15.04.2013
Справа № 482/497/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 квітня 2013 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Ітріна М.В.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
27 березня 2013 року Банк звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 01.08.2007 р. між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 005-14026-010807, за яким боржнику відкрито кредитну лінію, ліміт якої розраховується Банком самостійно.
Вказали, що боржник порушила свої зобовязання по договору і станом на 22 лютого 2013 р. існує заборгованість в сумі 1 533,11 грн, яку просили стягнути, а також судові витрати у справі.
В судове засідання представник позивача не зявилася, але у резолютивній частині позовної заяви (п. 4) просила справу розглянути за її відсутності.
Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги визнала частково. Стверджує про наявність боргу у сумі 150 грн, який згодна погасити, а в решті просила відмовити.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, а в силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту положень ст. 1054 ЦК випливає, що банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2007 р. між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 005-14026-010807, за яким боржнику відкрито кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн і встановлено її ліміт в розмірі 500 грн (пункт 1.3. Договору), з процентною ставкою за користування кредитом відповідно до Правил та тарифів Банку.
Відсоткова ставка річних складала 29,90 %.
Приводом та підставою звернення до суду з позовом Банк зазначає те, що боржник не виконала свої зобовязання відповідно до укладеного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 21 лютого 2013 р. складає 1 533,11 грн, з яких:
заборгованість за тілом кредиту 405,41 грн;
заборгованість за відсотками 432,12 грн;
заборгованість за комісіями 695,58 грн;
За правилами ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач в судовому засіданні пояснила, що разом з основним кредитним договором, дійсно отримала кредитну карту, з якої нею знято з рахунку гроші, які у подальшому майже щомісячно сплачувала платежі на вимогу Банку, а тому вважає, що борг погасила, окрім 150 грн.
У змісті позовної заяви представник Банку не надала повний та детальний розрахунок щодо моменту виникнення заборгованості по тілу кредиту, нарахування відсотків та комісії. Незрозуміло виникнення боргу відповідача і з додатку до позовної заяви, який викладений у формі таблиці.
Проте, з цього додатку видно, що у період з 20 серпня 2007 р. по 07 серпня 2008 р., тобто впродовж року, відповідачем знято з рахунку 1 842,23 грн, що остання не заперечує. У подальшому відповідач гроші з рахунку не знімала.
Тим самим, з цього ж додатку випливає, що відповідач здійснюючи щомісячні платежі направлені на погашення кредиту у період з 30 серпня 2007 р. по 21 січня 2009 р. різними сумами сплатила 2 087 грн, що перевищує тіло кредиту на 244,77 грн.
Позивач письмовими доказами не обґрунтував та недовів суду виникнення боргу в сумі 1 533,11 грн, однак ураховуючи те, що відповідач визнає борг у сумі 150 грн, отже ця сума підлягає стягненню у безспірному порядку.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Банку задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (р/р 26254900988874, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 005-14026-010807 від 01 серпня 2007 року в сумі 150 (сто пятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (р/р НОМЕР_2, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 15 (пятнадцять) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
The court decision No. 30700939, Nova Odesa District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 15.04.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 482/497/13-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: