Ухвала суду № 30737845, 04.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/46063/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (далі - ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року позов ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено позапланову перевірку декларації з податку на додану вартість ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» за грудень 2009 року та січень 2010 року. За результатами перенвірки складений акт від 10.03.2010 року №131/15-2/20005502/51.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» п.п.7.2.6 п.7.2, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податкові зобов'язання, належних до сплати в бюджет у розмірі 87596, 00 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.03.2010 року №0000291520/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 87596, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 19857,50 грн., а всього 107453,50 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

Підпунктами 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту податкові декларації з ПДВ за грудень 2009 року та січень 2010 року відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні, виписані позивачу постачальниками придбаних ним товарів (робіт, послуг) складені у відповідності до вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної та порядку їх заповнення»від 30 травня 1997 року №16.

Підпунктом 7.2.8. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 244 від 30.06.2005 року (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2009 року №582) встановлено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, якою передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за датою отримання податкових накладних вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податкових деклараціях за грудень 2009 року та січень 2010 року.

Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що застосування СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі до позивача приписів п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є неправомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров