Постанова № 30731996, 01.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 р. Справа № 804/2618/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. за участю: прокурора представника позивача представника відповідача 1 Матісової О.В. Гуртового П.С. Аржанухіна В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури", Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" про стягнення в дохід держави вартості одержаних за договором товарів, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" коштів в сумі 1 307 312,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури», Товариства з обмеженною відповідальністю «Карат», в якому позивач просить:

- поновити строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом як такий, що був пропущений з поважних причин;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (код ЄДРПОУ 03326877; 53221, Дніпропетровська обл., місто Нікополь; вулиця Електрометалургів, будинок 300) в дохід держави вартість одержаних товарів за договором поставки №03/10 від 16.10.2010 року в розмірі сумі 1 307 312,74 грн. (один мільйон триста сім тисяч триста дванадцять гривень 74 копійки.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» (код ЄДРПОУ 30712966, 69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Хортицький район, проспект Радянський, будинок 15) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (код ЄДРПОУ 03326877, 53221, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 300) 1 307 312,74 грн. (один мільйон триста сім тисяч триста дванадцять гривень 74 копійки).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Нікопольською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської області проведено перевірку повноти використання наданих повноважень Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Нікопольська ОДПІ) та дотримання вимог податкового законодавства Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод трубопровідної арматури» ( далі - ПАТ «НЗТА») в ході яких встановлено, що Нікопольською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ «НЗТА» (ЄДРПОУ 03326877) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2010 по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами планової перевірки складено акт №517/232/03326877 від 16.06.2011 року. В ході даної документальної перевірки встановлено, що ПАТ «НЗТА» у перевіряємому періоді придбавало у ТОВ «Карат» лом чавуну ДСТУ 4121 на підставі укладеного договору №03/10 від 16.02.2010 року.

На думку позивача до договору №03/10 від 16.02.2010 року мають бути застосовані наслідки недійсного зобов'язання, тобто усе одержане Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат» повинно бути повернено ПАТ «НЗТА», а вартість одержаного останнім за договором №03/10 від 16.02.2010 року - стягнуто в дохід держави, що слідує з наступного.

Нікопольською ОДПІ в ході проведення планової перевірки ПАТ «НЗТА» було отримано від Державної податкової інспекції в м.Суми акт від 18.02.2011 року № 745/2312/30712966/20 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Карат» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. За даними Системи автоматизованого співставлений податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів ДПА України встановлено, що ТОВ «Карат» перейшов з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Державної податкової інспекції в м. Суми 18.01.2011 року.

У ході перевірки податкової звітності було встановлено, що ТОВ «Карат» не надано декларацію з податку на додану вартість до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська за період з грудня 2010 року по день акту перевірки.

За результатами даної перевірки встановлено: діяльність підприємства ТОВ «Карат» здійснювалась у порушення ст.3, ст.24 та ст.65 Господарського кодексу України; неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Карат» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Карат» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.

Прокурор зауважує, що укладання договору №03/10 від 16.02.2010 року між ПАТ «НЗТА» та ТОВ «Карат» та його виконання сторонами, складання видаткових та податкових накладних, оплата вартості нібито поставленого товару відбулися саме в період дії організованої групи, стосовно якої 12.08.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було винесено вирок по кримінальній справі №0417/1-298/2011, а саме: в квітні - вересні 2010 року.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по кримінальній справі № 0417/1-298/2011 громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.З, 205 ч.2, 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

Вказаним вироком було встановлено, що організована група у складі: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 здійснювала фіктивне підприємництво, службове підроблення, а саме зазначені особи придбавали та створювали суб'єкти підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, складали та видавали завідомо неправдиві офіційні документи. Одним із таких фіктивних підприємств, придбаних вищезазначеною організованою групою з метою прикриття незаконної діяльності, було визнано ТОВ «Карат».

Таким чином, вказаним вироком від 12.08.2011 року по кримінальній справі №0417/1-298/2011 було встановлено фіктивність діяльності ТОВ «Карат», відсутність фактичного надання послуг, продажу товарів, зазначеним товариством.

Так, вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2011 року по кримінальній справі № 0417/1-298/2011 було встановлено наявність умислу у директора ТОВ «Карат» ОСОБА_6 на укладання угод від імені останнього з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме: здійснення незаконної діяльності по переводу грошових коштів з безготівкової форми у готівкову.

Отже, правочин у вигляді договору №03/10 від 16.02.2010 року, укладений між ПАТ «НЗТА» та ТОВ «Карат», є нікчемним згідно ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції, що діяла станом на дату укладання та виконання Договору, та визнання його недійсним судом не вимагається.

Прокурор зазначає, що у зв'язку із нікчемністю договору №03/10 від 16.02.2010 року та наявністю лише у однієї сторони (ТОВ «Карат») умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, згідно ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, усе одержане ТОВ «Карат» повинно бути повернено ПАТ «НЗТА», а одержане останнім стягнуто в дохід держави.

Таким чином, одержанні ТОВ «Карат» кошти в загальній сумі 1 307 312,74 грн. мають бути повернуті ПАТ «НЗТА», а оскільки ПАТ «НЗТА» товар фактично не поставлявся, то з останнього мають бути стягнуті кошти сплачені за цим договором, а саме в сумі 1 307 312,74 грн. (один мільйон триста сім тисяч триста дванадцять гривень 74 копійки).

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача 1, а саме - ПАТ «НЗТА» в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 01.04.2013 року, в яких зазначив наступне.

Позовні вимоги Нікопольським міжрайонним прокурором Дніпропетровської області обґрунтовані тим, що в червні 2011 року Нікопольською ОДПІ проведено перевірку ПАТ «НЗТА», за результатами якої 16.06.2011р. було складено акт за № 517/232/03326877 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011р.

Як зазначалося в даному акті перевірки, Нікопольською ОДПІ вчинено записи та зроблено висновки щодо нікчемності угод, укладених між ПАТ «НЗТА» з ТОВ «Карат» та ТОВ «Аякс плюс», а також про відсутність економічного ефекту від отримання агентських послуг та зв'язку їх з господарською діяльністю, у зв'язку з чим Нікопольською ОДПІ 12.07.2011р. винесено податкові повідомлення-рішення № 0001182320, № 0001252320, № 0001172320, № 000124320 та №0001162320.

Документальною плановою виїзною перевіркою ПАТ «НЗТА», проведеною працівниками Нікопольської ОДПІ, встановлено, що відповідно до ч, 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України договір № 03/10 від 16.02.2010р., укладений між ПАТ «НЗТА» та ТОВ «Карат» та договір № 54/10 від 16.11.2010р., укладений між ПАТ «НЗТА» та ТОВ «Аякс Плюс» є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, прокурор Нікопольської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області власного нічого не вигадав, а лише констатував положення складеного Нікопольською ОДПІ акту.

Крім того, Нікопольською ОДПІ з посиланням на акт Державної податкової інспекції в м.Суми від 18.02.2011р. № 745/2312/30712966/20 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Карат» (код за ЄДРПОУ 30712966) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.» було зроблено висновок про неможливість виконання ТОВ «Карат» своїх зобов'язань по договору з ПАТ «НЗТА», оскільки у відповідності з положеннями отриманого від ДПІ в м. Суми акту встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ «Карат», неможливість фактичного здійснення ТОВ «Карат» господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, здійснення операцій із товаром, який не придбавався, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Виходячи з того, що згідно акту перевірки Державної податкової служби м. Суми від 18.02.2011р. № 745/2312/30712966/20 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Карат» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.» не підтверджено наявність поставок товарів на адресу підприємств-покупців, органом державної податкової служби зроблено висновки, що правочини між ТОВ «Карат» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, і відповідно до ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України такі правочини є нікчемним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, установлена законом. Саме законом, а не актом, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в акті перевірки висновки щодо нікчемності правочину є суто суб'єктивною думкою податкового інспектора.

Жодним нормативно-правовим документом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, у позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, зазначені в податкових деклараціях.

Таким чином, враховуючи вирок та постанови від 12 серпня 2011 року Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, а також акт Державної податкової інспекції в м. Суми від 18.02.2011 року № 745/2312/30712966/2, такі документи судами не визнані доказом нікчемності правочинів між ТОВ «Карат» та його контрагентами, яким є й ПАТ «НЗТА».

Крім того, відповідачем- ПАТ «НЗТА» повідомлено, що з урахуванням положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ПАТ «НЗТА» постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р., винесену за результатами розгляду адміністративної справи № 2а0470/13246/11 було оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги, тому відповідна постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду станом на час звернення прокурора Нікопольської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області із зазначеною вище позовною заявою чинності не набрала.

Також, в судовому засіданні 01.04.2013 року представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення розгляду зазначеної справи, мотивоване поясненнями стосовно того, що у Дніпропетровському окружному адміністративному суді були оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0001162320, № 0001172320, № 0001182320, № 000124320, № 0001252320 прийняті на підставі акту перевірки від 16.06.2011р. № 517/232/03326877.

27.03.2012 року була прийнята постанова по справі № 2а/0470/13246/11, щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, якою в задоволення позову ПАТ «НЗТА» було відмовлено. Не погодившись із винесеним судом рішенням, позивач 13.02.2013 року за вихідним №82-8/33 року направив поштовою кореспонденцією апеляційну скаргу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішення апеляційної інстанції не прийнято, а відповідно постанова суду першої інстанції не набрала законної сили. У зв'язку із судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі акту перевірки від 16.06.2011р. № 517/232/03326877 відповідач вважає, що розгляд даної справи не можливий, так як результати розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ПАТ «НЗТА» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року по адміністративній справі № 2а/0470/13246/11 будуть мати важливе значення вчастині з'ясування питання реальності здійснення господарських операцій між ПАТ «НЗТА» та ТОВ «Карат» протягом 2010 року.

Прокурор та представник позивача проти заявленого клопотання заперечували.

Заслухавши пояснення сторін з приводу заявленого клопотання, враховуючи положення ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до ч.4 якої визначається перелік ухвал, які викладаються окремим документом, та на виконання ч.6,7 зазначеної статті, відповідно до якої ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання та проголошуються негайно після їх постановлення, Дніпропетровським окружним адміністративним судом була постановлена ухвала про відмову в задоволенні заявленого клопотання, з занесенням вказаної ухвали до журналу судового засідання від 01.04.2013 року. Постановляючи зазначену ухвалу суд виходив зі змісту п.3 ч.1 ст.156 КАС України, якою передбачено зупинення судом справи у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Однак суд не вбачає, що розгляд даної справи неможливий до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а/0470/13246/11, що вказана представником відповідача. Крім того, до суду не було надано відповідачем 1 належних доказів в підтвердження розгляду скарги Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, крім доказів направлення поштовою кореспонденцією апеляціної скарги та копії самої апеляційної скарги. Відтак, підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 156 КАС України, відсутні.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за лютий 2010 року з додатками; копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за березень 2010 року з додатками; копія уточнюючого розрахунку з ПДВ за березень 2010 року з додатками; копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за квітень 2010 року з додатками; копія уточнюючого розрахунку з ПДВ за квітень 2010 року з додатками; копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за травень 2010 року з додатками; копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за червень 2010 року з додатками; копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за липень 2010 року з додатками; копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за серпень 2010 року з додатками; копія податкової декларації ПАТ «НЗТА» з ПДВ за вересень 2010 року з додатками; копія уточнюючого розрахунку з ПДВ за вересень 2010 року з додатками; копія вироку Індустріального районного судум.Дніпропетровська від 12.09.2011 року за № 0417/1-298/2011; копія акту від 16.06.2011 року № 517/232/03326877 «Про результати планової виїзної перевірки Публічного Акціонерного Товариста «Нікопольський завод трубопровідної арматури», код ЄДРПОУ 03326877 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року»; копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року по справ № 2а/0470/13246/11; копія витягу з Єдиного державногореєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносто ТОВ «Карат» станом на 11.02.2013 року; копія витягу з Єдиного державногореєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносто ПАТ «НЗТА» станом на 11.02.2013 року; копія постанови про проведення перевірки від 12.02.2013 року № 25; докази направлення листа-повідомлення №6751/10/10-23 від 05.03.2013 року про дату та час розгляду справи поштовою кореспонденцією до ПАТ «НЗТА»; докази направлення листа-повідомлення №6754/10/10-23 від 05.03.2013 року про дату та час розгляду справи поштовою кореспонденцією до ТОВ «Карат»; копія акту Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року про нестачу матеріалів або недоліки у оформленні справи; копія апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року по адміністративній справі № 2а/0470/13246/11 від 13.02.2013 року № 82-8/33; докази направлення поштової кореспонденції ПАТ «НЗТА» на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача 1, суд встановив наступне.

Нікопольською міжрайонною прокуратурою на виконання завдання прокуратури області та на підставі постанови про проведення перевірки від 12.02.2013 року № 25 проведено перевірки повноти використання наданих повноважень Нікопольською ОДПІ та дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «НЗТА».

В ході вказаної перевірки встановлено, що Нікопольською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ «НЗТА» (ЄДРПОУ 03326877) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2010 по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами планової перевірки складено акт №517/232/03326877 від 16.06.2011 року. В ході даної документальної перевірки встановлено, що ПАТ «НЗТА» у перевіряємому періоді придбавало у ТОВ «Карат» лом чавуну ДСТУ 4121 на підставі укладеного договору №03/10 від 16.02.2010 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ «Карат» (постачальник) зобов'язувався передати товар (лом чавуну ДСТУ4121 вид №26, тв. сплав і інструмент) у власність Покупця (ПАТ «НЗТА»), а Покупець прийняти та оплатити його. Асортимент, кількість, ціну товару сторони узгоджують додатково і оформляють у вигляді додатків за відповідним порядковим номером. Після підписання сторонами такий додаток стає невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1.-2.2. Договору ціна товару по даному договору визначається в гривнях, без врахування податку на додану вартість в розмірі 20%, і визначається в Додатку до даного договору. Загальна сума договору складає 500000,0 (п'ятсот тисяч) грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1.-4.3. Договору, розрахунки по договору здійснюється в гривнях України. Оплата товару здійснюється шляхом банківського переводу коштів по платіжним реквізитам Постачальника згідно виставленого рахунку. Розрахунки між Постачальником і Покупцем здійснюються шляхом 100% передплати, або на умовах оговорених в Специфікаціях.

Згідно п. 6.1. Договору приймання і видача товару по якості і кількості здійснюється Сторонами у відповідності з діючими інструкціями Держарбітражу П-6 (О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству от 15.06.65 г.) і П-7 (О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству от 25.04.66 г.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за поставлений товар було проведено у безготівковій формі. У рахунок оплати за поставлений товар за квітень-вересень 2010 року ПАТ «НЗТА» було перераховано на адресу продавця ТОВ «Карат» грошові кошти в загальній сумі 1307312,74 грн., шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства на розрахунковий рахунок постачальника (сторінки 16-21 акту перевірки).

В результаті проеведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 16.06.2011 року № 517/232/03326877, в якому податкови морганом зафіксовано ряд порушень та зазначено, що відповідно до ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, договір № 03/10 від 16.02.2010 року укладений з ТОВ «Карат» є таким, що порушує публічнийпорядок,суперечить інтересам держави та суспільства,вчинений з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Таким чином, договір № 03/10 від 16.02 2010 року укладений з ТОВ «Карат» є нікчемним, нікчемний правочин єнедійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків,крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

З посиланнями на те, що висновки акту Нікопольської ОДПІ від 16.06.2011р. № 517/232/03326877 не відповідають положенням чинного податкового законодавства, є безпідставними, неправомірними та такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, ПАТ «НЗТА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2011р. № 0001182320, № 0001252320, № 0001172320, № 000124320 та № 0001162320 (адміністративна справа № 2а/0470/13246/11, головуючий суддя: Павловський Д.П.).

Дніпропетровським окружним адміністративним судом з посиланням на довідку від 15.04.2010р. Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість», в частині визнання правомірності дій Нікопольської ОДПІ щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ПАТ «НЗТА» з ТОВ «Карат» та ТОВ «Аякс Плюс», 27.03.2012р. в порядку письмового провадження було прийнято постанову за результатами розгляду адміністративної справі № 2а/0470/13246/11 за позовом ПАТ «НЗТА» до Нікопольської ОДПІ про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, якою в задоволенні позовних вимог ПАТ «НЗТА» було відмовлено.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом згідно постанови 27.03.2012р. за результатами розгляду адміністративної справи № 2а/0470/13246/11 було встановлено, що ПАТ «НЗТА» (покупець) та ТОВ «Карат» (постачальник) уклали договір № 03/10 від 16.02.2010р., згідно з яким постачальник зобов'язується передати товар (лом чавуну, тв. сплав та інструмент) у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити його.

Згідно п. 3.1 розділу 3 договору від 16.02.2010р. № 03/10 товар по договору постачався автомобільним транспортом на умовах FСА - склад постачальника згідно правил «Інкотермс 2000».

Згідно Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс 2000» FСА Франко-перевізник (місце зазначене) означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті.

Погодившись із доводами відповідача, Дніпропетровський окружний адміністративний суд в обґрунтування прийнятої ним постанови зазначив про те, що ані під час проведення перевірки на підставі письмового запиту Нікопольської ОДПІ від 12.05.2011р. № 17059/10/23-215, ані до матеріалів адміністративного позову ПАТ «НЗТА» не було надано жодного документу, який у відповідності з вимогами закону підтверджує факт транспортування товаро-матеріальних цінностей (договір з перевізником, товарно-транспортні накладні).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у ході перевірки податкової звітності було встановлено, що ТОВ «Карат» не надано декларацію з податку на додану вартість до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська за період з грудня 2010 року по день акту перевірки.

За результатами даної перевірки встановлено: діяльність підприємства ТОВ «Карат» здійснювалась у порушення ст.З, ст.24 та ст.65 Господарського кодексу України; неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Карат» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Карат» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.

Також, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по кримінальній справі №0417/1-298/2011 встановлено, що підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (у відношенні яких кримінальна справа була припинена на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році»), спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, скоїли ряд злочинів у складі організованої групи, в період часу з вересня 2008 року по 31 березня 2011 року.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року по кримінальній справі № 0417/1-298/2011 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.З, 205 ч.2, 366 ч.2 КК України.

Вказаним вироком було встановлено, що організована група у складі: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 здійснювала фіктивне підприємництво, службове підроблення, а саме зазначені особи придбавали та створювали суб'єкти підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, складали та видавали завідомо неправдиві офіційні документи. Одним із таких фіктивних підприємств, придбаних вищезазначеною організованою групою з метою прикриття незаконної діяльності, було визнано ТОВ «Карат».

Також, судом встановлено, що винесені на підставі акту від 16.06.2011 року № 517/232/03326877 податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011р. № 0001182320, № 0001252320, № 0001172320, № 000124320 та № 0001162320 були оскаржені в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та позовні вимоги залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частини 1, 2 ст. 228 ЦК України визначають, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча позивач і використав в акті перевірки такий термін, як «нікчемний правочин», позивач не звернув уваги на те, що згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Нікопольська ОДПІ при використанні терміну «нікчемний правочин», не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, такий правочин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним тощо.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 ст. 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Обґрунтування позивача щодо нікчемності правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки позивачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочин, вчинений між відповідачами є нікчемним.

Критичне ставлення у суду викликають обгрунтування прокуратури та податкового органу нікчемності правочину, які формуються на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції в м.Суми від 18.02.2011 року № 745/2312/30712966/20, адже податковим органом не було надано до суду доказів складання такого акту та безпосередньо самого акту.

Таким чином, враховуючи, що прокурором та позивачем не наведено обставин, які б спростовували факт здійснення господарської операції, достовірності і повноти відображення та нарахування податкових зобов'язань за цією операцією, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу та прокуратури.

Протягом розгляду справи судом не отримано жодного доказу в підтвердження наявності у сторін мети вчинення зобов'язання, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в той же час сам по собі договір про поставку лома чавуну ДСТУ 4121 не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд зазначає, що прокурор та позивач не звернули увагу на те, що згідно із частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Прокурор та представник позивача вказує на те, що при встановленні вчинення відповідачами порушень норм податкового законодавства наявність умислу не є обов'язковою, однак з таким твердженням суд не погоджується, оскільки позивачем заявлено вимоги щодо застосування наслідків недійсності зобов'язання, які передбачені нормами не податкового, а цивільного та господарського законодавства і наявність у сторін умислу є обов'язковою умовою для застосування таких наслідків.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Конституція України, а саме ст. 124 встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у ст.ст. 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України, та ст.7, 14 КАС України.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на норми чинного законодавства України, наведені вище, суд неодноразово звертався до прокурора та позивача з вимогою щодо надання доказів набрання законної сили вказаною вище постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі № 2а/0470/13246/11. Будь-яких доказів в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України набрання законної сили зазначеною постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року, на наявності якої прокурор та Нікопольська ОДПІ першочергово ґрунтують свої вимоги щодо застосування наслідків нікчемних правочинів, ні прокурором, ні представником позивача до суду надано не було, як не було надано і доказів того, що укладений між відповідачами договір від 16.02.2010 року № 03/10 є нікчемним.

Поряд з цим, суд зауважує, що з боку відповідача 1, крім посилань на неможливість використання рішення суду, яке не набрало законної сили в обґрунтування нікчемності правочину, укладеного між відповідачами та застосування, у зв'язку з зазначеним наслідків нікчемності такого правочину, жодними належними доказами в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено реального характеру зазначеного правочину, наявності реального характеру зазначеного правочину, наявності фізичних, технологічних можливостей у відповідача 1 та його контрагента - ТОВ «Карат» на здійснення поставок відповідно до укладеного між відповідачами договору від 16.02.2010 року № 03/10.

Відтак, не встановивши в судових засіданнях та не підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, ні законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог з боку Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, ні обґрунтованості позиції відповідача 1 - ПАТ «НЗТА» щодо заявленого адміністративного позову, суд, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні відповідно до приписів ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову, враховуючи, при цьому недоведеність обставин, викладених в позові з боку суб'єктів владних повноважень та поверхневий підхід з боку представників прокуратури та податкового органу щодо підтвердження обставин звернення до суду з вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволенню не

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури", Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" про стягнення в дохід держави вартості одержаних за договором товарів, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" коштів в сумі 1 307 312,74 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено до 08 квітня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя Є.О. Жукова 08.04.2013 року Є.О. Жукова