Ухвала суду № 30710338, 10.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 р.Справа № 2а-9941/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача - Ємець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-9941/12/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Новий Стиль» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000410046 від 27.08.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 461546,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1856,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №000043046 від 27.08.2012 року в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000420046 від 27.08.2012 року в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», положень ст.ст. 134,135,188,198,200 Податкового Кодексу України та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 27.06.2012 року №№267-272, та відповідно до плану-графіку фахівцями Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проведено документальну планову перевірку ПАТ "Новий Стиль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №300/46-103/32565288 від 10.08.2012 року.

Згідно висновків акту перевірки №300/46-103/32565288 від 10.08.2012 року, зокрема, встановлені наступні порушення позивачем: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2, п. 138.4, п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 910849,00 грн. за 1 квартал 2011 року по 1 квартал 2012 року; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 384316 грн. за лютий 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року; та завищено суму податкового кредиту у березні 2012р. на 7065 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за березень 2012р. на 7065 грн. та, відповідно, завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 7065 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 27.08.2012 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000420046, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 384316,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 126674,50 грн.; №0000410046, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 923410,25 грн., у тому числі за основним платежем - 910849,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12561,25 грн.; №000043046, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 7065,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом справи встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, носять характер суб»єктивних припущень та не підкріплені жодними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Дослідження акту перевірки №300/46-103/32565288 від 10.08.2012 року встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини віднесення позивачем до складу валових витрат сум витрат по операціям з придбання товару (робіт, послуг) у ПП "Укргоспторг - 2000", ТОВ "Химтрейд", ТОВ Фірма "Агромаш", ПП "Промтранспоставка", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Інтехліс", ТОВ ВКП "ТВ Трейд-Лінк", ТОВ "МК-Візар", ТОВ фірма "Промелектронсервіс", ПП „Баварія Ф", ТОВ "Сучасні торговельні рішення", ТОВ "РКС Компоненти" за період з 1 кварталу 2011 року по 1 квартал 2012 року, а також формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від вказаних контрагентів, по взаємовідносинам з якими відсутній факт реального вчинення господарських операцій та пов'язаність з господарською діяльністю підприємства.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України, із змісту яких право формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Так, положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи із змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у березні-вересні 2011 року мав взаємовідносини з ПП "Укргоспторг - 2000".

Так, між позивачем (покупець) та ПП "Укргоспторг - 2000" (постачальник) було укладено договір поставки товару від 21.04.2010 року №2010/1126, відповідно до умов якого постачальник поставив покупцю товар (будівельні та господарські матеріали, інструмент) за відповідними видатковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними кратками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору від 03.01.2011 року, копія якої приєднана до матеріалів справи, доставка товару здійснювалась ПП "Укргоспторг - 2000" на умовах DDP (згідно Інкотермс 2000) за адресами: м. Харків, Комсомольське шосе, 88; м. Харків, вул. Достоєвського, 3; м. Харків, вул. Котлова, 181, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

На підставі рахунків-фактур позивачем здійснено оплату за отриманий від ПП "Укргоспторг - 2000" товар, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ПП "Укргоспторг - 2000" виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано за 1 квартал 2011 року валові витрати на загальну суму 14255,00 грн. та податковий кредит на суму 2851,00 грн. за березень, квітень, вересень 2011 року.

Також судом встановлено, що позивач у березні, квітні, серпні 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ "Зондполітех".

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ "Зондполітех" (постачальник) було укладено договір поставки товару від 19.12.2007 року №20701219 з додатковими угодами №1 від 31.12.2010 року, №2 від 03.01.2011 року, відповідно до умов якого постачальник поставив покупцю товар (заварювальна та інша проволока, електроди) за відповідними видатковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними кратками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору №2 від 03.01.2011 року, копія якої приєднана до матеріалів справи, доставка товару здійснювалась із залученням інших сторонніх перевізників, так і власними силами позивача на умовах EXW або FCA (згідно Інкотермс 2000) за адресою: м. Харків, склад Постачальника (м. Харків, Комсомольське шосе, 88), що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи. Транспортні засоби, яким здійснювалось перевезення товару, позивач у перевіряємому періоді орендував у ВАТ "Елеватормельмаш", що підтверджується договорами оренди №2009/175 від 26.06.2009 року та №2009/176 від 26.06.2009 року, актами прийому - передачі від 26.06.2009 року та актом прийому - передачі (повернення) від 30.04.2012 року, копії яких приєднані до матеріалів справи. Частково товар перевезення товару здійснювалось ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору перевезення вантажів по Україні №2007/1292 від 02.04.2007 року з додатковою угодою до нього від 25.02.2011 року та додатком №1 від 01.04.2011 року, що підтверджується актами здачі - прийому виконаних робіт та послуг, копії яких приєднані до матеріалів справи. Товар відпускався зі складу постачальника, що підтверджено листом №1705 від 17.05.2011 року та договором суборенди нежитлового приміщення №30 від 01.12.2007 року з додатковою угодою до нього №3 від 31.12.2010 року, актом прийому передачі від 01.12.2007 року, договором суборенди нежитлового приміщення №2 від 01.04.2011 року з актом прийому-передачі від 01.04.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

На підставі рахунків-фактур позивачем здійснено оплату за отриманий від ТОВ "Зондполітех" товар в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ "Зондполітех" виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано за 1-2 квартали 2011 року валові витрати на загальну суму 519341,00 грн. та податковий кредит на суму 103868,00 грн. за березень, квітень, серпень 2011 року, що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом встановлено, що позивач у січні-листопаді 2011 року мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2

Так, між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) було укладено договір поставки товару від 26.01.2011 року №110533 з додатковою угодою №1 від 26.01.2011 року, відповідно до умов якого постачальник поставив покупцю товар (металопрокат) за відповідними видатковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору від 26.01.2011 року, копія якої приєднана до матеріалів справи, доставка товару здійснювалась на умовах DDP (згідно Інкотермс 2000) за адресами: м. Харків, Комсомольське шосе, 88; м. Харків, вул. Достоєвського, 3; м. Харків, вул. Котлова, 181, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за отриманий від ФОП ОСОБА_2 товар, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ФОП ОСОБА_2 виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем включено до складу валових витрат вартість товару, отриманого від ФОП ОСОБА_2, у 1 кварталі 2011 року на суму 145316,00 грн. та сформовано витрати за 2, 3, 4 квартали 2011 року у сумі 488736,00 грн., а також сформовано податковий кредит на суму 126810,00 грн. за 1-4 квартали 2011 року, що не заперечується відповідачем .

Судом також встановлено, що позивач у травні 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ "Химтрейд".

Так, на підставі рахунків-фактур №803-х від 06.05.2011 року на загальну суму 990,00 грн., у т.ч. ПДВ 165,00 грн., №804-х від 06.05.2011 року на загальну суму 660,00 грн., у т.ч. ПДВ 110,00 грн., позивачем від ТОВ "Химтрейд" отримано товар (Den Braven Силіконовий спрій (400мл) за наступними видатковими накладними: №791 від 17.05.2011 року та №790 від 17.05.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснювалось власними силами позивача за адресою: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, що підтверджено подорожнім листом на перевезення автомобілем РЕНО НОМЕР_1 від 23.05.2011 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за отриманий від ТОВ "Химтрейд" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №8204 від 18.05.2011 року на загальну суму 1650,00 грн., копія якого приєднана до матеріалів справи.

ТОВ "Химтрейд" виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: №108 від 18.05.2011 року на загальну суму 990,00 грн., у т.ч. ПДВ 165,00 грн., №109 від 18.05.2011 року на загальну суму 660,00 грн., у т.ч. ПДВ 110,00 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 2 квартал 2011 року у сумі 1375,00 грн. та податковий кредит на суму 275,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом також встановлено, що позивач у травні-грудні 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ Фірма "Агромаш".

Так, на підставі відповідних рахунків-фактур позивачем від ТОВ Фірма "Агромаш" отримано товар (пружина) за відповідними видатковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Доставка товару здійснювалось із залученням сторонніх перевізників (ПФ "Автоспектр") за рахунок позивача на адресу: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, що підтверджено товарно-транспортними накладними від 06.06.2011 року, від 24.05.2011 року, від 04.07.2011 року, від 11.11.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за отриманий від ТОВ Фірма "Агромаш" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №7583 від 06.05.2011 року на загальну суму 1890,00 грн., №17461 від 19.10.2011 року на загальну суму 4926,60 грн., №6937 від 09.06.2011 року на загальну суму 4692,00 грн., №8467 від 20.05.2011 року на загальну суму 4692,00 грн., №19851 від 24.11.2011 року на загальну суму 4692,00 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ Фірма "Агромаш" виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 2-4 квартали 2011 року на суму 17411,00 грн. та податковий кредит на суму 3482,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом встановлено, що позивач у червні, вересні 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер".

Так, на підставі рахунків-фактур позивачем від ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" були отримані роботи (послуг) щодо перезарядки, опосвідчення балону, технічного обслуговування за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №БР-0000297 від 15.06.2011 року, №БР-0000546 від 20.09.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Розрахунки з ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" позивачем проведено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 2-3 квартали 2011 року на суму 787 грн. та податковий кредит на суму 157,00 грн. за червень, вересень 2011 року, що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом також встановлено, що позивач у серпні 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ "Інтехліс".

Так, на підставі рахунків-фактур позивачем від ТОВ "Інтехліс" отримано товар (ТМЦ) за відповідними видатковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Доставка товару здійснювалась власним силами позивача на адресу: м. Харків, вул. Достоєвського, 3, що підтверджено товарно-транспортною накладною від 09.08.2011 року, подорожнім листом службового автомобіля від 09.08.2011 року №952130, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за отриманий від ТОВ "Інтехліс" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ "Інтехліс" виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 3 квартал 2011 року на суму 82786,00 грн. та податковий кредит на суму 16557,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом також встановлено, що позивач у 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ ВКП "ТВ Трейд-Лінк".

Так, на підставі рахунків-фактур позивачем було отримано від ТОВ ВКП "ТВ Трейд-Лінк" товар (ТМЦ) за видатковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Доставка товару здійснювалось власними силами позивача на адресу: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, що підтверджено подорожніми листами службового легкового автомобіля від 02.09.2011 року №009851, від 26.10.2011 року №952377, від 10.11.2011 року №952600, від 14.06.2011 року №206711, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за отриманий від ТОВ ВКП "ТВ Трейд-Лінк" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №18906 від 11.11.2011 року, №17911 від 26.10.2011 року, №14483 від 01.09.2011 року, №18906 від 11.11.2011 року, №9737 від 10.06.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ ВКП "ТВ Трейд-Лінк" виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: №5 від 01.09.2011 року на загальну суму 2286,00 грн., в т.ч. ПДВ 381,00 грн., №103 від 26.10.2011 року на загальну суму 3480,00 грн., в т.ч. ПДВ 580,00 грн., №38 від 10.11.2011 року на загальну суму 720,00 грн., в т.ч. ПДВ 120,00 грн., №40 від 10.06.2011 року на загальну суму 1740,00 грн., в т.ч. ПДВ 290,00 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 2-4 квартали 2011 року на суму 6855,00 грн. та податковий кредит на суму 1371,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом також встановлено, що позивач у вересні-жовтні 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ "МК-Візар".

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ "МК-Візар" (постачальник) було укладено договір поставки товару від 02.09.2010 року №2010/2253 з додатковою угодою №1 від 02.09.2010 року, відповідно до умов якого постачальник поставив покупцю товар (шліфувальна стрічка, шліфпапір/поролон) за видатковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Доставка товару здійснювалось власними силами позивача на адресу: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, м. Харків, вул. Достоєвського, 3, що підтверджено накладними на вантаж, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Позивачем на підставі рахунків-фактур здійснено оплату за отриманий від ТОВ "МК-Візар" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ "МК-Візар" виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 3-4 квартали 2011 року на суму 210352,00 грн. та податковий кредит у вересні 2011 року у сумі 30060,00 грн., у жовтні 2011 року у сумі 12010,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом також встановлено, що позивач у листопаді 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ фірма "Промелектронсервіс".

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ фірма "Промелектронсервіс" (постачальник) було укладено договір поставки товару від 01.03.2011 року №111233, відповідно до умов якого постачальник поставив покупцю товар за видатковою накладною №111102 від 11.11.2011 року на загальну суму 1491,00 грн., в т.ч. ПДВ 248,50 грн., копія якої приєднана до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковим ордером, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Доставка товару здійснювалось власними силами позивача на адресу: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, що підтверджено подорожнім листом службового легкового автомобіля №952738 від 11.11.2011 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Позивачем на підставі рахунку-фактури № 2710-1 від 27.10.2011 року на суму 1491,00 грн. здійснено оплату за отриманий від ТОВ фірма "Промелектронсервіс" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 18247 від 3.10.2011 року та №19494 від 18.11.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ фірма "Промелектронсервіс" виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: № 14 від 11.11.2011 року на загальну суму 745,50 грн., в т.ч. ПДВ 124,25 грн., та № 47 від 31.10.2011 року на загальну суму 745,50 грн., в т.ч. ПДВ 124,25 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 4 квартал 2011 року на суму 1243,00 грн. та податковий кредит у жовтні 2011 року на суму 124 грн., у листопаді 2011 року на суму 124 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом також встановлено, що позивач у липні 2011 року мав взаємовідносини з ПП „Баварія Ф".

Так, на підставі рахунку-фактури №СФ-08/07-01 від 08.07.2011 року на суму 4249,75 грн. позивачем було отримано від ПП „Баварія Ф" товар (панель захисна із оцинкованої сталі) за видатковою накладною №РН-2707-05 від 27.07.2011 року на загальну суму 4249,75 грн., в т.ч. ПДВ 708,29 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідною карткою складського обліку та перебуває на його складі, що підтверджується довідкою залишку на складі на 31.10.12 по дільниці 02, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за отриманий від ПП „Баварія Ф" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 12018 від 20.0.2011 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 3 квартал 2011 року на суму 3541,00 грн. та податковий кредит у жовтні 2011 року на суму 708,00 грн.

Судом також встановлено, що позивач у березні 2012 року мав взаємовідносини з ТОВ "Сучасні торговельні рішення".

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ "Сучасні торговельні рішення" (постачальник) було укладено договір поставки товару від 19.03.2012 року №190312 з додатками №1, №2 від 19.03.2012 року, відповідно до умов якого постачальник поставив покупцю товар (запчастини) за наступними видатковими накладними: №142 від 22.03.2012 року на загальну суму 13854,58 грн., в т.ч. ПДВ 2309,10 грн., та №141 від 22.03.2012 року на загальну суму 28535,64 грн., в т.ч. ПДВ 4755,94 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними картками складського обліку та прибутковими ордерами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Доставка товару здійснювалась за рахунок ТОВ "Сучасні торговельні рішення" на адресу: м. Харків, вул. Достоєвського, 3, що підтверджено декларацією про прийняття вантажу №КИБ-008391Д, копія якої приєднана до матеріалів справи.

Позивачем на підставі протоколів узгодження ціни-рахунків на оплату №141 та №142 від 22.03.2012 року позивачем здійснено оплату за отриманий від ТОВ "Сучасні торговельні рішення" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №4809 від 30.03.2012 року на загальну суму 13854,58 грн. та №4752 від 29.03.2012 року на загальну суму 28535,64 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ "Сучасні торговельні рішення" виписано та надано позивачу наступні податкові накладні: №37 від 22.03.2012 року на загальну суму 13854,58 грн., в т.ч. ПДВ 2309,10 грн., та №36 від 22.03.2012 року на загальну суму 28535,64 грн., в т.ч. ПДВ 4755,94 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 1 квартал 2012 року на суму 35325,00 грн. та податковий кредит на суму 7065,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Судом також встановлено, що позивач у серпні 2011 року мав взаємовідносини з ТОВ "РКС Компоненти".

Так, на підставі рахунку-фактури №60405 від 06.07.2011 року на суму 507,79 грн. позивачем було отримано від ТОВ "РКС Компоненти" товар (датчики) за видатковою накладною №60405 від 01.08.2011 року на загальну суму 507,79 грн., в т.ч. ПДВ 84,63 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Вказаний товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується відповідними карткою складського обліку та прибутковим ордером, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Доставка товару здійснювалась власними силами позивача на адресу: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, що підтверджено подорожнім листом від 01.08.2011 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за отриманий від ТОВ "РКС Компоненти" товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №11488 від 11.07.2011 року на суму 507,79 грн., копія якого приєднана до матеріалів справи.

ТОВ "РКС Компоненти" виписано та надано позивачу податкову накладну №49 від 11.07.2011 року на загальну суму 507,79 грн., в т.ч. ПДВ 84,63 грн., копія якої приєднана до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 3 квартал 2011 року на суму 423,00 грн. та податковий кредит на суму 85,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Як вбачається з видаткових накладних за вищезазначеними договорами поставки, отримання товару здійснювалося уповноваженими на те особами за довіреностями, що підтверджено, зокрема, витягом з журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Використання придбаного товару за вищезазначеними договорами було використано позивачем у виробництві готової продукції, що підтверджується відповідними актами фактичних витрат, актами виконаних робіт, актами прийому готової продукції, кошторисами на виготовлення, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Транспортний засіб, на якому здійснювалось перевезення позивачем товару, у перевіряємому періоді ним орендувався у ВАТ "Елеватормельмаш" відповідно до договору оренди №2005/249 від 01.10.2005 року з додатковими угодами до нього №1 від 01.10.2006 року, №2 від 01.09.2008 року, який було передано позивачу згідно акту прийому-передачі від 01.10.2005 року.

Відповідно до умов договорів оренди нежитлового приміщення №2009/177/1 від 01.10.2009 року з додатковими угодами до нього №1 від 19.03.2010 року, №2 від 01.08.2010 року, №3 від 01.04.2011 року, №4 від 01.11.2011 року; №321/2010 від 30.12.2010 року; №130/2010 від 20.07.2010 року з додатковою угодою №1 від 20.07.2010 року у перевіряємий період позивач орендував у ВАТ "Елеватормельмаш" нежитлові приміщення, на адресу яких здійснювалось перевезення товару, отриманого за вищезазначеними договорами, за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3, що передані позивачу за актами прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.10.2009 року, від 21.03.2010 року, від 01.08.2010 року, від 01.11.2011 року; за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 181, що передані позивачу за актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011 року; за адресою: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, що передані позивачу за актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 20.07.2010 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що позивач у червні-жовтні 2011 року мав взаємовідносини з ПП "Промтранспоставка".

Так, між позивачем (клієнт) та ПП "Промтранспоставка" (експедитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні від 05.04.2010 року №555777 з додатковою угодою №1 від 02.09.2010 року, відповідно до умов якого експедитор надав клієнту транспортні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними та звітами експедитора про виконання доручень щодо надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу за вказаним договором, копії яких приєднані до матеріалів справи .Позивачем на підставі рахунків-фактур, копії яких приєднані до матеріалів справи, здійснено оплату за послуги надані ПП "Промтранспоставка" у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ПП "Промтранспоставка" виписано та надано позивачу податкові накладні, копії яких приєднані до матеріалів справи.

