Ухвала суду № 30702699, 16.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/205/78/13 Головуючий у 1 інстанції - Приходченко О.С.

Справа № 22-ц/774/3833/13 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія - 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев'янка О.Г.

при секретарі - Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

13 серпня 2012 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СМ-SME 302/219/2007 за умовами якого вказаний відповідач отримала кредит в сумі 177 000 доларів США, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 2 від 24.10.2007 року. Для забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-SME 302/219/2007 від 24.10.2007 року відповідно до якого вказаний відповідач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником своїх всіх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором. Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 квітня 2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а позивач прийняв право вимоги за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1 У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо погашення кредиту відповідно до умов кредитного договору виникла заборгованість станом на 20.06.2012 року, яка складає загальну суму в розмірі 1 476 635,15 гривень, в тому числі: сума основного боргу по кредиту - 159 102,55 доларів США, що по курсу НБУ на 20.06.2012 року (7,9925 грн. за 1 долар США) становить 1 271 627,13 грн.; сума нарахованих і не сплачених відсотків за користування кредитом за період з 10.09.2008 року по 28.09.2009 року - 25 650,05 доларів США, що становить 205 008,02 грн. Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача вищезазначену заборгованість у загальній сумі яка становить 1 476 635,15 гривень, та понесені судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2013 року ухвалено: позовні вимоги задовольнити; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № СМ-SME 302/219/2007 від 24 жовтня 2007 року у сумі 1 476 635,15 гривень, яка складається з суми заборгованості по кредиту у розмірі 1 271 627,13 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 205 008,02 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір у розмірі 1609,50 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить апеляційну скаргу відхилити, залишити рішення суду без змін, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права та з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги є надуманими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідачами порушуються взяті на себе зобов'язання щодо поверненню кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 20 червня 2012 року відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 185 752,60 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 1 476 635,15 грн. З урахуванням того, що у відповідачів перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача, а саме: у сумі 1 476 635,15 гривень, яка складається з суми заборгованості по кредиту у розмірі 1 271 627,13 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 205 008,02 грн. Не заслуговують на увагу заперечення відповідача ОСОБА_2 стосовно не надіслання банком на його адресу повідомлення про намір банку змінити умови кредитного договору в частині збільшення відсоткової ставки, оскільки нарахування відсотків передбачено умовами договору та сповіщення боржника саме про зміну відсоткової ставки, умовами кредитного договору не передбачено. Кредитний договір та договір поруки відповідачами були підписані у добровільному порядку, а розрахування відсотків передбачено договором та законодавством. Посилання відповідача ОСОБА_2 на недійсність договору кредиту є безпідставними, оскільки на теперішній час кредитний договір у встановленому законом порядку не було визнано недійсним, тому підстав для звільнення відповідачів від необхідності виконання взятих на себе зобов'язань немає. Не можуть бути враховані зауваження ОСОБА_2 щодо спливу строку позовної давності, оскільки датою остаточного повернення кредиту в кредитному договорі зазначено 24 жовтня 2014 року і вимогою про дострокове повернення кредиту строк давності не змінюється.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 526,530 ЦК України, - зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

За змістом статті 553 ЦК України ч.1 - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до вимог статті 554 ЦК України, ч 1 - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; ч.2 - поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч. 1 статті 625 ЦК України, - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що 24 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СМ-SME 302/219/2007 за умовами якого вказаний відповідач отримала кредит в сумі 177 000 доларів США, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 2 від 24.10.2007 року, з кінцевим терміном повернення 24 жовтня 2014 року та із щомісячною сплатою суми кредиту та відсотків за користування кредитом згідно графіку (а.с. 5-11). Факт укладення цього кредитного договору визнається відповідачами. Відповідач-позичальник допустила порушення умов кредитного договору та невиконання взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом і загальна сума заборгованості станом на 20 червня 2012 року відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 185 752,60 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 1 476 635,15 грн.(а.с.14). Для забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-SME 302/219/2007 від 24.10.2007 року відповідно до якого вказаний відповідач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником своїх всіх боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором (а.с.12-13). Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 квітня 2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а позивач прийняв право вимоги за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1В.(а.с.35-46)

З матеріалів справи вбачається, що з вересня 2008 року умови кредитного договору не виконуються позичальником, отримані кредитні кошти та проценти не сплачуються, та банком неодноразово до відповідачів надсилалися вимоги щодо належного виконання умов договорів, дострокового повернення кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відповідачі повинні нести відповідальність у солідарному порядку за невиконання в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір є неукладеним за відсутністю в ньому істотних умов та неприйняття судом першої інстанції до провадження зустрічної позовної заяви про захист прав споживачів та встановлення фактів, що мають юридичне значення є незаконним, судова колегія вважає неспроможними у зв'язку з тим, що вимоги за зустрічною позовною заявою не були предметом розгляду судом першої інстанції, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для їх перегляду.

Посилання в апеляційній скарзі на підвищення процентної ставки без сповіщення поручителя, що порушує його права, у зв'язку з чим порука припиняється, судова колегія вважає неспроможними бо вони спростовуються укладеними договорами між сторонами у справі та вимогами закону, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, - порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, у разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно змісту укладених кредитного договору і договору поруки банком з відповідачами відповідно, настання строку виконання основного зобов'язання зазначене 24 жовтня 2014 року, тому до спірних правовідносин вказана норма закону не застосовується. Підвищення відсоткової ставки передбачено кредитним договором, а тому права поручителя, який взяв на себе повну відповідальність за виконання кредитних зобов'язань позичальником, за встановленими обставинами справи не є порушеними.

На момент підписання договорів сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов. На час укладання договору обидві сторони володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Прийнявши грошові кошти у кредитора, позичальник погодилася з умовами даного договору, а поручитель взяв на себе повну відповідальність за порушення позичальником кредитних зобов'язань.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заперечень щодо наявності заборгованості за кредитним договором чи щодо неналежного виконання обов'язків за кредитним договором в апеляційній скарзі відсутні.

Судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2013 року відстрочено апелянту ОСОБА_1 сплату судових витрат до ухвалення судового рішення у зв'язку із задоволенням її клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1720,50 грн., визначеному згідно ухвали цього ж суду від 04 березня 2013 року.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає сплаті несплачений судовий збір у розмірі 1720,50 гривень відповідно до вимог ч.2 ст.82 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2013 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір несплачений за подачу апеляційної скарги у сумі 1720,50 гривень (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) на рахунок: отримувач - управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, р/р 31218206780004 (КБКД 22030001), код ЄДРПОУ - 37989274, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код банку отримувача - МФО 805012. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді колегії