Постанова № 30718431, 16.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16825/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Євро Місто» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

На вказану постанову суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування ТОВ «Євро Місто» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року, за результатом якої складено акт від 28 вересня 2012 року № 36/15-309/35909794.

Відповідач при проведенні перевірки прийшов до висновку, що на порушення вимог п. 102.5 статті 102, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 статті 200 Податкового кодексу України позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року в розмірі 3 002 661, 00 грн. На порушення вказаних вимог ПК України позивач позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3 002 661, 00 грн., в тому числі за квітень 2009 року - 2 885 195, 00 грн., за червень 2009 року - 117 466, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2012 року № 0000561530, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 002 661, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до п. 102.5 статті 102 ПК України - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 статті 14 ПК України - дано визначення надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно пп. 200.4 статті 200 ПК України - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована, згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового період.

Зазначена норма не передбачає строку давності для включення до складу податкового кредиту сум від'ємного значення податку на додану вартість, що залишилось після бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, п. 102.5 статті 102 ПК України встановлює строк для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, але не надає право податковому органу списувати переплати з податків, в даному випадку - суму ПДВ, в результаті закінчення терміну давності, встановленого для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже п. 102.5 статті 102 ПК України був застосований відповідачем до спірних правовідносин безпідставно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (у додатку 2 до декларації) було зазначено, що від'ємне значення ПДВ сформовано у квітні 2009 року на суму 2 885 195, 00 грн. та у червні 2009 року на суму 117 466, 00 загалом на суму 3 002 661, 00 грн.

Під час перевірки встановлено, що позивачем 20 травня 2009 року подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року, де в рядку 21 відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 166, 00 грн.

Між тим, 17 серпня 2009 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким було здійснено коригування суми податного кредиту у бік збільшення та у рядку 8.5 зазначено збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2 966 345, 00 грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державною податковою адміністрацією України від 30 травня 1997 року № 166 передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.

Тобто, у разі якщо платником виявлені податкові накладні, які помилково не включені до податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони отримані, то платник може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому платник мав право на включення сум ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податковий орган листом від 31 серпня 2009 року запропонував позивач подати нову належним чином оформлену звітність, тобто податковим органом не прийнято уточнюючих розрахунків як податкової звітності.

Відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України віж 31 грудня 2008 року № 827 - структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Між тим, як вбачається з листа податкового органу від 31 серпня 2009 року, він не є повідомленням про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації, а є лише податковим роз'ясненням, наданим податковим органом позивачу, оскільки з вказаного листа неможливо ідентифікувати щодо якої саме звітності позивача воно було прийняте. Крім того, в ньому не йде мова про неприйняття податково звітності позивача з зазначенням підстав її неприйняття, як це передбачено вказаним положенням.

А тому помилковою є позиція суду першої інстанції про неврахування зазначеної уточнюючої декларації при вирішенні даної адміністративної справи.

Отже, в декларації з ПДВ за квітень 2009 року, з урахуванням уточнюючої декларації від 17 серпня 2009 року, відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду у розмірі 2 966 345, 00 грн.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п. 200.3, 200.4 статті 200 ПК України - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 статті 200 ПК України та, як наслідок, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року в розмірі 3 002 661, 00 грн.

А тому, прийняте на підставі такого протиправного висновку оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Таким чином неправомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 12 жовтня 2012 року № 0000561530

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.