Ухвала суду № 30717495, 17.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1028/39/12 Головуючий у І інстанції Берзель Ю.В.Провадження № 22-ц/780/1477/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.Категорія 26 17.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Фінагєєва В.О., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря: Черненко І.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 10 квітня 2012 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції Київської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року державний виконавець за погодженням з начальником ВДВС Яготинського РУЮ звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду гр. ОСОБА_2 за кордон, посилаючись на ухилення боржника від добровільного виконання своїх зобов'язань на користь ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа №2-436 від 09.06.2011 року Яготинського районного суду Київської області про стягнення боргу у сумі 13979,11 грн.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 10 квітня 2012 року подання задоволено.

В апеляційний скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні подання, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що суд не встановив чи мало місце умисне ухилення боржника від виконання зобов'язань та які дії були вжиті державним виконавцем на виконання рішення суду про стягнення боргу.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Задовольняючи подання та обмежуючи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України суд першої інстанції виходив із того, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього за рішенням суду обов'язків та станом на 1 квітня 2012 року боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 встановлений порядок звернення державного виконавця з поданням до суду щодо обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну у разі не виконання боржником своїх зобов'язань.

Вказаний нормативно правовий акт передбачає, що подання державного виконавця повинно містити, зокрема, підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та ухвалив рішення про задоволення подання державного виконавця за відсутності доказів на підтвердження вищезазначених обставин.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 312 ЦПК України порушення порядку, встановленого для вирішення питання тимчасової заборони виїзду громадянину за межі України є підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апелянта є обґрунтованими, а ухвала суду підлягає скасуванню з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 10 квітня 2012 року скасувати та направити справу за поданням відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції Київської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: