Ухвала суду № 30737931, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/73692/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобудсервіс" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтобудсервіс" (далі - ТОВ "Шахтобудсервіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська (далі - ДПІ в Артемівському районі м. Луганська) в якому просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року позов ТОВ "Шахтобудсервіс" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська №0000472300 від 04.07.2011 року про збільшення ТОВ "Шахтобудсервіс" грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 47992,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11998,00 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ в Артемівському районі м. Луганська подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Шахтобудсервіс" у задоволені позову.

ТОВ "Шахтобудсервіс" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ТОВ "Шахтобудсервіс" 09.01.2011 року надіслано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, у якій задекларовано податкові зобов'язання на суму 68275,00 грн. та податковий кредит у розмірі 64860,00 грн.

ДПІ в Артемівському районі м. Луганська 16.06.2011 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Альянсмашагротранс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 16.06.2011 року №280/23-00/30516658.

В акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ «Шахтобудсервіс» незаконно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів по операціям із придбання товарів у ПП «Альянсмашагротранс», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 47992,00 грн., у зв'язку з тим, що ТОВ «Шахтобудсервіс» не надано доказів використання обладнання, отриманого від ПП «Альянсмашагротранс» у господарській діяльності та документи, що підтверджують отримання даного обладнання.

На підставі в акту перевірки ДПІ в Артемівському районі м. Луганська винесено податкове повідомлення-рішення №0000472300 від 04.07.2011 року, яким ТОВ «Шахтобудсервіс» визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 47992,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 11998,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.11.2010 року між ПП «Альянсмашагротранс» та ТОВ «Шахтобудсервіс» укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є обладнання на загальну суму 287952,00 грн. На підтвердження виконання зазначеного договору надано видаткову накладну №ат-31211 від 03.12.2010 року та податкову накладну від 03.12.2010 року, з яких вбачається, що ТОВ «Шахтобудсервіс» отримало від ПП «Альянсмашагротранс» двухголовочний п/автоматичний станок для зварювання ПВХ профілю, п/автоматичний станок для фрезеровки водовідливних полів, п/автомат для різки штапиків, лінію для виробництва склопакетів з пресом загальною вартістю 239960,00 грн., ПДВ - 47992,00 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що видаткові накладні відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Також суди попередніх інстанцій зазначили, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагентів позивача - не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Крім того, судами попередніх інстанцій зроблено висновок про зв'язок витрат по придбанню робіт та послуг за вказаними договорами із його господарською діяльністю та фактичне використання отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суди попередніх інстанцій зазначили, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» є безпідставними, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зроблено висновок, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська №0000472300 від 04.07.2011 року про збільшення ТОВ "Шахтобудсервіс" грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 47992,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11998,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров