УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2013 року Справа № 17780/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.
за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 року позивач - Відкрите акціонерного товариства «Рівнеазот» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №000222344/0/23-318 від 20.04.2010 року, №000222344/1/23-318 від 18.05.2010 року, №000222344/2/23-318 від 22.07.2010 року, №000222344/3/23-318 від 08.10.2010 року, якими зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 5 776 838,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податковим органом не враховано банківські платіжні доручення та дані журналу проводок за січень 2010 року, які підтверджують фактичну сплату коштів постачальникам товарів, і які надавалися під час проведення перевірки на підприємстві та долучалися до скарг.
У відповідності до вимог законодавства, ВАТ «Рівнеазот» в січні 2010 року було сформовано податковий кредит на суму 8 231 096,00 грн. (ряд. 17 Декларації з ПДВ за січень 2010 року) і при цьому податкових зобов'язань визначено на суму -8 121 009,00 грн. (ряд. 9 Декларації з ПДВ за січень 2010 року). При проведенні перевірки правильності визначення податкових зобов'язань та правильності визначення податкового кредиту за січень 2010 року порушень та розбіжностей відповідачем не виявлено. Працівники ДПІ м. Рівне при визначенні суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року порівнювали суму фактичної оплати постачальникам з сумою задекларованого податкового кредиту за січень 2010 року, а не з сумою задекларованого від'ємного значення (12 950 000,00 грн. (сума оплати постачальникам за січень 2010 року) - 7 173 162,00 (сума податкового кредиту за січень 2010 року за мінусом послуг отриманих нерезидентом) = 5 776 838,00 грн.). При цьому, працівниками ДПІ у м. Рівне з незрозумілих причин ототожнюються поняття податковий кредит за попередній податковий період та сума фактичної сплати постачальникам за попередній податковий період. Законом України «Про податок на додану вартість» вказані поняття не ототожнюються, а навпаки розрізняються.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №000222344/0/23-318 від 20.04.2010 року, №000222344/1/23-318 від 18.05.2010 року, №000222344/2/23-318 від 22.07.2010 року, №000222344/3/23-318 від 08.10.2010 року.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року визначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 12 950 000,00 грн.
Згідно списку платіжних доручень за січень 2010 року, журналу проводок за січень 2010 року та копій банківських виписок за січень 2010 року стверджується, що в січні 2010 року позивачем здійснено постачальникам оплату товарів (робіт, послуг) на суму податку на додану вартість понад 12 950 000,00 грн. Вказана сума більша, ніж сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів. Висновок податкового органу про порушення платником податку п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 5 776 838,00 грн. є неправомірним, не знайшов свого підтвердження і спростовується дослідженими судом доказами.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Рівне оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що сума податкового кредиту січня 2010 року, яка становить 8 231 096 грн. - менша за суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту січня 2010 року (яка становить - 16 352 105 грн.) за рахунок коригування податкових зобов'язань.
За даними ВАТ «Рівнеазот» частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування становить 12 950 000 грн. 00 коп.
За даними перевірки сума від'ємного значення, що виникло по декларації за січень 2010 року оплачена постачальникам в січні 2010 року та попередніх періодах становить 7 173 162,00 грн. (6 807 058 грн. + 366 104 грн.), оскільки коригування податкових зобов'язань та податковий кредит по послугах нерезидента не є оплата постачальникам.
Сума від'ємного значення, що виникло по декларації за січень 2010 року, оплачена постачальникам в січні 2010 року та попередніх періодах не може бути більше 7 173 162 грн. 00 коп., оскільки задекларовано платником податковий кредит по отриманим товарам та послугам від резидентів України та сплаченого ПДВ митним органам в розмірі 7 173 162 грн.
Вважає, що в порушення вимог пп. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Рівнеазот» завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 5 776 838 грн. (12 950 000 грн. - 7 173 162 грн.). Розбіжність в сумі 5 776 838,00 грн. виникла у зв'язку з тим, що фактично сума податкового кредиту січня 2010 року менша за суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту січня 2010 року. Сума від'ємного значенні різнииі між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту січня 2010 року виникла за рахунок проведення коригування податкових зобов'язань за січень 2010 року.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 30.03.2010 року №41/758/23-300 та наказу № 179 в період з 31.03.2010 року по 14.04.2010 року працівниками ДПІ в м. Рівне проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Рівнеазот» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, за результатами якої складено акт від 14.04.2010 року №475/383/23-300/05607824.
З акта перевірки вбачається, що в порушення п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), Відкритим акціонерним товариством «Рівнеазот» завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на 5 776 838,00 грн. Крім того, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в розмірі 7 173 162,00 грн. у зв'язку з відсутністю відповіді на направлені запити до інших ДПІ про проведення зустрічної перевірки основних постачальників.
На думку контролюючого органу - ДПІ у м. Рівне сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в лютому 2010 року, визначається шляхом додавання:
- суми придбання з податком на додану вартість на митній території товарів та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% на нульовою ставкою ПДВ та
- суми імпортованих товарів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% на нульовою ставкою ПДВ, сплаченого митним органам.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду і згідно такого порядку розрахунків у січні місяці становила 16 352105,00 грн. (ряд.18.2,21,22.2 декларації з ПДВ за січень 2010 року).
Як вбачається з пп.3.1.3 акта перевірки, додатка 4 до акта, порушень при перевірці правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у січні 2010 року не виявлено.
Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 16 352 105,00 грн. була зарахована до складу податкового кредиту за лютий 2010 року (ряд. 23 декларації з ПДВ за лютий 2010 року).
Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Позивачем згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року визначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 12 950 000,00 грн. ( ряд. 25,25.1 декларації з ПДВ за лютий 2010 року).
Згідно списку платіжних доручень за січень 2010 року, журналу проводок за січень 2010 року та копій банківських виписок за січень 2010 року стверджується, що в січні 2010 року позивачем здійснено постачальникам оплату товарів (робіт, послуг) на суму податку на додану вартість понад 12 950 000,00 грн. Вказана сума більша, ніж сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів, в результаті чого висновок ДПІ у м.Рівне про порушення платником податку п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями), а саме завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в розмірі 5 776 838,00 грн., є неправомірним.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення\ з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі №2а-4875/10/1770 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.04.2013 року.
Судове рішення № 30724457, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4875/10/1770. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: