Ухвала суду № 30737907, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/41479/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року у справі за позовом Державного сільськогосподарського науково-виробничого підприємства "Експериментальна база "Дачна" селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Державне сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Експериментальна база "Дачна" селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (далі - Державне СГ НВП "Експериментальна база "Дачна" СГІ - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (далі - ДПІ у Біляївському районі) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року позов Державного СГ НВП "Експериментальна база "Дачна" СГІ - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі №0001032301/0 від 21.04.2006 року у в частині суми податкового зобов'язання, а саме: основного платежу в сумі 24530, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкції в сумі 49060, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Біляївському районі залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Біляївському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Державному СГ НВП "Експериментальна база "Дачна" СГІ - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення у задоволені позову.

Державне СГ НВП "Експериментальна база "Дачна" СГІ - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Біляївському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Біляївському районі була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного СГ НВП "Експериментальна база "Дачна" СГІ - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за період з 05 травня 2004 року по 31 грудня 2005 року. За результатами перевірки був складений акт від 12 квітня 2006 року №145/23-1008/32539624.

На підставі акту перевірки ДПІ у Біляївському районі було прийнято податкове повідомлення -рішення №0001032301/0 від 21 квітня 2006 року на суму податкового зобов'язання в розмірі 37130, 00 грн. та вказаним податковим повідомленням - рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в порядку пп. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несплату авансових внесків в сумі 49060, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році. Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 року №50 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2005 року №157) затверджений Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету України, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого ДПА.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне СГ НВП "Експериментальна база "Дачна" СГІ - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за організаційно-правовою формою господарювання є державне підприємство, тому на це підприємство розповсюджується обов'язок щодо сплати частини чистого прибутку, відповідно до ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 року №50.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки зафіксовані порушення позивача при складанні у 1 кварталі 2005 року звіту про фінансові результати за формою №2, які привели до заниження частини прибутку за 1 квартал, ІІ півріччя, 9 місяців та рік 2005 на суму 84,0 тис. грн. У зв'язку з чим підприємству донараховано частину прибутку у розмірі 15% від чистого прибутку за січень, лютий 2005 року та 50 % за березень 2005 року, а саме: за січень місяць чистий прибуток складає 28 тис. грн., за лютий місяць - 28 тис. грн., за березень місяць - 28,0 тис. грн., та приведений розрахунок відрахування частини прибутку складає: за січень-лютий місяці 2005 року 28,0+28,0= 56,0* 15 % = 8, 4 тис. грн., та за березень місяць 2005 року -28, 0* 50 % = 4, 2 тис. грн., разом належить до сплати до бюджету за 1 квартал 2005 року частина прибутку в сумі 12,6 тис. грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в частині нарахування частини чистого прибутку в сумі 12600, 00 грн. податкове повідомлення - рішення №0001032301/0 від 21 квітня 2006 року прийнято відповідачем законно та обґрунтовано.

Щодо нарахування відповідачем авансового внеску в сумі 24 530 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49060, 00 грн. податковим повідомленням -рішенням № 0001032301/0 від 21.04.2006 року, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами є загальнодержавним податком.

Згідно зі ст. 1 п. 1.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під дивідендом розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

З правового аналізу положень вище приведених нормативно-правових актів вбачається, що частина чистого прибутку, яка виплачується державними унітарними підприємствами є дивідендом, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, а отже є податком на прибуток, та на них розповсюджуються вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в тому числі вимоги щодо сплати авансового внеску, передбачених пп. 7.8.2., п. 7.8. ст. 7 вказаного Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємому періоді, підприємство позивача сплачувало фіксований сільськогосподарський податок, згідно із Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, який сплачується в рахунок податку на прибуток, то він не є платником податку на прибуток, у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а отже на нього не розповсюджуються вимоги вказаного Закону, в тому числі щодо сплати авансового внеску.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров