Постанова № 30724083, 11.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Справа№ 5011-7/12427-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Кравченко Г.С. - дов. від 18.03.2013 року № 31

Малкова В.М. - дов. від 18.03.2013 року № 32

від відповідача: Винюкова Н.О.

Стадний Ю.В. - дов. від 08.01.2013 року, № 01/юр

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Винюкової Наталії Олександрівни на рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2012 року

у справі № 5011-7/12427-2012 (суддя Якименко М.М.)

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Зеніт - Сервіс" (м. Київ)

до: Фізичної особи - підприємця Винюкової Наталії Олександрівни (м. Київ)

про: стягнення 269 413 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство ,,Зеніт - Сервіс" з позовом до Фізичної особи-підприємця Винюкової Наталії Олександрівни про стягнення 269 413,41 грн.

Рішенням від 24.10.2012 року господарський суд м. Києва позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Стягнув з Фізичної особи-підприємця Винюкової Наталії Олександрівни (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Флоренції, буд. 1/11, квартира 130, ідентифікаційний код 2497317141) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства ,,Зеніт - Сервіс" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, буд. 71, код ЄДРПОУ 30438313) 230 742 (двісті тридцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 67 коп. - основного боргу, 38 670 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят) грн. 74 коп. - штрафу, 5 388 (п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 28 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Фізична особа - підприємець Винюкова Наталія Олександрівна звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2012 року по справі № 5011-7/12427-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, та стягнути з ПрАТ ,,Зеніт - Сервіс" на її користь 370 153,68 грн. - суму майна, на яку заявника було неправомірно позбавлено ЗАТ ,,Зеніт - Сервіс".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Винюкової Наталії Олександрівни була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-7/12427-2012 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 21.03.2013 року оголошувалася перерва до 11.04.2013 року до 11 год. 45 хв.

В судовому засіданні 11.04.2013 року скаржник та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечували.

Зокрема, скаржник та його представник наголошували на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності, неправильно обраховано період з якого виникла заборгованість, оскільки обраховано заборгованість за листопад 2009 року з врахуванням орендної плати та комунальних послуг та не взято до уваги того, що договірні відносини між сторонами припинились 16.10.2009 року, та взагалі відсутня заборгованість за договором оренди, оскільки вона погашена в рахунок реалізації майна відповідача.

Крім того, у процесі перегляду справи сторонами було надано додаткові докази, обґрунтувавши неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежать від них.

Відповідності до ст. 101 ГПК колегією суддів було долучено до матеріалів справи надані сторонами докази: копію акту опису майна від 13.11.2009 року, копію договору оренди № 1 від 13.10.2009 року.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути змінено, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 08.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством ,,Зеніт - Сервіс", яке було перейменовано в Приватне акціонерне товариство ,,Зеніт - Сервіс" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Винюковою Наталією Олександрівною (орендар) було укладено Договір оренди № 08/05/08, за умовами якого (п. 1 Договору) позивач, як орендодавець, передає, а Відповідач, як орендар, приймає у строкове платне користування частину приміщення площею 197,55 кв.м. та складське приміщення площею 55,9 кв.м. (об'єкт оренди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 71, літера ,,А", зазначені вище приміщення належать позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 21 лютого 2005 року Серія ЯЯЯ №099523.

Відповідно до п. 5.1. Договору орендна плата за експлуатацію наданого приміщення, проводиться орендарем в національній валюті України та становить 26 923,00 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору орендна плата за поточний місяць перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа цього ж місяця.

У відповідності з п. 5.3. Договору орендар зобов'язаний до кінця місяця з моменту підписання акту прийому-передачі перерахувати орендну плату за поточний місяць.

Пунктом п. 7.1. Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

08.05.2008 року на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується Актом передачі об'єкта оренди.

01.02.2009 відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято частину орендованого приміщення, а саме складське приміщення площею 55,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 71, літера ,,А", що підтверджується Актом прийому-передачі (повернення) нежилого приміщення.

Під час дії Договору до нього вносилися зміни, які супроводжувалися підписанням сторонами Додаткових угод № 1 від 01.02.2009, № 2 від 02.03.2009, № 3 від 08.04.2009, № 4 від 16.06.2009, № 5 від 16.06.2009, № 6 від 01.08.2009, зокрема зміни стосувалися орендної площі та розміру орендної плати.

Відповідачем було повернуто орендоване приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 71, літера ,,А", яке позивачем прийнято, що підтверджується Актом прийому-передачі (повернення) об'єкту оренди від 16.10.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: акту звіряння заборгованості, розписки, яка підписана та завірена печаткою Фізичної особи-підприємця Винюкової Наталії Олександрівни, нею визнавався борг по орендній платі в розмірі 212 791,09 грн.

При вирішенні спору, суд першої інстанції посилався на статті 526, 759, 762 Цивільного кодексу України, відповідно до яких одностороння відмова від виконання зобов'язання, яке має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону, забороняється, та з огляду на те, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно з ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною 3 ст. 283 ГК України визначено, що об'єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлюється, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

А ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Вважаючи, що Фізична особа - підприємець Винюкова Наталія Олександрівна не в повному обсязі виконала свої зобов'язання по розрахункам за орендоване нерухоме майно, ПрАТ „Зеніт - Сервіс" звернулося з позовом до господарського суду.

Місцевим господарським судом встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 16.10.2009 року відповідачеві була нарахована орендна плата в розмірі 212 791,09 грн.

Як вбачається з акту звіряння заборгованості, розписки, яка підписана та завірена печаткою Фізичної особи-підприємця Винюкової Наталії Олександрівни, нею визнавався борг по орендній платі в розмірі 212 791,09 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 9.5. Договору у випадку порушення орендарем статті 7 Договору, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від розміру орендної плати, встановленої пунктом 5.1. Договору.

Судом першої інстанції були задоволені позовні вимоги, а саме: основний борг в сумі 193 353,71 грн. з врахуванням індексу інфляції в розмірі 37 388,96 грн., що загальною сумою становить 230 742, 67 грн. та штраф, який за розрахунками позивача становить 38 670,74 грн., у відповідності п. 9.5. Договору.

Однак, при винесенні рішення судом першої інстанції не було прийнято до уваги того факту, що позивачем вимоги фактично було обґрунтовано двома договорами, Договором оренди № 08/05/08 від 08.05.2008 року та додатковими угодами № 1 від 01.02.2009, № 2 від 02.03.2009, № 3 від 08.04.2009, № 4 від 16.06.2009, № 5 від 16.06.2009, № 6 від 01.08.2009, якими вносились зміни щодо орендної площі та розміру орендної плати, зокрема, відповідно до Додаткової угоди № 6 від 01.08.2009 року строк оренди встановлювався з 08 квітня 2008 року по 16 жовтня 2009 року, та Договором оренди № 1 від 13.10.2009 року.

Як вже було зазначено, відповідачем було повернуто орендоване приміщення, що підтверджується Актом прийому-передачі (повернення) об'єкту оренди від 16.10.2009 року.

Також між сторонами 13.10.2009 року було укладено договір оренди № 1, за умовами якого позивач, як орендодавець, передає, а Відповідач, як орендар, приймає у строкове платне користування складське приміщення площею 55,9 кв.м. (об'єкт оренди), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 71, літера ,,А", яке належить позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 21 лютого 2005 року Серія ЯЯЯ №099522.

Строк оренди за даним договором складає один місяць з 13.10.2009 року до 13.11.2009 року.

Відповідачем було повернуто орендоване приміщення, а позивачем прийнято, що підтверджується Актом прийому-передачі (повернення) об'єкту оренди від 13.11.2009 року.

При зверненні до суду позивачем було обраховано суми заборгованості за Договором оренди № 08/05/08 від 08.05.2008 року та за Договором оренди № 1 від 13.10.2009 року з врахуванням штрафних санкцій та інфляційних збитків, однак Договір оренди № 1 від 13.10.2009 року не був предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином є правильними доводи скаржника щодо необґрунтованого включення заборгованості загальною сумою 3 612,83 грн. по Договору оренди № 1 від 13.10.2009 року в суму заборгованості по Договору оренди № 08/05/08 від 08.05.2008 року.

За вирахуванням суми 3 612,83 грн. колегія суддів апеляційного суду перерахувала заборгованість відповідача по Договору оренди № 08/05/08 від 08.05.2008 року та встановила, що така заборгованість становить 189 741,09 грн. - основного боргу, 36 899,67 грн. - інфляційні збитки (ст. 625 ЦК України), 37 948,22 грн. - штраф (п. 9.5 Договору оренди), що загальною сумою становить 264 588,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було подано суду доказів погашення заборгованості та, зокрема, заборгованість ним була обрахована в розмірі 207 743,00 грн. Натомість відповідач стверджував, що така заборгованість погашена в рахунок реалізації позивачем майна відповідача.

На підтвердження своїх доводів відповідач послався на акт опису майна Винюкової Н.О. від 13.11.2009 року, яке знаходиться в магазині ,,Бурже" за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 71 ,,А".

Проте, на переконання колегії суддів, ці докази не підтверджують обставин, на які посилається відповідач, оскільки належних доказів передачі майна, належного Винюковій Н.О. позивачу, та відповідно його реалізації та зарахування коштів від реалізації в рахунок погашення орендної плати суду не надано, а тому не беруться колегією суддів до уваги.

При цьому колегія суддів відхиляє твердження відповідача щодо спливу строку позовної давності, оскільки під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою, п'ятою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з позовом 11.09.2012 р. за стягненням заборгованості, що виникла за період з 01.01.2009р., однак частинами першою, третьою статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем були здійснені часткові оплати по договору, зокрема: 12.01.2011р. - 1 100 грн., з призначенням платежу - оплата за оренду згідно договору оренди № 08/05/08 від 08.05.2008 року, тобто оплати відбувалися не за конкретний період, а за договором в цілому, що свідчить про визнання відповідачем боргу за договором, а тому суд погоджується з позицією позивача, щодо перебігу трирічного строку позовної давності, який перервався у відповідні дати оплати орендних платежів та починався з дати оплати заново.

Також слід зазначити, що оскільки вимоги Фізичної особи - підприємця Винюкової Наталії Олександрівни про стягнення з ПрАТ ,,Зеніт - Сервіс" на її користь 370 153,68 грн. - суму майна, на яку її було неправомірно позбавлено ЗАТ ,,Зеніт - Сервіс" не були предметом розгляду в суді першої інстанції, законодавчо не передбачено можливість їх розгляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які нова посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, частково спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому рішення має бути змінено в частині стягнення суми основного боргу - 193 353,71 грн. з врахуванням індексу інфляції в розмірі 37 388,96 грн., що загальною сумою становить 230 742, 67 грн. та штрафу в розмірі 38 670,74 грн., оскільки дана сума визначена неправильно, так як судом необґрунтовано було взято до уваги також розрахунки заборгованості по Договору оренди № 1 від 13.10.2009 року, який не був предметом судового розгляду суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 49 ГПК України колегією суддів апеляційного господарського суду здійснено перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Винюкової Наталії Олександрівни на рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2012 року по справі № 5011-7/12427-2012 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2012 року по справі № 5011-7/12427-2012 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Винюкової Наталії Олександрівни (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Флоренції, буд. 1/11, квартира 130, ідентифікаційний код 2497317141) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства ,,Зеніт - Сервіс" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, буд. 71, код ЄДРПОУ 30438313) 189 741 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок одна) грн.09 коп. - основного боргу, 36 899 (тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 67 коп. - інфляційні збитки, 37 948 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 22 коп. - штраф, 5 291 (п'ять тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 77 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.".

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства ,,Зеніт - Сервіс" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, буд. 71, код ЄДРПОУ 30438313) на користь Фізичної особи - підприємця Винюкової Наталії Олександрівни (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Флоренції, буд. 1/11, квартира 130, ідентифікаційний код 2497317141) 48 (сорок вісім) грн. 26 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

5.Матеріали справи № 5011-7/12427-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 13.04.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Тарасенко К.В.