Рішення № 30722251, 17.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/13052/2012 Головуючий у І інстанції Білик Г.О.Провадження № 22-ц/780/1200/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т.Ц.Категорія 26 17.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Яворського М.А.,

суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2010 року позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені вимоги мотивував тим, що 22 лютого 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит в сумі 134959 доларів США до 10 лютого 2038 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 29 лютого 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки та із ОСОБА_2 укладено договір іпотеки. Відповідачі порушують умови кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом, загальна сума заборгованості по кредитному договору станом на 29 жовтня 2010 року складає 148194 доларів США, що еквівалентно 1172458,14 грн. Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 148194 доларів США, що еквівалентно 1172458,14 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - АДРЕСА_1 шляхом надання позивачу права продажу предмету іпотеки, виселити відповідачів та інших осіб з квартири, яка є предметом іпотеки, покласти на відповідачів судові витрати.

25 грудня 2012 року позивач збільшив позовні вимоги, оскільки розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не відображав стан заборгованості на час розгляду справи, та просив стягнути солідарно із відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 19 грудня 2012 року в сумі 189563,53 доларів США, що еквівалентно 1515181,30 грн., та судові витрати.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із клопотанням про залишення без розгляду позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів, яке було задоволене ухвалою суду від 25 грудня 2012 року.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року позов частково задоволено, стягнуто солідарно із відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 066-2008-455 від 22 лютого 2008 року в сумі 148194 доларів США, що складає 1172458,14 грн., судовий збір в сумі 3219 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Позивач ПАТ «Універсал Банк», не погоджуючись із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року, подав апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції в повній мірі даним вимогам не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 лютого 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 066-2008-455, за яким кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 134959 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,45 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 5.3.2 договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 5.2.5 договору, сторони погодили у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом понад двох місяців та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав, на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Як вбачається з виписки/особового рахунку за 29 лютого 2008 року, ОСОБА_2 видано готівкою 134959 доларів США.

29 лютого 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 066-2008-455-Р, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 066-2008-455 від 29 лютого 2008 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

19 серпня 2010 року на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено вимогу ПАТ «Універсал Банк» та повідомлено, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги та банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частково задовольняючи позов ПАТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неналежно виконуються зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, тому заборгованість за кредитним договором станом на 29 жовтня 2009 року підлягає солідарному стягненню із відповідачів.

Суд першої інстанції правомірно застосував положення вищенаведених статей та солідарно стягнув із відповідачів суму заборгованості за кредитним договором, висновки суду в частині є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Разом із тим суд першої інстанції не погодився із заявленим позивачем розміром заборгованості після збільшення позовних вимог 25 грудня 2012 року в розмірі 189563,53 долара США, що складає 1515181,30 грн., пославшись, що дані позовні вимоги не доведені в ході розгляду справи належними і допустимими доказами, та стягнув із відповідачів солідарно заборгованість в розмірі 148194 доларів США, що складає 1172458,14 грн.

Крім того, суд першої інстанції помилково встановив, що кредитний договір № 066-2008-455 був укладений між сторонами 22 лютого 2008 року, разом із тим із матеріалів справи вбачається, що даний кредитний договір був укладений сторонами 29 лютого 2008 року.

Дані висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах матеріального та процесуального закону і спростовуються наявними в справі доказами

Відповідно до правил ст. 31 ЦПК України позивач має протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

В позовній заяві ПАТ «Універсал Банк» було заявлено позовну вимогу - стягнути суму заборгованості за кредитним договором № 066-2008-455 від 29 лютого 2008 року 148194,82 долара США, що еквівалентно 1172458,41 грн. із посиланням на те, що кредитний договір не припинив своєї дії, кредит позичальником повернений не був, відсотки за користування коштами нараховуються відповідно до умов кредитного договору.

25 грудня 2012 року у судовому засіданні позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, додатком до якої є розрахунок заборгованості за кредитним договором, за яким заборгованість станом на 19 грудня 2012 року склала 189563,53 долара США, що еквівалентно 1515181,30 грн. При цьому доданий розрахунок заборгованості виконаний аналогічно до розрахунку, доданому до позовної заяви при зверненні до суду.

Відповідно до ст. ст. 57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст. 215 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення суд зазначає мотиви, з яких він бере до уваги або відхиляє докази.

Разом із тим, на порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції не вказав мотивів відхилення розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 19 грудня 2012 року як доказу розміру заборгованості відповідачів перед позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 066-2008-455 від 29 лютого 2008 року станом на 19 грудня 2012 року, який складає 189563,53 доларів США, що еквівалентно 1515181,30 грн., виходячи з курсу 7,993 грн. за 1 долар США, та складається із простроченої заборгованості по кредиту 981,16 доларів США, що еквівалентно 7842,41 грн., суми дострокового стягнення кредиту 132652,74 долари США, що еквівалентно 1060293,35 грн., відсотків 55929,63 долари США, що еквівалентно 447045,53 грн. Даний розрахунок підписаний начальником управління адміністрування кредитних та карткових продуктів роздрібного бізнесу і завірений печаткою ПАТ «Універсал Банк».

Відповідачами дані розрахунки не спростовані, доказів щодо погашення заборгованості в ході судового розгляду ними не надано. Доводи представника відповідачів про те, що позивач в заяві від 25 грудня 2012 року не збільшив позовні вимоги, а змінив підстави ті предмет позову, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються змістом заяви позивача.

Колегія суддів також звертає увагу, що аналогічний розрахунок заборгованості станом на 29 жовтня 2010 року судом першої інстанції прийнято як належний та допустимий, на його підставі із відповідачів стягнуто заборгованість в розмірі 1172458,14 грн.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем при збільшенні позовних вимог доведено розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає солідарному стягненню з відповідачів, висновки суду щодо розміру заборгованості є помилковими, а тому заявлений позивачами розмір заборгованості підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 19 грудня 2012 року за кредитним договором № 066-2008-455 від 29 лютого 2008 року становить: прострочена заборгованість по кредиту 981,16 доларів США, що еквівалентно 7842,41 грн., сума дострокового стягнення кредиту 132652,74 долари США, що еквівалентно 1060293,35 грн., відсотки 55929,63 долари США, що еквівалентно 447045,53 грн., разом 189563,53 доларів США, що еквівалентно 1515181,30 грн.; вказана заборгованість підлягає до солідарного стягнення із відповідачів на користь позивача.

Також колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо солідарного стягнення із відповідачів судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Покладення судом солідарного обов'язку по сплаті судових витрат не ґрунтуються на вимогах закону та є помилковим.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення, яким стягнуто на користь позивача розмір заборгованості за кредитним договором в сумі 189563,53 доларів США, що еквівалентно 1515181,30 грн., та покладено судові витрати на кожного із відповідачів в розмірі 2529,75 грн., які складаються із судових витрат при поданні позовної заяви 1820 грн., витрат при поданні заяви про збільшення позовних вимог в розмірі 1519 грн. і витрат при поданні апеляційної скарги 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 066-2008-455 від 29 лютого 2008 року в сумі 189563,53 доларів США, що еквівалентно 1515181,30 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із кожного на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати в розмірі 2529,75 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Яворський М.А.

Судді : Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.