Постанова № 30711211, 16.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р.Справа № 5017/3745/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

Суддів Головей В.М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Подуст Л.В.

за участю представників :

ОСГ "Заболотного-26А" - Єгоров Б.С.( за дорученням),

ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" - Лапчева Н.В.( за дорученням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.213 р. у справі № 5017/3745/2012 за позовом Об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення 65 392,09 грн..

ВСТАНОВИЛА:

20.12.2012 р. (Вх. № 6092/2012) Об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі відповідач) в якій просило стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 65 392,09 грн. та покласти на відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії № 118900 від 27.01.2011 року (далі договір). Позивач вважає, що згідно умов договору він має здійснювати оплату за електричну енергію, спожиту мешканцями ОСГ "Заболотного-26А" згідно показань загальнобудинкового приладу обліку за тарифом, встановленим для гуртожитків, обладнаних електроплитами. На протязі лютого 2011 року - жовтня 2012 року включно з боку ВАТ ЕК "Одесаобленерго" виставлялися рахунки за тарифом для населених пунктів, обладнаних електроплитами, який не застосовується для гуртожитків, та є значно більшим ніж тариф, який мав бути застосовано для гуртожитків, вказані рахунки сплачувалися з боку ОСГ "Заболотного-26А", підтвердженням чого є виставлені Північним РЕМ щомісячні рахунки фактури за спожиту електроенергію та платіжні доручення про їх сплату ОСГ "Заболотного-26А", а також щомісячні Акти про використану електричну енергію, підписані Північним РЕМ та ОСГ "Заболотного-26А". Позивач посилаючись на Постанову НКРЕУ від 10.03.1999 року, у відповідних редакціях, що діяли на момент виставлення відповідачем рахунків, стверджує про значну переплату з боку ОСГ "Заболотного-26А" за використану електричну енергію в загальному розмірі 65 392,09 грн. та згідно доданого до позову розрахунку заборгованості просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в вказаному розмірі. (т. 1 а.с.2-5).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.12.2012 року порушено провадження у справі № 5017/3745/2012 (т. 1 а.с.1).

09.01.2013 року (вх. № 523/2013) відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки сторони у договорі погодили тарифну групу "населені пункти з електроплитами кл.2", а для зменшення тарифу потрібно внести зміни до договору. Також відповідач зазначив, що для визначення тарифу на електричну енергію, що відпускається гуртожиткам, позивач повинен був, по-перше, надати відповідачу правовстановлюючі документи на свій об'єкт та акт державної інспекції про відсутність газифікації, крім того відповідач вважає, що позивач використовував електричну енергію, за умовами договору, а відтак будь-які правові підстави вважити що гроші отримані відповідачем безпідставно відсутні. (т.1 а.с.105-108).

30.01.2013 року (Вх. № 3165/2013) позивач надав суду заперечення на відзив, в якому останній зазначив, що викладені у відзиві доводи є необґрунтованими, оскільки по-перше відповідач у відзиві зазначив, що додатками до договору №№ 5.1., 6, 7, 11 передбачено, що до складу об'єктів входять гуртожитки, у тому числі обладнані електроплитами, тобто відповідач визнає, що об'єктом споживача є гуртожиток, обладнаний електроплитами; по-друге позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що ОГС має сплачувати електричну енергію для зовсім іншої тарифної групи „населенні пункти з електроплитами кл. 2" є нічим не підкріпленим та безпідставним, також позивач зазначив, що тариф на електроенергію повинен визначатись лише НКРЕУ; по-третє позивач зазначив, що він надав відповідачу докази, які свідчать проте, що будівля за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26А має статус гуртожитку - рішення Одеської міської ради від 07.10.2009 року № 4718-V; по-четверте позивач не згоден з посилання відповідача стосовно електроплит у гуртожитку, оскільки на 2 аркуші відзиву відповідач ще визнає наявність електричних плит у гуртожитку та застосовує тариф для населених пунктів з електроплитами, проте на 4 аркуші стверджує, що не може знати про наявність електричних плит, адже у нього немає акту державної інспекції про відсутність газифікації; по-п'яте позивач зазначив, що погодитись з позицією відповідача стосовно отримання коштів не можливо, оскільки відповідач безпідставно були отримані кошти саме в тій частині, яка не відповідає встановленому тарифу для визначеної договором категорії споживачів „гуртожитки, обладнані електроплитами". (т.2 а.с. 9-11)

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.0122013 року (повний текст якого складено та підписано суддею Невінгловською Ю.М. 25.02.3013р.) позовні вимоги задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти в сумі 65 392 грн. 09 коп.

Рішення місцевого господарського суду, з посиланням на норми чинного законодавства України вмотивовано тим, що у відповідача були відсутні передбачені чинним законодавством підстави для застосування до гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26А, обладнаного електроплитами, більшого за розміром тарифу, встановленого для іншої категорії споживачів. А відтак відповідач отримував майно у вигляді грошових коштів за оплату за електроенергію від Позивача в частині, що перевищує встановлений тариф для гуртожитків, обладнаних електроплитами безпідставно, тож зобов'язаний повернути грошові кошти в цій частині як безпідставно набуті. ( т. 2 а.с.117-124)

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі скаржник просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" про стягнення 65 392,09 грн., відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Скаржник зазначив, що суд першої інстанції не вірно визначив обставини справи, оскільки поза увагою суду залишились умови договору викладені в графі 16 договору №10 яким сторони керувались під час його виконання, так відокремлення встановлених фактів та визначення обставин від спору, де ці факти та обставини є доказом вимог чи заперечень у цьому спорі, суперечить основним засадам господарського процесу та його формам, визначеним ст. 4-1 ГПК України. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що зміна тарифної групи (ціни) передбачає внесення відповідних змін до договору про постачання електричної енергії саме в частині порядку застосування тарифів на електроенергію. Всупереч зазначеним нормам, суд звернув увагу тільки на з'ясування обставин щодо наявності правових підстав для застосування відповідного тарифу для гуртожитку з електроплитами по укладеному вже між сторонами договору замість того, щоб з'ясувати чи існували правові підстави набуття такого майна у відповідача (укладений договір між сторонами та досягнення згоди по істотним умовам договору). Також скаржник заперечує проти застосування судом першої інстанції тарифу з 01.02.2011 р. по 01.03.2011 р., як для гуртожитку сімейного типу обладнаних електроплитками в розмірі 15,0 коп. за 1 кВт/г, що передбачено п.п. 1 п. 2.3 Постанови НКРЕ від 10.03.1999 р. № 309 та застосування тарифу з 01.04.2011 р. по 01.12.2012 р., як для гуртожитку з електроплитами в розмірі 17,95 кВт/г, оскільки по-перше доказів того, що вказаний будинок є гуртожитком сімейного типу, позивачем по-перше не надавалось, а по-друге застосування тарифу, як для гуртожитку з електроплитами в розмірі 17,95 кВт/г, з 01.04.2011 р. по 01.12.2012 р. можливо лише при умові надання Постачальнику акту державної інспекції про відсутність газифікації, що передбачено п.1.4 порядку в редакції Постанови № 627 від 14.04.2011 р. та п. 2.12 в редакції Постанови № 498 від 23.04.2012 р..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.04.2013 р. о 10:00 год., про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

21.03.2013 р. (Вх. 645/13) від позивача до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує та вважає її не обґрунтованою.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду підтримав скаргу і просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача просив суд залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається та це встановив місцевий господарський суд, що 27.01.2011 року між відповідачем в особі керівника Північної РЕМ який діяв на підставі доручення (за договором Постачальник) та позивачем (за договором Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №118900 від (далі - Договір).

З розділу 1 Договору вбачається, що Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.2.3.3. Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Сторони п. 7.1 Договору встановили, що облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Уразі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку „Порядок розрахунків".

Пунктом 8 Додатку №2 до Договору „Графік зняття показників обліку електричної енергії", який має назву "Характеристика площадок вимірювання електричної енергії", в графі "Найменування площадки вимірювання електричної енергії (найменування об'єкту), зазначено: "Гуртожиток" за адресою: Заболотного, 26а, № лічильника 53835718014.

Згідно п.5 Порядку розрахунків (додаток 5 до Договору) розмір коштів, які має сплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого Споживачем "Акту про обсяги спожитої енергії", як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоду електроенергії.

Колегією суддів встановлено, що на момент укладення сторонами цього спору Договору діяла постанова НКРЕ "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам" № 309 від 10 березня 1999 року, якою був затверджений Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам (далі - Порядок). Згідно до п.п. 2.1 даного Порядку зазначено, що для цілей цього Порядку до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори.

Згідно п.п. 2.4. даного Порядку було також визначено, що відпуск електроенергії населеним пунктам (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів), які обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт.год.

Слід також зазначити, що на час укладення Договору діяли Тарифи в редакції Постанови НКРЕУ від 10.11.2009 року №1280, в яких не було градації "гуртожиток" або "населений пункт", а для всіх населених пунктів, обладнаних кухонними електроплитами був єдиний тариф 15,00 без ПДВ, 18,00 із ПДВ.

Таким чином, на момент укладення Договору сторони віднесли об'єкт позивача до тарифної групи "населені пункти з електроплитами кл.2", оскільки іншої (окремої) тарифної групи для "гуртожитків" на той час не існувало.

Викладене свідчить, що сторони з дотриманням норм чинного законодавства, а саме на підставі діючої на той час постанови та відповідно до п. 2 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, в додатку до Договору № 10 сторони узгодили тарифну групу №2 „населення з електроплитами" та відповідач застосовував тариф на електроенергію для гуртожитків з електроплитами як такий, що відпускається населеним пунктам з будинками, обладнаними кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості).

Разом з тим, Постановою НКРЕ від 13.01.2011 № 8 „Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та затвердження Змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам", яка набрала чинності 01.02.2011р., було внесено зміни до Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджених постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (у редакції постанови НКРЕ від 10.11.2009 N 1280), за якими було поширено категорію споживачів електричної енергії та визначено у п.п 2.4 Порядку, що відпуск електроенергії гуртожиткам сімейного типу (які підпадають під визначення "населений пункт"), що розташовані у будинках, обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт·год. При цьому, у п.п 2.4 Порядку також залишилось визначеним, що відпуск електроенергії населеним пунктам (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів та гуртожитків сімейного типу), що обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 19,5 коп. за 1 кВт·год.

Постановою НКРЕУ від 10.03.1999 року (у редакції постанови НКРЕУ від 13.01.2011 року №8) були затверджені Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, які діяли протягом лютого, березня 2011 року включно, згідно п.2.3. цих Тарифів для населених пунктів, що обладнані кухонними електроплитами, крім гуртожитків сімейного типу тариф складає 19,5 коп. без ПДВ за 1кВт год., в той час, згідно цього ж пункту для гуртожитків сімейного типу, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 15,0 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 10.03.1999 року (у редакції постанови НКРЕУ від 17.03.2011 року №8) були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню та населеним пунктам, які діяли протягом квітня 2011 року - квітня 2012 року включно, згідно п.2.3. цих Тарифів для населених пунктів, що обладнані кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год., в той час, згідно цього ж пункту для гуртожитків, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 23.04.2012 року №497 були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню, які діяли протягом травня, червня 2012 року включно, згідно п.1.9. цих Тарифів для населення яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, і проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу), обладнаних кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год., в той час як згідно цього ж пункту для гуртожитків (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи), що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 23.04.2012 року №497 в редакції Постанови НКРЕУ від 15.06.2012 року №750 були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню, які діяли протягом липня - вересня 2012 року включно, згідно п.1.9. цих Тарифів для населення яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, і проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу), обладнаних кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год, в той час як згідно цього ж пункту для гуртожитків (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи), що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 23.04.2012 року №497 в редакції Постанови НКРЕУ від 13.09.2012 року №1183 були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню, які діють з жовтня 2012 року по цей час, згідно п.1.9. цих Тарифів для населення яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, і проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу), обладнаних кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год, в той час як згідно цього ж пункту для гуртожитків (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи), що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Викладене свідчить що під час дії договору було введено градацію "гуртожитки" обладнані кухонними електроплитами. та встановлені для них інші (менші) ніж раніше були встановлені єдині тарифи для всіх населених пунктів, обладнаних кухонними електроплитами.

Проте Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, згідно з п. 6.1 Правил розрахунки споживача за використану енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Матеріали справи свідчать та ці обставини визнаються обома сторонами, що зміни до умов договору щодо тарифної групи та самих тарифів ні за згодою сторін ні в судового порядку не вносились.

За таких обставин і враховуючи, що умови договору обов'язкові для виконання обома сторонами колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно виставляв позивачу рахунки по оплаті електричної енергії за тарифами визначеними в договорі, а позивач обґрунтовано сплачував їх.

Посилання позивача на порушення його прав з боку відповідача, оскільки останній виставляв рахунки в порушення приписів Постанови НКРЕ від 17.03.2011 р. № 343 "Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, та затвердженим змінам до порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам" (далі - Постанова НКРЕ від 17.03.2011 р. № 343) є безпідставними з огляду на наступне.

Дійсно, як зазначалось вище, вищезазначеною постановою НКРЕ від 17.03.2011 р. № 343 були внесені зміни до порядку застосування тарифів на електричну енергію та з 01.04.2011 р. визначено тарифи на електроенергію, що відпускається гуртожиткам, як відпуск електроенергії гуртожиткам (які підпадають під визначення "населений пункт"), що розташовані у будинках, обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості).

Однак при цьому, НКРЕ в своїх листах від 03.03.2011 р. № 1473/09/1, від 12.03.2011 р. № 1664/09/17-11, від 14.03.2011 р. № 1683/09/17-11, від 11.08.2011 р № 5887/09/17-11 визначив, що умовою отримання гуртожитком тарифу на електричну енергію за постановою НКРЕ від 17.03.2011 р. № 343 є надання споживачем енергопостачальній компанії копії реєстраційного посвідчення гуртожитку або іншого документу про реєстрацію гуртожитку у встановленому порядку та акту виданого інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання теплової енергії в Одеський області.

Задовольняючи позов місцевий суд виходив того, що наявні у справі докази свідчать, що об'єкт позивача розташований з за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26-А має статус гуртожитку сімейного типу обладнаного електроплитами.

Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.

Дійсно наявного у матеріалах справи рішення Одеської міської ради від 07.10.2009 року №4718-V вбачається, що будинку який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26-А надано статус "гуртожитку комунальної власності територіальної громади м. Одеси та надано дозвіл на приватизацію приміщень у цьому гуртожитку відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.05.2009 р. №521 був затверджений акт приймання-передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитку та інженерних мереж, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26-а. (т. 1 а.с. 29)

Також матеріали справи свідчать, що 24.09.2010 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 479, щодо передачі КП "ЖКС "Північний" з балансу за актом приймання-передачі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного,26-А, на баланс ОСГ "ЗАБОЛОТНОГО-26А". (т. 1 а.с. 30).

Проте цих документів, на переконання колегії суддів, недостатньою для визнання вказаного об'єкту як гуртожитку сімейного типу обладнаного електроплитами з огляду на таке.

Згідно ст. 128 ЖК України до гуртожитків відноситься спеціально побудований чи переобладнаний житловий будинок або житлові приміщення в житлових будівлях, які зареєстровані, як гуртожитки та використовуються для проживання працівників -підприємств, організацій та установ, студентів, учнів, а також інших громадян у період, або навчання.

Положення про обов'язкову реєстрацію будинків, як гуртожитків передбачено ч. 2 ст. 127 Житлового кодексу України та п. 5 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. N 208. Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено, що жилі будинки реєструються, як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Вищезазначене свідчить про те, що для встановлення тарифу на електричну енергію, що відпускається гуртожиткам, та внесення змін договору позивач повинен був надати відповідачу необхідні правовстановлюючі документи про те, що об'єктом постачання є саме гуртожиток.

Проте позивачем не надано передбачене вищезазначеними нормами права реєстраційного посвідчення гуртожитку і таке свідоцтво в матеріалах справи відсутнє, тобто правовий статус цього об'єкту не оформлено належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору, в частині розміру тарифів і відповідач запропонував йому надати передбачене вищезазначеними листами НКРЕ та порядком реєстраційне посвідчення гуртожитку, а також акт виданий інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання теплової енергії про відсутність на об'єкті газифікації природним газом.

Докази того, що позивач надавав відповідачу вищезазначені реєстраційне посвідчення гуртожитку та акт виданий інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання теплової енергії про відсутність на об'єкті газифікації природним газом в матеріалах справи відсутні.

Наявна у справ довідка „Одесагаз", на яку посилається позивач, про відсутність газифікації на вказаному об'єкту, на переконання колегії суддів не може замінити вищезазначений передбачений законодавством акт, тобто ця довідка не є належним , достатнім та передбаченим чинним законодавством доказом відсутності газифікації вказаного об'єкту.

Водночас з наявної і матеріалах справи документації про прийняття в об'єкту в експлуатацію в вбачається що перевірялась його газифікація.

Викладене свідчить, що в матеріалах справи є документи, які містять протилежні данні про газифікацію об'єкту і точні данні можливо встановили лише шляхом складання вищезазначеного передбаченого законодавством акту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів належними і достатніми передбаченими чинним законодавством доказами що вказаний об'єкт зареєстровано на у встановленому порядку як гуртожитком сімейного типу обладнаний кухонними електроплитами і в ньому відсутня газифікація природним газом, а відтак правові підстави для застосування тарифу передбаченого для о гуртожитків сімейного типу обладнаного електроплитами відсутні.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача зазначених позивачем грошових сум відсутні.

Місцевий суд, не враховував вищезазначених обставини і дійшов помилкового, висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог позивача.

З огляду на викладене, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову та стягненні з позивача понесених відповідачем судових витрат на розгляд апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" - задовольнити.

2) Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.213 р. у справі № 5017/3745/2012 - скасувати і виконання за ним припинити.

3) Об'єднанню співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" в позові до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення 65392 грн. 09 коп. - відмовити.

4) Стягнути з Об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" - 860 грн. 30 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5) Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ відповідно до цієї постанови з зазначенням в ньому всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено підписано 17.04.2013 р.

Головуючий суддя Мирошниченко М.А.

Судді Головей В.М.

Шевченко В.В.