По вищезазначених видатковим та податковим накладним позивачем сформовано витрати за 2-3 квартали 2011 року на суму 429167,00 грн. та податковий кредит на суму 85833,00 грн., що підтверджено в судовому засіданні представниками сторін по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортні послуги ПП "Промтранспоставка" надані позивачу з метою перевезення товару його контрагентам за наступними договорами: договір поставки № 3143 від 07.07.11 р., акт звірки за липень 2011 року з ТОВ "ЗРОБИ САМ Україна"; договір поставки №4371/80/10 від 05.10.10 р. , акт звірки за серпень 2011 року з ТОВ "Епіцентр К"; договір поставки № 2010/3394 від 28.12.10р., акт звірки за січень-листопад 2011 року з ФОП ОСОБА_4; договір поставки № 01/01/2010-4П від 11.01.10 р., акти звірки за вересень, жовтень 2011 року з ЗАТ "БРВ Київ"; договір поставки №14013 від 10.06.12р., акт звірки за 01.10.11-01.11.11 р. з ТОВ "Леруа Мерлен Україна"; договір поставки №2010/3368 від 28.12.10 р., акти звірки за жовтень-листопад 2011 р. з ТОВ "СИЛЬФ"; договір поставки № 103709 від 16.12.10р., акт звірки за жовтень 2011 року, договір поставки №2010/2654 від 14.10.10р. з ТОВ "Кримполіграфбумага"; договір поставки №23702 від 01.01.10 р., акти звірки взаємних розрахунків по договору №23702 від 01.01.10 за періоди з 01.01.11 р. по 31.08.11 р. та з 01.09.11 р. по 30.09.11 р.; договір поставки №21145 від 01.01.11 р., акти звірки взаємних розрахунків по договору №21145 від 01.01.11 р. за періоди з 01.01.11 р. 31.08.11 р. та з 01.09.11 р. по 30.09.11 р. з ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна"; договір поставки №2010/3394 від 28.12.2010р., акт звірки січень-листопад 2011р. з ФОП ОСОБА_4, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару (наданих робіт, послуг) у спірних правовідносинах, вартісних показників придбаних товарів (робіт, послуг), оплаті вартості придбаного товару (робіт, послуг) не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки №300/46-103/32565288 від 10.08.2012 року відповідачем не спростовується, що на час здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Укргоспторг - 2000", ТОВ "Химтрейд", ТОВ Фірма "Агромаш", ПП "Промтранспоставка", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Інтехліс", ТОВ ВКП "ТВ Трейд-Лінк", ТОВ "МК-Візар", ТОВ фірма "Промелектронсервіс", ПП „Баварія Ф", ТОВ "Сучасні торговельні рішення", ТОВ "РКС Компоненти" були зареєстрованими як платники податку в податковому органі та яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Вказані первинні документи відповідають приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) та не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договорами, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне придбання товару (робіт, послуг), які були використані у господарській діяльності позивача та пов'язані з його господарською діяльністю.

Таким чином, суд першої інстанці дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем по взаємовідносинам з його контрагентами - ПП "Укргоспторг - 2000", ТОВ "Химтрейд", ТОВ Фірма "Агромаш", ПП "Промтранспоставка", ТОВ "Зондполітех", ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Інтехліс", ТОВ ВКП "ТВ Трейд-Лінк", ТОВ "МК-Візар", ТОВ фірма "Промелектронсервіс", ПП „Баварія Ф", ТОВ "Сучасні торговельні рішення", ТОВ "РКС Компоненти", правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту відповідні суми витрат та суми ПДВ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в акті перевірки позивача №300/46-103/32565288 від 10.08.2012 року, є виключно висновки податкових органів, викладені в актах перевірок контрагентів, копії яких приєднані до матеріалів справи, про відсутність факту реального вчинення господарських операцій.

З цього приводу суд першої інстанції вірно зазначив, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», положень ст.ст. 134,135,188,198,200 Податкового Кодексу України та норм ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-9941/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2013 р.