302/0 від 30.05.2006р. позивач пропустив встановлений процесуальним законодавством строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з вимогами, викладеними в позовній заяві, позивач вважає, що вказаний позов поданий в межах передбаченого чинним законодавством строку позовної давності. При цьому свою позицію обґрунтовує тим, що згідно п.1 ст. 99 КАС України, загальний строк звернення до адміністративного суду становить один рік. Однак, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. В той же час, ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для вирішення питань щодо відшкодування, у випадках, передбачених податковими законами, сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) встановлений 3-річний (1095 дня) строк позовної давності. В тому числі і на відшкодування ПДВ, яке передбачене п.п.7.7. п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки, податкове повідомлення-рішення № 0001202302/0 прийнято 30.05.2006 р. та отримано ТзОВ «Карпатнафтохім» 30 травня 2006 року, то строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення закінчився 30 травня 2007 року.

Калуська ОДПІ вважає, безпідставним посилання позивача на ст. 15 Закону України «Пре порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для визначення 3-річного (1095 дня) строку позовної давності для пред'явлення позову.

Виходячи з аналізу норми пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та частини 3 ст. 105 КАС України апелянт вважає, що вони стосуються вимоги, передбаченої п.2 ч.3 ст. 105 КАС України - зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, а саме повернути надміру сплачені або невідшкодовані податки і збори (обов'язкові платежі).

В той же час, позовна вимога ТзОВ «Карпатнафтохім» стосується іншого предмету позову, передбаченого п.1 ч.3 ст. 105 КАС України - скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а саме визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області № 0001202302/0 від 30.05.2006 р. Тому норми статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Крім того, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до підпункту 7.7.4. цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Таким чином, норми Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюють відмінні (інші) від встановлених пунктом 15.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» граничні строки для подання заяв на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Крім того апелянт зазначає, що в результаті проведеної працівниками Калуської ОДПІ позапланової виїзної документальної перевірки достовірності нарахувань бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Карпатнафтохім» за лютий 2006р. складено акт № 409/23-2/33129683 від 24.05.2006 року, відповідно до якого встановлено порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005р. №213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. №702/10982, в результаті чого платником завищено бюджетне відшкодування з ПДВ на 3 722 568 грн. На підставі висновків, наведених в акті перевірки, податковою інспекцією винесене спірне податкове повідомлення-рішення № 0001202302/0 від 30.05.2006 року, згідно якого виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2006р. в розмірі 3 722 568 грн.

Як встановлено під час розгляду справи в суді, а також підтверджено актом вказаної вище перевірки, ТзОВ «Карпатнафтохім» 20.03.2006 року за вх. № 4112 подано до Калуської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006р. та Розрахунок суми бюджетного відшкодування за лютий 2006р., згідно з якими визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 10 745 359 грн. Згідно Порядку в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування передбачено відображати суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. При цьому, перевіркою встановлено, що згідно з представленими до перевірки журналами-ордерами по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» та платіжними документами, а також реєстрами отриманих податкових накладних за січень 2006р., ТзОВ «Карпатнафтохім» в січні 2006р. оплачено податок на додану вартість, який віднесено до складу податкового кредиту даного податкового періоду в сумі 7 022 791 грн.

Позиція Калуської ОДПІ полягає в тому, що формулювання рядку №3 розрахунку суми бюджетного відшкодування відповідає положенням п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 цього Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Виходячи з аналізу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Крім того, під терміном «попередній податковий період» по декларації за лютий 2006р. звітним місяцем виступає лютий, а попереднім - січень 2006р., оскільки згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 згаданого Закону податковим періодом є один календарний місяць.

Таким чином, в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за лютий 2006р. ТзОВ «Карпатнафтохім» повинно було відобразити суму податкового кредиту попереднього податкового періоду - січня 2006р., фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (січні 2006р.) постачальникам таких товарів в розмірі 7 022 791 грн.

Сума податку на додану вартість в розмірі 3 722 568 грн. не приймала участі у формувань: від'ємного значення попереднього податкового періоду, що суперечить положенням підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та умові бюджетного відшкодування, і як наслідок не бере участі в розрахунку бюджетного відшкодування, задекларованого у лютому 2006р., оскільки встановлено розбіжність між податковими періодами: періодом проведеної грошової оплати постачальнику та періодом формування накладної, що відповідно призвело до завищення розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2006 р.

З огляду на визначення, що містяться у п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» про те, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, законодавцем передбачено дві невід'ємні складові для отримання бюджетного відшкодування - це фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та розрахунок від'ємного значення, частина якого і підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, ТзОВ «Карпатнафтохім» при формуванні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2006р. не дотримано вимог ст.ст. 1 та 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2006 року на 3 722 568 грн.

Крім того, судом, при прийнятті постанови не врахованого того, що згідно картки особового рахунку ТзОВ «Карпатнафтохім», яка ведеться в Калуській ОДПІ, ТзОВ «Карпатнафтохім» відшкодовано на р/р 10 083 865 грн., а також зменшено переплату (зменшено суму бюджетного відшкодування) згідно уточнюючого розрахунку, поданого ТзОВ «Карпатнафтохім» 31.10,2007р, на суму 661 493 грн.

На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість - на рахунок платника у банку за лютий 2006 року та складено акт №409/23-2/33129683 від 24.05.2006 року, згідно якого позивачем порушено п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001202302/0 від 30 травня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, так як на думку контролюючого органу відбулось завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі за лютий 2006 року на 3722568,00 грн.

Відповідно до висновків податкового органу причиною вищезгаданого завищення було віднесення ТзОВ «Карпатнафтохім» до рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишку від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувався підприємством у попередніх періодах.

Постановляючи рішення суд першої інстанції вірно врахував, що згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.2 ст.7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тому суд першої інстанції правильно вважав, що визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Закон не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду. Крім того, за визначенням наведеної вище норми, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, обмеженого частиною такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів(послуг), також включається до складу податкового кредиту, і є податковим кредитом наступного податкового періоду. Отже залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, буде переходити до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, і підлягає відшкодуванню після фактичної сплати податку отримувачем товарів. За таких обставин, є безпідставним твердження відповідача, щодо того, що суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до відшкодування за лютий 2006 року не приймали участі у формуванні від'ємного значення за попередній податковий період, що суперечить положенням підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Факти придбання відповідних послуг та товарів позивачем у попередніх податкових періодах, що передували лютому 2006 року та сплата податку на додану вартість в суді першої інстанції не заперечувався відповідачем, та відображено в акті перевірки №409/23-2/33129683 від 24.05.2006 року і у письмовому запереченні проти адміністративного позову, що міститься в матеріалах справи.

Крім того суд першої інстанції, з чим погодилась колегія суддів, правильно зазначив, що твердження відповідача, про що зазначено і в апеляційній скарзі, про повний розрахунок з позивачем по заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за лютий 2006 року, з врахуванням поданої ТзОВ «Карпатнафтохім» 31.10.2007 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, не заслуговують н а увагу, бо предметом спору є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0001202302/0 від 30 травня 2006 року щодо зменшення сум податкового відшкодування, а не стягнення вказаних сум, а отже вказана обставина не є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень та задоволення апеляційної скарги.

Крім того даючи оцінку твердженням позивача про застосування наслідків пропуску строків звернення до суду встановлених ст. 99 КАС України та передбачених ст. 100 КАС України, то суд першої інстанції правильно вказав, що згідно ч. 2 ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Спірне повідомлення-рішення №0001202302/0 прийнято 30 травня 2006 року та одержане ТзОВ «Карпатнафтохім» 06 червня 2006 року. За результатами оскарження в адміністративному порядку податковим органом 04 липня 2006 року прийнято рішення №9503/10/25-019 (одержане відповідачем 07.07.200б року), яким залишено без змін повідомлення-рішення №0001202302/0 від 30.05.2006 року. 24 липня 2006 року позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001202302/0 і ухвалою господарського суду Івано-Франківської області по справі №А-9/172 від 25.07.2006 року відкрито провадження у справі. За результатами перегляду судового рішення у вказаній справі в порядку апеляційного та касаційного провадження ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2008 року справу направлено на новий розгляд суду першої інстанції. 28 січня 2009 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №2-а-4976/08/0970 позовну заяву залишено без розгляду. У відповідності до статті 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. З огляду на це, враховуючи тривалий час перебування на розгляді судів першої, апеляційної та касаційної інстанції позовної заяви ТзОВ «Карпатнафтохім» щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001202302/0 від 30.05.2006 року, а також право надане позивачу ч. 3 ст. 155 КАС України, суд першої інстанції підставно вважав причину пропущення строку звернення до суду поважною.

Враховуючи вище наведене суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі № 2а-1605/09/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

В.Я.Святецький