Рішення № 30741516, 27.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2013 р. Справа № 19/037-12

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1. Міністерства фінансів України, м. Київ;

2. Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»,

м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр»,

с. Плесецьке Васильківського району Київської області;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA, м. Прага;

про стягнення 826320,23 доларів США та 555218,00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Представники:

від прокуратури: Галась О.М. (посвідчення № 007165 від 02.10.2012 р.);

від позивача 1: Онашко Є.М. (довіреність № 31-15030-02/14 від 08.05.2012 р.);

від позивача 2: Мельник М.А. (довіреність № 403 від 31.05.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі: Міністерства фінансів України (надалі - позивач 1) та Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (надалі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» (надалі - відповідач) про стягнення 826320,23 доларів США та 555218,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» був укладений Договір про надання гарантії № 91 від 12.12.2005 року. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» надало АLТА гарантію платежу № 91 від 12.12.2005 року, відповідно до якої взяло на себе безвідкличні зобов'язання виплатити бенефіціару суми, згідно встановленого графіку. Вимоги CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA, який є правонаступником АLТА, щодо оплати чергових платежів за контрактом, були виконані Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк». Про виконання своїх зобов'язань за Договором № 91 від 12.12.2005 року перед CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» відповідними листами-вимогами. Проте, в порушення вимог Договору про надання гарантії № 91 від 12.12.2005 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» не виконало перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» своїх зобов'язань по поверненню сплачених коштів, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за гарантією в розмірі 826320,23 доларів США та заборгованість по несплаченій комісійній винагороді за обслуговування гарантії в розмірі 52966,42 грн. У зв'язку з наявністю зазначених заборгованостей позивачі просять стягнути з відповідача також 13663,01 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії за обслуговування гарантії та 488588,57 грн. - пені за несвоєчасне відшкодування грошових коштів по гарантії.

Крім того, звернувшись з даним позовом в інтересах держави прокурор зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 567 від 10.06.2009 року «Про капіталізацію публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»та Постанови Кабінету Міністрів України № 342 від 04.04.2011 року «Про додаткову капіталізацію публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» частка держави в статутному капіталі банку становить 92,9998%. Несплата відповідачем вказаної вище заборгованості за договором про надання гарантії, комісійної винагороди за обслуговування гарантії та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань завдає шкоди державним інтересам, що має негативний вплив на рівень соціальних та економічних показників розвитку країни в цілому.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26 червня 2012 року було порушено провадження у справі № 19/037-12 та призначено її розгляд на 16 липня 2012 року.

Представники сторін у судове засідання 16 липня 2012 року з'явились, проте витребувані документи не надали, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 30 липня 2012 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 30 липня 2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 6 серпня 2012 року.

06.08.2012 р. відповідач подав заперечення на позов та витребувані докази.

При розгляді справи в судовому засіданні 6 серпня 2012 року виникла необхідність витребувати у представників сторін додаткові докази, що мають значення для вирішення спору по суті, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 15 серпня 2012 року.

15.08.2012 р. відповідач подав додаткові заперечення на позов та докази.

Проте, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 6 серпня 2012 року Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» не були виконані в повному обсязі, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 3 вересня 2012 року.

03.09.2012 року до початку розгляду справи через канцелярію господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи - CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA.

З метою з'ясування усього кола обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, враховуючи, що дане рішення може вплинути на права та обов'язки CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA, який не є учасником судового процесу, суд задовольнив клопотання відповідача та залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA.

При цьому, порядок вручення третій особі судових документів регламентується Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (дата приєднання Україною 19.10.2000 року). Пунктом а) ст. 10 вказаної Конвенції визначено, що якщо запитувана Держава не заперечує, Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Водночас, пункт b) частини другої ст. 15 Конвенції визначає, що термін для направлення документа має бути достатній для даної справи і становить щонайменше шість місяців.

Врахувавши, що юридична особа за законодавством Чеської Республіки є третьою особою, а не стороною у справі, тобто позивачем або відповідачем, суд застосував до порядку вручення третій особі судових документів положення пункту а) ст. 10 та пункту b) частини другої ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, і направив CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA ухвалу безпосередньо поштою, врахувавши встановлений термін для направлення ухвали шість місяців, у зв'язку з чим розгляд справи був призначений на 4 березня 2013 року.

В судове засідання, яке відбулось 4 березня 2013 року, представники позивача 1, відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, в судове засідання, яке відбулось 4 березня 2013 року, також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 03.09.2012 року не виконав.

Ухвалою від 4 березня 2013 року суд відклав розгляд справи на 27 березня 2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутні в судовому засіданні 27 березня 2013 року представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у позові.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання, яке відбулось 27 березня 2013 року, повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача та третьої особи суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача та третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2005 р. між відповідачем (за договором - замовник) та акціонерним товариством «ALTA» (м. Брно, Чехія) (за договором - постачальник) було укладено Контракт № ОС4/ПР/040 на поставку технологічного обладнання з переробки каменю, з відстрочкою платежу та під гарантію АБ «Укргазбанк».

12.12.2005 р. між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (за договором - гарант) та товариством з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» (за договором - принципал), був укладений Договір про надання гарантії № 91.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання гарантії, гарант зобов'язується надати гарантію (гарантію платежу № 91 за контрактом № OS4/PR/040 dated 25 May 2005) ALTA, a.s. (далі - бенефіціар), за умовами якої гарант приймає на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність з принципалом за належне виконання принципалом умов Контракту № ОС4/ПР/040 від 25 травня 2005 р., укладеного між принципалом та бенефіціаром, предметом якого є поставка та купівля технологічного обладнання у вигляді технологічної лінії по переробці каменю та кар'єрної техніки «Caterpillar». Обєм відповідальності гаранта не буде перевищувати 1410530,85 доларів США.

Пунктом 1.2 договору про надання гарантії передбачено, що згідно умов гарантії гарант буде нести перед бенефіціаром солідарну відповідальність за невиконання принципалом зобов'язань за контрактом з об'ємом відповідальності згідно з п. 1.1 цього договору.

12.012.2005 р. позивач 2 надав акціонерному товариству «ALTA, a.s.» гарантію платежу №91 за контрактом № OS4/PR/040 dated 25 May 2005). При цьому, умовами гарантії було передбачено, що дана гарантія може бути відступлена на користь - CESKOSLOVENSKA OBCHODNI BANKA.

В подальшому до умов договору про надання гарантії були внесені зміни та доповнення. № 1 від 14.12.2005 р., № 2 від 30.12.2005 р., № 3 від 04.01.2006 р., № 4 від 31.01.2006 р., № 5 від 02.02.2006 р., № 6 від 28.02.2006 р., № 7 від 05.04.2007 р., № 8 від 29.09.2008 р., № 9 від 31.03.2009 р., № 10 від 24.11.2009 р.

Так, зі змінами та доповненнями від 24 листопада 2009, внесеними до гарантії платежу №91 від 12 грудня 2005 року, АБ «Укргазбанк» взяв на себе безвідкличні зобов'язання виплатити бенефіціару суми, згідно встановленого графіку, загальний розмір яких не перевищує 860960,93 дол. США по зобов'язанням ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» перед АО «Чехословацький торговий банк» за контрактом № ОС4/ПР/040 від 25.05.2005 р.

29.10.2010 р., 28.07.2011 р. та 26.09.2011 р. АБ «Укргазбанк» за допомогою міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT було отримано вимоги АО «Чехословацький торговий банк», що є правонаступником ALTA, a.s., про оплату чергових платежів за контрактом № ОС4/ПР/040 від 25.05.2005 р.

Відповідно до умов договору про надання гарантії, АБ «Укргазбанк» були сплачені 26.11.2010 р. - 394526,05 дол. США, 16.08.2011р. - 217669,58 дол. США та 13.10.2011 р. - 214124,60 дол. США, що підтверджується випискою з рахунку № 354850220560.840 за період з 12.12.2005 р. по 23.12.2011 р.

Відповідно до п. 1.4. договору про надання гарантії, гарант має право на зворотну вимогу до принципала для відшкодування будь-яких понесених витрат, включаючи витрати, не передбачені договором, пов'язаних з виконанням гарантії.

У відповідності до п. 3.3 договору про надання гарантії принципал зобов'язаний протягом одного календарного дня відшкодувати гаранту за його першою письмовою вимогою всю суму грошових коштів, які гарант сплатив бенефіціару на підставі гарантії у відповідності до п. 1.1 - п. 1.5 цього договору.

Пунктом 6.1. договору про надання гарантії встановлено, що у разі виконання зобов'язання перед бенефіціаром, гарант набуває право зворотної вимоги до принципала в розмірі виконаного зобов'язання. Принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту видатки, понесені в зв'язку з виконанням гарантії, протягом одного банківського дня з дати отримання відповідної вимоги гаранта.

02.12.2010 р., у зв'язку із виконанням АБ «Укргазбанк» своїх зобов'язань за договором гарантії, а саме, сплатою 26.11.2010 р. на користь АО «Чехословацький торговий банк» грошових коштів у сумі 394 526,05 дол. США, на адресу ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» була направлена вимога про відшкодування банку сплачених ним грошових коштів.

Крім того, 20.01.2012 р. позивач 2 звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 511/2012 відшкодувати сплачені банком на користь бенефіціара кошти в сумі 826320,23 дол. США. Дана вимога була отримана відповідачем 27.01.2012 р.

Проте, відповідач вимоги позивача 2 залишив без відповіді та задоволення.

Частина перша статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Статтею 562 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 2 виконав свої зобов'язання перед кредитором за вимогами, направленими у строк до закінчення строку дії гарантії, тобто до 07 жовтня 2011 року.

Отже, згідно з приписами ст. 569 Цивільного кодексу України, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Таким чином, в силу ст. 569 Цивільного кодексу України та умов договору про надання гарантії, АБ «Укргазбанк» набув право на зворотну вимогу до ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» у межах суми, сплаченої ним АО «Чехословацький торговий банк», тобто в розмірі 826320,23 дол. США.

Одночасно, пунктом 5.1 договору про надання гарантії зі змінами та доповненнями № 1 від 14 грудня 2005 року передбачено, що принципал зобов'язаний в строк не пізніше 30 грудня 2005 року оплатити гаранту комісійну винагороду за надання гарантії в розмірі 3 % від суми, на яку видається гарантія, визначеної в п. 1.1 даного договору, що становить по курсу НБУ на день підписання даного договору 213695,42 грн.

Також, відповідно до п. 5.2 договору про надання гарантії, принципал, починаючи з 11 грудня 2006 року, зобов'язаний щомісячно сплачувати гаранту комісійну винагороду за обслуговування гарантії в розмірі 2 % річних від суми, визначеної в п. 1.1 даного договору, не пізніше останнього банківського дня місяця. Сплату здійснювати в українських гривнях, по курсу НБУ на дату здійснення платежу на рахунок № 3578053 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідно до ст. 567 Цивільного кодексу України, гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Станом на 23.01.2012 р. заборгованість ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» перед АБ «Укргазбанк» по несплаченій комісійній винагороді за обслуговування гарантії складає 52966,42 грн.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів відшкодування позивачу 2 суми виплаченої гарантії в розмірі 826320,23 дол. США та не надано доказів сплати комісійній винагороді за обслуговування гарантії, що складає 52966,42 грн.

Таким чином, на день розгляду справи фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем 2 за Договором про надання гарантії № 91 від 12.12.2005 р. становить 826320,23 дол. США та 52996,42 грн., а отже, судом позовні вимоги в цій частині визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання гарантії, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 13663,01 грн., нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за обслуговування гарантії, та 488588,57 грн. - пені за несвоєчасне відшкодування коштів по гарантії.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 4.1. договору, за невиконання або неналежне виконання умов п.п. 3.2., 3.3., 5.1., 5.2., 5.3. договору принципал сплачує на користь гаранта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки виконання зобов'язання, обчислену від суми невиконаного зобов'язання за кожен день простроки виконання зобов'язань. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовляються, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання згідно п.п. 3.2., 3.3., 5.1. договору припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та , платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, як вбачається з умов п. 4.1. договору, сторони передбачили нарахування пені за прострочку виконання зобов'язань протягом одного року.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її, згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви, який є арифметично вірним.

Таким чином, виходячи з викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» (08622, Київська область, Васильківський район, с. Плесецьке, гранкар'єр; код ЄДРПОУ 03577160) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) 826320 (вісімсот двадцять шість тисяч триста двадцять) доларів 23 центи США, що по курсу НБУ становить 6602298 (шість мільйонів шістсот дві тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 64 коп. - заборгованості за гарантією; 52996 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 42 коп. - заборгованості по несплаченій комісійній винагороді за обслуговування гарантії; 13663 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 01 коп. - пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за обслуговування гарантії; 488588 (чотириста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 57 коп. - пені за несвоєчасне повернення грошових коштів по гарантії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» (08622, Київська область, Васильківський район, с. Плесецьке, гранкар'єр; код ЄДРПОУ 03577160) в доход Державного бюджету України 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.04.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.