Ухвала суду № 30737903, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/6627/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс-МК" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промресурс-МК" (далі - ТОВ "Промресурс-МК") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення та визнати дій протиправними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року позов ТОВ "Промресурс-МК" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Промресурс-МК" у задоволені позову.

ТОВ "Промресурс-МК" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з 26 березня по 09 квітня 2010 року з була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Промресурс-МК". За результатами перевірки складено акт №683/23-600/34949621 від 21 квітня 2010 року.

В акті перевірки зафіксовано включення до складу валових витрат 201022, 75 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що мало наслідком зниження податкового зобов'язання на 50256, 00 грн. та укладання підприємством цивільно-правових угод з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, а саме з ПП "Купран-Юг" та ПП "Гурмет-Н".

На підставі акта перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове-повідомлення рішення про донарахування ТОВ "Промресурс-МК" податкового зобов'язання з податку на прибуток №0012682360/0 від 06 травня 2010 року на суму 50256, 00 грн. та штрафних санкцій на суму 25128, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 листопада 2007 року ТОВ "Промресурс-МК" уклало договір №3 про надання послуг щодо демонтажу та розбору металоконструкцій з ТОВ "Наукові прогресивні технології". За фактом виконання робіт складалися акти, сплачені підприємством кошти відносилися до валових витрат.

Відповідно до пп. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем не доведено що інформація стосовно місця розборки та способу передачі металоконструкцій обов'язково передбачена правилами ведення податкового обліку. Всі інші документи про понесені витрати позивач надав.

Також суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що у відповідача не було підстав для зняття зазначених коштів, сплачених підприємством за розборку металоконструкцій, з валових витрат, збільшення податкового зобов'язання та накладення штрафних санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №0012682360/0 про донарахування ТОВ «Промресурс-МК» податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50256, 00 грн. та штрафних санкцій на суму 25128, 00 грн. підлягає скасуванню.

Щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Гурмет-Н»та ПП «Купран-Юг», суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

01 листопада 2007 року ТОВ "Промресурс-МК" уклало договір з ПП "Купран-Юг" на придбання списаного обладнання та металоконструкцій.

01 квітня 2008 року ТОВ "Промресурс-МК" уклало договір з ПП "Гурмет-Н" на придбання списаного обладнання та металоконструкцій.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (ч.1 ст. 219, ч.1 ст. 220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст. 21 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст. 224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст. 226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст. 27, ч.3 ст. 121, ч.6 ст. 126, ч.3 ст. 247, ч.1 ст. 249, ч.2 ст. 547, ч.3 ст. 586, ч.3 ст. 614, ч.6 ст. 633, ч.2 ст. 661, ч.4 ст. 698, ч.3 ст. 719, ч.4 ст. 720, ч.1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ТОВ «Промресурс-МК» та ПП «Гурмет-Н», ПП «Купран-Юг».

Щодо викладення у акті перевірки ТОВ «Промресурс-МК» від 21.04.2010 року №683/23-600/34949621 висновків про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Промресурс-МК» з ПП «Купран-Юг» та ПП «Гурмет-Н», колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно ж до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Згідно абзацу 2 п. 1.3 ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України

Отже, оскільки оспорюваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не має правового значення у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовна вимога про скасування цього акта не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що за таких обставин постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у цій частині підлягають скасуванню, а провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року скасувати в частині визнання протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо викладення у акті перевірки висновків про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Промресурс-МК» та ПП «Гурмет-Н», ПП «Купран-Юг».

Провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров