15.04.2013
Справа № 482/497/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 квітня 2013 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Ітріна М.В.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
27 березня 2013 року Банк звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 01.08.2007 р. між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 005-14026-010807, за яким боржнику відкрито кредитну лінію, ліміт якої розраховується Банком самостійно.
Вказали, що боржник порушила свої зобовязання по договору і станом на 22 лютого 2013 р. існує заборгованість в сумі 1 533,11 грн, яку просили стягнути, а також судові витрати у справі.
В судове засідання представник позивача не зявилася, але у резолютивній частині позовної заяви (п. 4) просила справу розглянути за її відсутності.
Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги визнала частково. Стверджує про наявність боргу у сумі 150 грн, який згодна погасити, а в решті просила відмовити.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, а в силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту положень ст. 1054 ЦК випливає, що банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2007 р. між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 005-14026-010807, за яким боржнику відкрито кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн і встановлено її ліміт в розмірі 500 грн (пункт 1.3. Договору), з процентною ставкою за користування кредитом відповідно до Правил та тарифів Банку.
Відсоткова ставка річних складала 29,90 %.
Приводом та підставою звернення до суду з позовом Банк зазначає те, що боржник не виконала свої зобовязання відповідно до укладеного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 21 лютого 2013 р. складає 1 533,11 грн, з яких:
заборгованість за тілом кредиту 405,41 грн;
заборгованість за відсотками 432,12 грн;
заборгованість за комісіями 695,58 грн;
За правилами ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач в судовому засіданні пояснила, що разом з основним кредитним договором, дійсно отримала кредитну карту, з якої нею знято з рахунку гроші, які у подальшому майже щомісячно сплачувала платежі на вимогу Банку, а тому вважає, що борг погасила, окрім 150 грн.
У змісті позовної заяви представник Банку не надала повний та детальний розрахунок щодо моменту виникнення заборгованості по тілу кредиту, нарахування відсотків та комісії. Незрозуміло виникнення боргу відповідача і з додатку до позовної заяви, який викладений у формі таблиці.
Проте, з цього додатку видно, що у період з 20 серпня 2007 р. по 07 серпня 2008 р., тобто впродовж року, відповідачем знято з рахунку 1 842,23 грн, що остання не заперечує. У подальшому відповідач гроші з рахунку не знімала.
Тим самим, з цього ж додатку випливає, що відповідач здійснюючи щомісячні платежі направлені на погашення кредиту у період з 30 серпня 2007 р. по 21 січня 2009 р. різними сумами сплатила 2 087 грн, що перевищує тіло кредиту на 244,77 грн.
Позивач письмовими доказами не обґрунтував та недовів суду виникнення боргу в сумі 1 533,11 грн, однак ураховуючи те, що відповідач визнає борг у сумі 150 грн, отже ця сума підлягає стягненню у безспірному порядку.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Банку задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (р/р 26254900988874, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 005-14026-010807 від 01 серпня 2007 року в сумі 150 (сто пятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (р/р НОМЕР_2, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 15 (пятнадцять) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
Судове рішення № 30700939, Новоодеський районний суд Миколаївської області було прийнято 15.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 482/497/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: