Ухвала суду № 30708336, 15.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/547/13 Суддя в 1 інстанції Трофимова Н.А.

Категорія ч.2 ст. 289 КК України Доповідач Ферафонтов В.Ю.

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді: Ферафонтова В.Ю.

суддів: Косенко Л.М., Крот С.І.

за участю:

прокурора Грамми О.А.

захисника ОСОБА_1

засуджених ОСОБА_2,ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську 21 березня 2013 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року.

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рожнев Лог Ребріхінского району Алтайського краю, громадянина України, раніше судимого:

1) 18.03.1999 р. Вільногірським міським судом Дніпропетровській області за ч.2 ст. 206, ч.1 ст. 141, ч.1 ст. 42, ст. 44 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 45 КК України вважати засудженим умовно з випробувальним терміном 2 роки;

2) 20.11.2001 р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.З ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України (2001р.) від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

3) 29.01.2003г. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.З ст. 185, ч.4 ст. 70, 71 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці;

4) 27.06.2006. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.З ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, 304, ч.1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Звільнений 22.01.2009 р. по відбутті строку покарання;

засуджено:

- за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Вільногірська Дніпропетровської області, громадянина України, раніше судимого:

1) 16.03.2004 р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.З ст. 187, ч.1 ст. 69, ч.2 ст. 69, ст.ст. 98, 104,76 КК України, до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України (2001р.) від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки; 2) 04.02.2005 р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.З ст. 185, ч.1 ст. 69 КК України, до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 71 КК України (2001р.) частково приєднано 4 роки 1 місяць за вироком суду від 16.03.04г. до відбування визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі;

3) 19.04.2006 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч2 ст. 186, ч.1 ст. 69 КК України, до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднано невідбутий стік 4 роки 1 місяць до відбування визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі;

засуджено:

- за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 1491 (тисяча чотириста дев'яносто одну) гривню.

Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради, матеріальну шкоду в сумі 722 (сімсот двадцять дві ) гривні 56 коп.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_6 за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки. та на нього покладено обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання.

Вирок відносно ОСОБА_6 не оскаржений.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні злочинів за наступних обставин.

29 квітня 2010, приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_7, перебуваючи на сходовому майданчику між 1-м і 2-м поверхами, 1-го під'їзду будинку № 9-А по вул. Бульвару Миру м. Вільногірська Дніпропетровської області, вирвав мобільний телефон із руки у минаючого повз нього, раніше не знайомого, ОСОБА_8, тобто навмисне з корисливих мотивів, відкрито викрав мобільний телефон марки «Соні Еріксон - j105i», завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток на суму 1380 грн.

Повторно, ОСОБА_7 22 березня 2011, приблизно о 22:00 годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, де, скориставшись відсутністю уваги з боку осіб, які перебували в цій квартирі, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав ДВД-програвач від домашнього кінотеатру « ВВК », вартістю 300 грн., що належить ОСОБА_11.

Повторно, ОСОБА_7, маючи умисел на вчинення крадіжки чужого майна, а саме металевих оголовків (ковпаків) вентиляційних шахт, що належать комунальному підприємству «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, 03 квітня 2011 року, приблизно о 09:00 годині, піднявся на дах другого під'їзду житлового будинку № 28 по вул. Ленінського Комсомолу м. Вільногірська, де демонтував та викрав два металевих оголовка (ковпака) вентиляційних шахт. ОСОБА_7 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв комунальному підприємству «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області матеріальну шкоду, з урахуванням 58,66% зносу, 125 грн. 65 коп., З урахуванням 20% ПДВ та коефіцієнта « 2», згідно «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого Постановою КМ України від 22.01.1996 року за № 116 на загальну суму 722 грн. 56 коп.

Повторно, ОСОБА_7, 15 травня 2011 року, приблизно о 14 годині 45 хвилин, знаходячись в м. Вільногірську Дніпропетровської області, вступив у попередню змову зі ОСОБА_3 і ОСОБА_6, за ініціативою ОСОБА_7, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки ЗАЗ 1102 р.н. НОМЕР_1, з метою викрадення для подальшого продажу на запчастини.

У той же день, 15 травня 2011 року, приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_7, разом зі ОСОБА_12, ОСОБА_6, реалізуючи злочинний намір, з території автомийки «Гермес», розташованої по вул. Степова, 4, у м. Вільногірську Дніпропетровської області, навмисне з корисливих мотивів, незаконно заволоділи транспортним засобом, належним ОСОБА_13, а саме автомобілем марки ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 20000 грн. Після цього, з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Повторно, 31 серпня 2011 року, приблизно о 14:00 годину, ОСОБА_7, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, виявив відсутність господарів зазначеного домоволодіння, із приміщення вищевказаного житлового будинку з корисливих мотивів, викрав системний блок ПК, заводський номер z462082i40412, вартістю 1470 грн., і маніпулятор «мишка» вартістю 21 грн., що належать ОСОБА_5, після чого з місця злочину з викраденим зник, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1491 грн.

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2011 року, ОСОБА_3 був встановлений адміністративний нагляд органів внутрішніх справ після звільнення з місць позбавлення волі строком на 2 роки, заборонивши йому вихід з будинку з 22:00 до 5:00 годин і відвідувати місця продажу спиртних напоїв на розлив; реєструватися в міліції три рази на місяць.

Будучи ознайомленим 07.03.2011г. з вищезазначеною постановою суду ОСОБА_3, умисно, самостійно залишив місце проживання, а саме АДРЕСА_2, чим порушив обмеження, встановлені в пункті третьому Постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2011 року.

Повторно, ОСОБА_3 02.09.2011 року приблизно о 20:00 годині, знаходячись в приміщенні секції № 3 АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав велосипед марки «Мустанг», вартістю 1100 грн., що належить гр. ОСОБА_14.

Повторно, ОСОБА_3 23.09.2011 року, приблизно в 23:05 годин, в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля б. 15 по вул. Колгоспної м. Вільногірська Дніпропетровської області, відкрито викрав майно, що належить гр. ОСОБА_15, а саме мобільний телефон марки «Нокія 5130» май № НОМЕР_3, вартістю 950 грн., З сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» телефонним номером НОМЕР_2, вартістю 25 грн., Гроші в сумі 12 грн., Газовий балончик «Шанс-1», вартістю 30 грн. і пакет з продуктами харчування на суму 21 грн.

Після чого, з викраденим з місця скоєння злочину втік, завдавши шкоди потерпілому на загальну суму 1038 грн.

В апеляціях:

- захисник ОСОБА_16 в інтересах засудженого ОСОБА_2, не оскаржуючи фактичних обставин у справі і кваліфікацію злочинів, вважає, що суд не врахував всі пом'якшуючі обставини по справі та призначив його підзахисному надмірно суворе покарання. Так вказує, що судом не взято до уваги ті обставини, що ОСОБА_17 щиросердно розкаявся у скоєнні всіх інкримінованих йому злочинів, при цьому шкода спричинена його діями не перевищує 100 грн. Просить вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року відносно ОСОБА_17 змінити та призначити йому покарання яке не перевищує 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляції не оскаржуючи фактичних обставин у справі і кваліфікацію злочинів, вважає, що суд не врахував всі пом'якшуючі обставини по справі та призначив йому надмірно суворе покарання. Так вказує, що судом не взято до уваги ті обставини, що він щиросердно розкаявся у скоєнні всіх інкримінованих йому злочинів та відшкодував нанесену шкоду. Просить вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року відносно нього змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст..69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, вважаючи, що призначене засудженим покарання є відповідне та достатнє, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні ними злочинів, що виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом та викраденні чужого майна, а ОСОБА_3 ще й в порушенні правил адміністративного нагляду, відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими, підтверджуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами і в апеляціях не оскаржуються.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289, ч.ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_3 - за ч. 2 ст. 289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.. 395 КК України так само є правильною і в апеляціях не оскаржується.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів доведеність вини засуджених, не встановлено.

Що ж стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_16 в інтересах засудженого ОСОБА_2, про суворість призначеного засудженим покарання, то вони є безпідставними.

Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що засуджені скоїли злочини повторно, маючи непогашені судимості за злочини проти власності, злочини вчинили у стані алкогольного сп'яніння, завдану потерпілим шкоду повністю не відшкодували. Між тим, судом враховані і пом'якшуючі вину обставини, на які є посилання в апеляціях, а саме, щире каяття засуджених та часткове відшкодування завданого збитку. При призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засуджених, всі обставини справи. Тому покарання за своїм виглядом та розміром є необхідним для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для пом'якшення призначеного судом покарання за мотивами зазначеними в апеляції захисника ОСОБА_16 в інтересах засудженого ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_3 положень ст.69 КК України судом не встановлено і в апеляційній скарзі засудженого так само не наведено.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, п.п. 11,15 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляції захисника ОСОБА_18 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року відносно ОСОБА_2., ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Судді: